Тема. Самостійні частини мови. Узагальнення.
Мета: узагальнити знання про іменник, прикметник, дієслово; розвива¬ти вміння відрізняти частини мови за їх лексичним і граматичним значен¬ням; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати інтерес до навчання; викликати бажання і далі працювати над вивченням частин мови.
Обладнання: гонг, картки з назвами частин мови, програвач, платівки із за¬писами веселої музики для фізкультурних та музичних пауз, таблиця-словник, ребуси.


Охтирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

Урок-аукціон
САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

Вчитель початкових класів
Кучер Ю.О.

УРОК-АУКЦІОН

Тема. Самостійні частини мови. Узагальнення.
Мета: узагальнити знання про іменник, прикметник, дієслово; розвива¬ти вміння відрізняти частини мови за їх лексичним і граматичним значен¬ням; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати інтерес до навчання; викликати бажання і далі працювати над вивченням частин мови.
Обладнання: гонг, картки з назвами частин мови, програвач, платівки із за¬писами веселої музики для фізкультурних та музичних пауз, таблиця-словник, ребуси.

ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми та мети уроку
Сьогодні в нас аукціон —
Підіб'є підсумки він.
Тоді, хто більше, краще знає,
Нагороду отримає.
(На дошці табличка-надпис. де пояснюється слово аукиіон.)

Аукціон — це публічний розпродаж, на якому покупцем стає той, хто за¬пропонує найвищу ціну.
— Сьогодні на аукціоні — незвичайний товар! На моєму столі лежать картки з написаними назвами частин мови. Цей «товар» ви можете «купити», продемонструвавши свої знання. Отже, аукціон починається!

II. Узагальнення знань про іменник
1. — Першим на аукціоні виставлений... Відгадайте! Книжка, дошка, кабінет, Печиво, повидло, мед, Чоботи, штани, кашкет, "Мотоцикл, велосипед — Знайте, діти, наперед: Кожен з них — це є предмет. Тож хто це і що це — уже не секрет. Ім'я своє і назву поверне предмет. Що це?— Вареник. Хто це? — Письменник. Поверне предметам їх назви — Іменник!
— Що ви можете розповісти про цю частину мови? (Діти розповідають.)
• Слова, що відповідають на питання хто?що? і є назвами предметів, називаються іменниками.
• Іменники, що є назвами істот (людей і тварин), відповідають на питання хто?
• Іменники, що є назвами неістот, відповідають на питання що?
• Власні іменники пишуться з великої букви.
• Загальні іменники пишуться з малої букви.
— Хто більше?
• Іменники бувають чоловічого, жіночого і середнього роду.
• Іменники, до яких можна підставити слова мій, він, — чоловічого роду.
• Іменники, до яких можна, підставити слова моя, вона, — жіночого роду.
• Іменники, до яких можна підставити слава моє, воно, — середнього роду.
• Іменник мають два числа: однину і множину.
• Іменники, що означають один предмет, знаходяться в однині.
• Іменники, до означають два і більше предметів, знаходяться у мно¬жині.
• Іменники змінюються за питаннями.
• Іменник у реченні може бути підметом і другорядним членом речення.
• Іменники, які відповідають на питання хто? або що? в реченні, — підмети.
• Іменники, які відповідають на інші питання, — другорядні члени речення.
• Іменник дуже таємничий — він лише називає себе (говорить «ім'я» своє), а все інше (який він? що має робити?) тримає в секреті. Живе за правилом: «Не хвали сам себе, хай тебе інші похвалять». І тими «іншими» є всі частини мови, крім нього самого, звичайно.
— Хто більше?
«Товар» проданий!
Власником «товару» — картинки з написаною назвою частини мови —стає учень, який виступив останнім.

2. Вправи, щ
1) Записати слова, які ви бачите на дошці, і визначити рід іменників. (Запитати одного учня і виставити оцінку за правильність виконання.) Узлісся, галявина, майданчик, гойдалка, рюкзак, похід.

2) Вибірковий диктант.

СВЯТО ЛІСУ.
Що ми саджаємо, саджаючи ліс?
Крила, щоб в небо літак нас поніс;
Парту і зошит, і ручку й пенал,
Книжку, лінійку, газету, журнал.
Що ми саджаємо, саджаючи ліс?
Пущу, де жив би і заєць, і лис,
Пущу, де в білки малята в дуплі
Й дятли вистукують дріб на гіллі.

— Запишіть іменники (окремо в однині і множині), ставте їх у форму називного відмінка.
(Після виконання перевірити і виставляли оцінки двом учням.)
3. Музична пауза.

III. Узагальнення знань про прикметник
— На аукціоні — прикметник.

Ходжу я по базару,
Шукаю собі пару.
Хто ж мені допоможе?
Я ж без пари не можу.

