УРОК 7

Тема. Людські чесноти. Внутрішній світ людини. Чеснота і доброчесність. Делікатність. Скромність. Справедливість. Терпимість

Мета: на конкретних прикладах знайомити учнів з такими людськими чеснотами як скромність, чуйність, делікатність, справедливість, терпимість, толерантність', розвівати вміння вибирати між позитивними і негативними рисами; прищеплювати бажання удосконалювати свій внутрішній світ.

Обладнання: карта України «Чеснота», назви станцій, платівка з піснею «Голубой вагон», предметні малюнки, роздатковий матеріал, банка з чистою водою, фарби різного кольору, засіб для відбілювання «Білизна», макет квітки.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу до уроку

II. Актуалізація опорних знань

Дидактична гра «Хто чим славиться?» (Вчитель пропонує дітям дібрати слова за змістом.)

Соловейко — ... (співом)', сонце — ... (теплом)', джерельце — ... (чистою водою); квітка — ... (красою і запахом); колосок — ... (зерном); собака — ... (вірністю людині);

людина — ... (працею, розумом, добротою, щедрістю, дружбою...).

— Чи можна продовжити цей ряд?

— Чим же ще людина відрізняється від інших істот і неістот?

III. Оголошення теми і завдань уроку

— Над з’ясуванням цього питання ми і поговоримо сьогодні на уроці.

Нас очікує цікава подорож по країні, яка має наступну назву (назва країни записана по В. Едігею):

С н а о Ч т е (Чеснота)

— Так, на уроці ми будемо говорити про такі людські чесноти, як скромність, делікатність, справедливість, чуйність, терпимість і намагатимемось удосконалювати свій внутрішній світ.

А ось дана загадка допоможе вам вибрати транспорт, на якому ми вирушимо в путь.

(Один учень читає загадку.)

В полі драбина лежить,

Будинок по драбині біжить. (Поїзд)

— Діти, проїхати усю країну ми зможемо тоді, коли виконаємо низку завдань на кожній станції.

Отже, щасливої дороги!

(Звучить пісня «Голубой вагон».)

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Ми під’їхали до першої станції, яка має назву «Чуйність».

(Вчитель прикріплює на карті назву станції.)

— Що для вас означає це слово?

1) Дидактична гра «Оціни вчинок».

— Чи можна назвати чуйними наступних хлопчиків?

Вчитель читає або розповідає таку ситуацію:

Коля і Вова запросили Юлю покататись на санках. Юля боялася з’їжджати з гірки. Коля сказав, що це зовсім не страшно, і на підтвердження з’їхав сам. Юля сіла на санки. На середині гірки вони перекинулися, і Юля опинилася на снігу. Вона заплакала. А хлопчики пройшли повз неї.

— Що б ви зробили на місці Колі і Вови? (Допомогли б дівчинці піднятися, привезли б санки, сіли і з’їхали з нею разом — необхідно обов’язково прийти на допомогу.)

2) Закресліть всі букви О і прочитайте прислів’я:

ОЗУОМІВ СОКРИВОДИТОН - ОУМОІЙ ВОИБАЧИТИОСЯ

(Зумів скривдити — умій вибачитися.)

— Чим можна це прислів’я віднести до даної ситуації з дівчинкою? Доведіть.

— Так, діти, молодцІ. Потреба у чуйності, доброті повсякчасна. Навіть тоді, коли немає потреби. Завжди цілком природним і закономірним вважається захистити старість і немічність, скривдженого, допомогти знедоленому.

Учень

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта — не тільки те,

Що обнімає тепло слово.

В цім почутті є основне,

Яке з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте слово доброти.

2.Ми вирушаємо далі, і наш поїзд зупиняється біля станції Скромність (вчитель прикріплює до карти назву станції), де ми спостерігаємо наступну ситуацію.

Інсценізація вірша «Подвиг Івася».

Дійові особи: ведучий, бабуся, хлопчик Івась.

