Урок 11

Тема. Якоб та Вільгельм Грімм «Маленькі помічники» (німецька казка)

Мета: ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом братів Грімм; вчити знаходити в тексті речення, що характеризують певні якості дійових осіб, наводити приклади добрих справ героїв, розповідати текст за планом; розвивати усне мовлення школярів; виховувати віру в себе, повагу до близьких.

Обладнання: мала Європи; Державний Прапор Німеччини; схеми; таблиці; картки для читання; таблиці для словникової роботи; схеми-опори; підручник; робочий зошит.

Хід уроку

І. Організаційний момент

— Діти, всідайтеся зручно і промовте нашу психоформулу.

Люблю я свій розум, увагу і пам’ять.

Працює мій мозок, і вчусь я старанно.

Сприймаю все нове і мислю логічно,

Вчителя слово здійсню я практично.

— А щоб ми все це здійснили, пригадаймо, яким має бути наш урок.

Урок буде: цікавим, продуктивним, творчим.

— А щоб урок був саме таким, ми маємо бути:

  • уважними;

  • активними;

  • творчими.

— Саме такими ви повинні бути на уроці, і я задоволена, що ви такі мудрі.

II. Актуалізація отриманих знань, вмінь та навичок

 1 Розминка для очей

— Подивіться вгору — вниз; зі сторони в сторону;

— Обведіть очима сторони прямокутника; покліпайте.

 2 Розчитування

 1) Вправи на дихання.

— Вдихніть повітря, на видих промовте голосні звуки [а, о, у, е, и, і].

 2) Робота над скоромовкою.

Бобер на березі з бобренятами бублики пік.

 • Читати повільно;

 • швидше по рядку;

 • ще швидше;

 • на одному подиху.

 3) Читання з причитуванням.

  а  о  У  е  и  і 

м ма мо му ме ми мі

н на но ну не ни ні

п па по ну пе пи пі

р ра ро РУ ре ри рі

т та то ту те ти ті

л ла ло лу ле ли лі

к ка ко ку ке ки кі

в ва во ву ве ви ві

III. Засвоєння нових знань

1 Оголошення теми уроку

— Діти, сьогодні ми продовжуємо працювати над літературними казками. А читати ми будемо на сьогоднішньому уроці казку братів Грімм «Маленькі помічники». Давайте поміркуємо і скажемо, про що може йтися у казці. Ваші передбачення?

— Перш ніж ми будемо читати казку, наші дослідники ознайомлять вас з відомими німецькими письменниками — братами Якобом та Вільгельмом Грімм.

1-й учень. Брати Грімм жили в Німеччині. Обидва були професорами Берлінського університету. Вони створили граматику і словник німецької мови. Та все ж усесвітньої слави вони зажили після виходу трьох невеликих збірок німецьких народних казок.

Самі вони їх не створювали, а тільки записували. Брати ходили по селах і слухали людей, які любили та пам’ятали казки. Понад 200 творів записали вони у свої книжки, які назвали «Дитячі та родинні казки». І ці казки дійсно стали родинними, бо не було сім’ї, де б не читали «Бременських музик», «Пані Метелицю» та інші чудові народні казки.

2-й учень. Десять років збирали та друкували свої казки німецькі вчені. А потім почалося нове життя цих творів: вони вирушили у подорож всіма країнами і континентами. Завдяки копіткій праці вчених чимало фольклорних творів не втрачені назавжди, а записані й впорядковані, а ще вони стали доступними для всіх. Перед читачами постав світ народних мрій, уявлень про справедливість, сподівання на винагороду за розум, чесність та працьовитість.

Виставка збірок Братів Грімм.

Вивішування Державного Прапора Німеччини на мапу Європи.

 2 Словникова робота

— Діти, поясніть значення невідомих слів (робота в зошитах).

Шевчиктихцемзубожівдратва

шматкраявкупецьзаможними

розкроївзаготовки

 3 Читання тексту

 • Уголос;

 • ланцюжком;

 • гра «Вовки — зайці»;

 • « Мисливець та зайці».

 4 Обговорення казки

— Чи справдилися ваші передбачення?

— Що дивовижного сталося в хаті шевця?

— Як йому вдалося позбутися злиднів?

— Як шевчик і дружина віддячили гномикам?

— Чому гномики зникли? Де вони ділися?

 5 Творче завдання

— Пофантазуйте і продовжте казку. Якою вона була б далі?

 6 Цікаво знати!

— Діти, а чи знаєте ви, хто такі гномики? Чи існують вони насправді і які вони?

— Наші учні з «пошукового бюро» підготували повідомлення про цих маленьких створінь.

Чи знаєте ви, що в лісах на заході Індонезії і на Філіппінах живуть істоти, яких люди звуть гномами і дуже їх бояться?

«Уночі, швидкі, немов кулі, і безшумні, ніби примари, стрибають вони по деревах. У них вогненні очі, а на пальцях присоски. З химерними посмішками, з розтягненим від вуха до вуха ротом, вони наближаються до людини, що заблукала, стрибають на неї і ссуть кров». З портретом цього демона, який досить точно відтворює легенда, легко впізнати риси маленької напівмавпочки дов-гоп’ята. У неї справді величезні, виблискуючі в темряві очі, великий рот і довгі пальці з присосками на кінцях. Варто одному пальцю з присоскою прилипнути до будь-якої прямовисної та гладенької поверхні, навіть до скла — і звірятко вже висить, не падає! Звірятко маленьке, з курча, а стрибає аж на два метри!

Довгоп’ят схожий на казкового гнома, та він не «кровопивця», не вампір. Це один із найневинніших жителів тропіків. Але й далека від забобонів людина, коли вперше побачить довгоп’ята, відчуває мимовільний страх. З витрішкуватими вилискуючими очима, гострими вухами, задніми ногами, схожими на диби, і з вишкіреним у беззвучному сміхові ротом, він і насправді схожий на чорта. У сутінках дикої гущавини довгоп’ят справляє жахливе враження.

Побачивши їжу, — а довгоп’ят їсть коників, ящірок, жаб — він втупить у жертву немиготливий погляд, потім стрибає і хапає здобич лапами. Полюють довгоп’яти і на крабів та рибу, тому часто живуть у лісах по берегах річок та озер. Дуже цікаво вони сплять. Причепляться до тонких вертикальних стовбурів, підіпруть себе знизу хвостом, завмруть — і не видно їх, немов нарости на дереві.

IV. Підсумок уроку

— А чому письменники таких страшних створінь описують гарними помічниками з добрими серцями, з подібною до людської вдачею? (Відповіді учнів за методом «Прес»: «Я вважаю, що...; тому що...»)

— Отже, письменники перетворюють тварин на казкових героїв для того, щоб ви не боялися, щоб казка була справді чарівною. Вони показують людей і тварин з добрими серцями, навчаючи читачів доброго ставлення до друзів наших менших.

V. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати казку (переказувати).

Намалювати ілюстрацію «Якого я уявляю собі казкового гнома».