УРОК 31

Тема. Весняні свята. Великдень

Мета: продовжити формувати уявлення про святковий народний календр весни; ознайомити зі змістом Великодніх ігор, особливостями українського писанкарства; з'ясувати символ свяченої писанки, свята Великодня, Пасхи; виховувати повагу до традицій рідного народу, любов до всього прекрасного; розвивати уміння робити все найкраще.

Форма уроку. Урок-панорама: природознавство і ручна праця.

Обладнання: форма для виготовлення писанки, знаряддя для ручної праці, засоби зворотного зв'язку; малюнки писанок; усний журнал «Ми і Природа», проект «Народний календар»; словничок: Пасха, Великдень, «Христос Воскрес», «Воістину Воскрес».

Хід уроку

І. Ранкова зустріч

(за 30 хвилин до початку уроку).

На зустрічі присутня бабуся одного з учнів. Привітаємо її усмішкою і добрим словом.

Діти розповідають про те, що вони дізнались у бабусь про святкування Великодня.

Найкраще розповідали учні... Вони будуть помічниками.

Бабуся, згадуючи своє дитинство, розповідає про святкування Пасхи, Великодня.

Розумова розминка (за партами).

Дайте відповіді на питання:

1) Предмети живої і неживої природи (малюнки).

2) Засоби зворотного зв'язку: до якої групи належить тварина (малюнки).

3) Продовжте ланцюжок живлення листочок —•О—•О—* жито —•О —•О —•

II. Ознайомлення з темою і метою уроку

1) Тренуємось:

— слухати уважно, думати, робити висновки;

— читати, говорити вдумливо і правильно;

— висловлювати свої думки чітко, зрозуміло, вдало;

— працювати пальчиками.

2) Милуємося:

— красою писанок.

3) Поповнюємо свої знання про традиції українського народу.

4) Пишаємося тим, що ми — українці.

Розум, знання і сила

Знання — це гість, а розум — це хазяїн,

у добрій спілці треба жити їм.

Хто має розум та багато знає,—

той буде завжди сильним і міцним.

А сила, що без розуму,— недужа,

бо все робити буде навмання.

Тож для творіння, для роботи, друже,

виховуй розум і бери знання.

(Д. Гуліа)

III. Сприймання нового матеріалу

— Хто що знає про це свято, свято Пасхи, Великодня?

1. Читання казки В. Сухомлинського.

Краса, натхнення, радість і таємниця

Так, Ісус-Спаситель — це дійсно історична постать.

Ісус Христос — це син Бога, якого Він послав на Землю, щоб врятувати (спасти) людей, бо вони жили уже давно не по-людськи, погрузли в гріхах, не дотримуються правил Божої моралі. Ісуса-Спасителя люди стратили, але на третій день Син Божий воскрес. І тому свято Пасхи — це великий день, бо Ісус воскрес, а це доказує, що людські душі безсмертні, і вони воскреснуть, дякуючи мукам, смерті і воскресінню Ісуса — сина Божого.

Наші предки почитали це свято різними традиціями. На це свято у п'ятницю пекли паски. Як тільки господині посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, вони йдуть на город і садять розсаду — «щоб капуста була здорова, як паска».

Поки паска не посвячена в церкві, їсти її не можна — гріх!

У Великодню суботу роблять крашанки. Здебільшого фарбують яйця у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Яєць красять 13 (маються на увазі 12 апостолів і Спаситель). Найбільше готують червоних крашанок, чорних не годиться робити, бо вони нагадують про кров «лукавого». В цей день, в суботу, починають сливити сливки, писати писанки чи малювати.

В неділю, як тільки задзвонять до заутрені, з усіх кінців села чи міста народ починав рухатись до церкви — хто пішки, а хто й возом. З дорослими йшли і діти. Після літургії святиться «свячене», що складається з паски, сиру, яєць, поросяти, масла, сала та ковбаси. Після освячення священик поздоровляє всіх присутніх із святом Пасхи, вимовляючи «Христос

Воскрес!», всі відповідають «Воістину Воскрес!». Всі цілуються і вимовляють ці слова з радістю, бо це радість, щастя, любов. При цьому обмінюються писанками чи крашанками.

В цей день люди між собою віталися радісно словами «Христос Воскрес — Воістину Воскрес!». Тепер повівся добрий звичай виголошувати це привітання так: «Христос Воскрес — Воскресне Україна!»

2. Про свято, народні звичаї розповідає бабуся.

IV. Фізкультхвилинка

(Звучить пісня «Ульїбка». Під цю пісню діти виконують різні вправи).

V. Ручна праця

1. Виготовлення писанок.

Звичай робити писанки та крашанки виник у нас в Україні дуже давно. У 80-х роках XIX століття археолог при розкопках знайшов глиняні яйця. І тому вчені довели, що звичай розмальовувати писанки походить у нас в Україні ще з передхристиянських часів.

Найстаріший орнамент на писанках подекуди зберігається ще й досі. Він переважно геометричний.

В наш час в орнаментах писанок шукають не тільки історичного змісту, а й мистецтва. Орнаменти писанок поділяють на такі групи:

— історичні;

— самобутньо-нові;

— випадкові орнаменти, що свідчать про багатство фантазії та високі мистецькі здібності нашого народу.

2. Діти розмальовують підготовлені яйця-форми. Орнаменти вибирають самостійно.

3. Виставка писанок.

VI. Домашнє завдання

Допомагати бабусі у фарбуванні яєць, розмальовуванні писанок.