ЗАНЯТТЯ 3

Тема: Просте судження та його структура

Мета: активізувати знання учнів про просте судження; ознайомити зі структурою простого судження; навчити виділяти у судженні предмет думки, ознаку чи властивість предмета думки; вдосконалювати вміння складати просте судження, використовуючи задані поняття або за малюнком розрізняти судження й твердження; розвивати увагу, логічне мислення, уяву.

Обладнання: підручник, зошит, олівець.

Хід Заняття

I. Організація учнів до Заняття

II. Повторення вивченого матеріалу

Дидактична гра «Коло міркувань»

Слово й поняття — те саме чи ні?

Спробуйте відповідь дати мені.

Ось кілька слів. Поміркуйте над ними

І поділіться думками своїми.

Райдуга, веселка. Малюки, малята, діти.

(Діти висловлюють свою думку. Доводять міркування.)

Дидактична гра «Мозаїка»

Учням пропонується самостійно опрацювати теоретичний матеріал в підручнику (С. 8) і законспектувати в таблицю, яку вчитель дає кожному учневі за певний час. Після цього учні по черзі знайомлять зі своїм конспектом. На завершення спілкування у всіх учнів має бути заповнена таблиця.

Поняття --- це_. За допомогою понять ми_

Судження --- це_

Істинне Хибне

Підмет --- головний член речення.

Судження містить слова, які поєдну¬

ють предмет думки і відповідну оз¬

наку: _

Зв’язка виражається словами є, належить, не є, не належить. Іноді замість слова-зв’язки ставиться тире.

III. закріплення вивченого про судження і його структуру. Опитування «ланцюжком»

Від учнів вимагаємо розгорнутої, логічної відповіді. На перше завдання учень дає відповідь і передає естафету іншому учневі за його вибором, якій продовжує давати відповіді на запитання.

Завдання 1

Діти мають навчитися давати характеристику судження — виділяти в ньому предмет думки (суб’єкт), властивість (ознаку) предмета думки (предикат) і саму зв’язку. Так, у завданні б) предмет думки метр, ознака — сто сантиметрів, слово-зв’язка виражена тире.

Завдання 2

Звертаємо увагу учнів на те, що треба скласти істинне й хибне судження з кожним із наведених понять, а не перетворювати істинне судження на хибне чи навпаки. Наприклад, «Присудок є головним членом речення» — істинне судження. «Присудок — другорядний член речення» — хибне судження.

Завдання 5

Учні складають істинне і хибне судження за малюнком.

IV. узагальнення матеріалу вчителем 1

Завдання 4

Учні вдосконалюють уміння розрізняти судження й твердження, знаходити судження серед висловлювань.

Зверніть увагу!

Розповідні речення типу: «Ядуже люблю гарбузи», «Вчора мама купила мені на ринку нову куртку» тощо — твердження, бо в них передається інформація особистісно значуща (я люблю, мама купила). Про інформацію, яка передається у твердженнях, не можна сказати, істинна вона чи хибна (або це може зробити тільки одна людина чи обмежене коло людей — ті, хто стверджує).

Так, а) не є ні судженням, ні твердженням, бо це — словосполучення; б) — твердження, бо істинність (або хибність) цієї інформації може визначати тільки сам Петрик, його однокласники, вчителька; г) не судження, бо це питальне речення.

V. розвиток уваги учнів

Завдання 3

Задача розв’язується методом вилучення. Розв’язання задачі записують до таблиці.

 Баскетбол ФутболЛегка Спортивний Теніс

атлетика танець

Солодченко +

Кордонець+

Василенко+

Дідик+

Будник+

Завдання 6

Малювання «Під команду»

Техніка малювання полягає в тому, що учень, не відриваючи руки, за командою вчителя виконує малюнок.

VI. Підсумок Заняття

— Що таке судження?

— Які судження ми називаємо істинними, а які — хибними?