У автобус на зупинці Увійшла бабуся.

Івасик швидко підхопився,

Приязно всміхнувся:

— Я постою, не біда...

Сядьте! — мовив басом.

Сам навколо поглядає,

Чи не скажуть часом:

— Молодчина наш Івась,

Він культурний, чемний...

Наш Івась у перший клас Ходить недаремно!

Та ніхто його чомусь Похвалити не хоче.

І тоді він до бабусі Нахились, шепоче:

— Ну, здається, вже у вас Відпочили ніжки?

Встаньте, сходити вам час...

Я посиджу трішки!

— Чи сподобався вам вчинок Івася?

— Чи можна хлопчика назвати скромним? Чому?

— Як повинна чинити людина, щоб її назвали скромною? (Відповіді

— Так, діти, правильно. Скромна людина ніколи не хвалиться своїми добрими вчинками і здійснює їх за внутрішнім бажанням. Вона не вимагає до себе особливого ставлення. Давайте повторимо основні правила скромності.

(Вчитель вивішує на дошці плакат із правилами скромності.)

Правила скромності

• Не будь хвальком! Не вихваляйся своїми успіхами, знаннями, речами.

• Старайся не виділятися серед товаришів.

• Допоміг товаришеві чи будь-кому — не підкреслюй цього, ніколи не хвались.

• Старайся робити добро скромно, непомітно

— Наша подорож триває, нас очікує ще багато цікавого в країні з чудовою назвою Чеснота, але поїзд і ми бачимо гарну галявину з чудовими квітами. А тепер давайте вийдемо і трішки відпочинемо у цьому чарівному місці.

(Діти встають з-за парт і під ліричну мелодію проводять хвилинку відпочинку у вигляді повільних рухів, уявляючи, як ростуть квіти.)

 3. А тепер ми займемо свої місця і рухатимемось далі до станції Справедливість (на дошці з’являється картка із назвою), де на вас чекає дослід

під назвою «Чудодійне зникнення».

(Вчитель демонструє дітям банку з чистою водою.)

— Уявіть собі, що це — ваша душа. Чиста, незаплямована ні обманом, ні нечесними вчинками. Але з вами щось трапилось, і ви одного разу сказали неправду (додає фарби), а ланцюжок потяг другу неправду (знову доливає фарби). Душа ваша помутніла, їй важко, вона страждає, болить. Ви не винесли цих душевних мук і в усьому зізналися (вливає «Білизну» — засіб для відбілювання).

— Якою знову стала вода? (Чистою, прозорою)

— Чого нас може навчити цей дослід? (Людей не можна обманювати. Потрібно говорити правду, якою б вона не була.)

— У народі є золоте правило. Складіть прислів’я з окремих слів, і ви дізнаєтесь про нього.

ГІРКА, СОЛОДКА, КРАЩЕ, БРЕХНЯ. ПРАВДА, НІЖ

(Краще гірка правда, ніж солодка брехня.)

— Брехня — як бур’ян: коли його вчасно не вирвати із корінням, то він шириться і повністю оволодіває нами. Справедливість думок і вчинків робить нас кращими, дозволяє нам жити гідно.

(Учитель роздає кожному пам’ятку.)

— Запам’ятаємо ці правила життя і будемо дотримуватися їх.

 Будь справедливим і правдивим!

• Рости справедливим і правдивим.

• Говори тільки правду.

• Високо цінуй чесне слово.

• У правді — сила

4. Наступною зупинкою буде станція Делікатність.

1) Робота в групах.

— З’єднайте стрілками частини висловлювань.

Пообіцяв --- ...не видавай її, окрім випадків, коли

від цього залежить чиєсь здоров’я

або навіть життя

Зробив помилку --- ...умій змовчати

Не впевнений --- ...неодмінно попроси вибачення

Забув виконати обіцянку --- ... визнай і виправ її

Умій сказати --- ...зроби

Якщо довірили таємницю --- ...не обіцяй

— Яке висловлювання, на вашу думку, більше відповідає змісту поняття делікатність? Чому?