1. Пропоную вам ребуси-іменники. Доберіть до цих іменників відповідні прикметники.
(Діти розгадують ребуси і добирають прикметники, активним виставити оцінки.) — Аукціон триває, наступний «товар» — прикметник. Що ви можете роз¬повісти про прикметник?

2. Діти розповідають про частину мови — прикметник,
• Слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які? і вказують на ознаку предметів, називаються прикметниками.
• Прикметники в реченні пов'язані з іменниками, питання ставимо від іменника до прикметника. Наприклад: огірок (який?) зелений.
• Прикметник завжди узгоджується з іменником у числі. Зелений дуб — зе¬лені дуби.
• У множині всі прикметники мають закінчення -/.
— Хто більше?
• В однині прикметники змінюються за родами. Прикметники чоловічого роду мають закінчення -ий, -ій (дерев'яний стіл, вечірній час), жіночого роду а, -я (дерев'яна шафа, вечірня зоря), середнього роду — -є, -є (дерев'яне ліжко, вечірнє небо).
• У множині прикметники за родами не змінюються. Для всіх родів вони мають однакове закінчення.

ПРИКМЕТНИК
Прикметник — це частина мови,
Без неї нам не обійтись.
Ти вслухайся у слово пречудове,
Йому, як другові, всміхнись.
Земля — ласкава, люба, рідна,
А сонце — щире, золоте,
А небо — лагідне й блакитне,
Життя — прекрасне, дороге.
А очі в мами — добрі, ніжні,
А голос — чистий і дзвінкий,
А руки — теплі і надійні,
А погляд — сонячний, ясний.
Квітки у полі — білі, сині,
Червоні, жовті, голубі,
Хмарки у небі — бистрокрилі,
Весняні, літні, зимові.
Усі ознаки називає
Прикметник як частина мови,
І жодної не обминають
Слова ці, справді, пречудові. (Л. Лужецька)

— Хто більше?
«Товар» проданий!

IV. Фізкультхвилинка
Гра «Фея бадьорого настрою»
Під звучання бадьорої, ритмічної музики до учнів підходить дитина з «чарівною паличкою». Це — Фея бадьорого настрою.

В цей ранковий добрий час
Музика прийшла до нас.
В нас енергію вселяє,
І на працю надихає.

Фея проходить повз ряди, доторкуючись до плеча тих, хто цього по-требує.
Подивилися на мене,
Посміхнулися усі.
Хто готовий до роботи?
Хто бадьорий?... Молодці!

V. Узагальнення про дієслово
1. — Аукціон триває. Хто більше знає про дієслово? Відповіді учнів.
• Слова, що відповідають на питання що робить? що зробить? що роблять? що зроблять ? що будуть робити ? і означають дію предмета, називаються дієсловами.
• Дієслова змінюються за часами, мають три часи: теперішній, минулий, майбутній. Наприклад: летить, летів, летітиме. Дієслова теперішнього часу відповідають на питання що робить? що роблять? Минулого — що робив ? що зробив ? Майбутнього — що буде робити ? що робитиме ? що зро¬бить?
• Дієслова минулого часу, які означають дію одного предмета, змінюють¬ся за родами.
• Дієслова в неозначеній формі відповідають на питання що робити ? що зробити ?
• Дієслова в неозначеній формі закінчуються на -ти або -тися, -тись, рід¬ше на -ть, -ться. Наприклад: вчити, вчитися, вчитись.
• Не пишеться з дієсловами окремо: не зазнаватися, не хвалитися. — Відповідей більше немає?
«Товар» проданий!
2. Вправа (записана на переносній дошці).
Потрібно відгадати загадки, а також із речень-загадок виписати дієсло¬ва та визначити час дієслів.
• Прозорий мов скло, а не вставиш у вікно. (Лід)
Сніг на полях,
Лід на річках,
Хуга гуляє.
Коли це буває? (Взимку)

Стоїть старий дуб,
На ньому дванадцять гілляк,
На кожній гілляці — по чотири гнізда,
А в кожному гнізді — по семеро яєць. (Рік, місяць, тиждень)

Біла латка, чорна латка по дереву скаче. (Сорока)
Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає. (Сонце)
Не стукне, не грюкне, а у вікно ввійде. (Ранок)

VI. Підсумки аукціону
(Учням, які «викупили» «товар», вручаються подарунки — вироби. Виставити оцінки, мотивуючи.)

VII. Завдання-змагання
Хто запише протягом хвилини найбільше слів та визначить, до якої час¬тини мови вони належать?
— Які ще частини мови ви знаєте?

VIII. Підсумок уроку
— Що найбільше вам сподобалось на уроці?
— Яку частину мови ви знаєте найкраще?

IX. Домашнє завдання
— Повторити про ту частину мови, яку знаєте слабше.