— Як ви розумієте значення цього слова?

— Так, діти, делікатність — це вміння поважати чуже життя і не втручатися не в свої справи.

 2)Робота в парах.

— У вас на партах лежать картки з оповіданням В. О. Сухомлинського «Чому дідусь такий добрий сьогодні?» Прочитайте.

ЧОМУ ДІДУСЬ ТАКИЙ ДОБРИЙ СЬОГОДНІ?

Поліз Андрійко на шовковицю, бо привабили чорні ягоди. Навтішався вволю, а тут дощ пішов.

Пересидів Андрійко дощ. Хотів злазити з шовковиці, аж дивиться — сидить під шовковицею дідусь Петро. Вийшов після дощу в сад.

— Що ж його робити? — думає Андрійко. — Злазити з шовковиці — струсити на дідуся всю воду з листя, змокне під дощем, захворіє.

Сидить Андрійко, притулившись до гілки, боїться поворухнутися. Жде, коли дідусь до хати піде, а він все не йде. Вже сутеніти стало, коли підвівся дідусь, питає:

— Чому ти сидиш на дереві, онучку?

— Боюся струсити на вас краплі, дідусю.

— Злазь, Андрійку!

Дідусь відійшов. Андрійко зліз із шовковицІ. Дідусь пригорнув і поцілував Андрійка.

— Чому це дідусь такий добрий сьогодні? — з подивом подумав онук.

Бесіда за текстом оповідання.

— Тож, чому дідусь саме так поставився до внука?

— Чи можна вважати хлопчика делікатним?

— Підкресліть частину тексту, в якій говориться про делікатність Андрійка.

— Які ще з наведених нижче чеснот відповідають вчинку хлопчика? Доведіть свій вибір. (Людяність, дисципліна, добро, терпіння, справедливість, чуйність, доброзичливість...)

V. Закріплення вивченого

1. Азараз наш поїзд прямує до кінцевої зупинки. Тождавайте пригадаємо,

на яких станціях ми побували, про що дізнались.

2. Індивідуальна робота на картках.

ВИХОВУЙ СВІЙ ХАРАКТЕР

МудрістьСкромністьЧуйність

ЩедрістьСміливістьТерпимість

МилосердяДелікатністьВвічливість

ЗлістьБрехливістьЗаздрість

ТерпінняДобротаВдячність

Справедливість ПравдивістьСлухняність

НадійністьВідповідальність Байдужість

— Уважно прочитайте список рис характеру.

Підкресліть однією лінією ті риси, які всі вважають позитивними, а двома — негативними.

(Декілька учнів зачитують свої відповіді.)

3. Перед вами макет квітки. Вона суха і мертва. Зараз ми вдихнемо в неї

життя і силу: прикріпимо картки-пелюстки з позитивними рисами характеру (картки-пелюстки різнокольорові: зелені, жовті, червоні, блакитні, фіолетові, сині тощо). (Див. малюнок на наступній сторінці).

— Що сталося з квіткою? Як вона змінилася?

— Так, діти, і будь-яка людина змінюється, нібито наповнюється чарівною силою, коли виховує в собі такі якості.

V. Підсумок уроку

— Отже, наша подорож до чарівної країни Чеснота закінчилась. Що ви взяли для себе? Над чим замислилися?

— Дорогі діти, будьте мудрими і розумними, чесними і порядними, — тоді будете мати щастя і радість.

Стежина твоя простелиться вдаль.

Тобі і мужніти, й рости.

Ти сам у житті свого щастя коваль,

Тому-то задумайся ти,

Який собі шлях у житті обереш,

Як житимеш поміж людьми?

З добром чи лукавством по світу підеш,

До світла чи в царство пітьми?

VI. Домашнє завдання (диференційоване)

1. Записати прислів’я про людські чесноти.

2. Скласти казку про будь-яку чесноту

3. Оформити пам’ятку «Правила життя».