Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?

Тема 65. Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?

Мета: навчати учнів знаходити в додаткових джерелах знань відповіді на запитання до природи, готувати розповіді та обговорювати їх; розширювати світогляд учнів; розвивати мовлення, мислення; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

— Що падає від предметів, які освітлює сонце?

— Що таке гномон?

— Як виникає тінь?

— У який час доби найдовша тінь від різних предметів?

2. Робота над загадкою

 • Є в квартирі молодець,

Математик і мудрець.

Він тебе не підведе,

Бо точний рахунок дням веде. (Календар)

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми поговоримо про дивний винахід, яким користується кожна людина, про винахід, який є в кожному будинку. Ми так звикли до нього, що дуже часто здається: він був завжди. Але це не так. Тільки завдяки цьому пам’ятнику культури і науки ми з вами можемо по-справжньому вивчати історію, саме цей винахід пов’язує нас з історією усього людства.

Наш урок буде присвячений календарю. Ми з’ясуємо, які спостереження за природою допомогли людині створити календар.

IV. Вивчення нового матеріалу

1.Розповідь учителя

— Висить на стіні календар. Одним календар нагадує, що незабаром канікули, іншим — що настає футбольний сезон.

Наші предки багато тисячоліть тому навчилися вимірювати проміжки часу, зіставляти їх із явищами, які повторювалися періодично (зміна дня і ночі, пір року).

Коли людина почала вирощувати хліб і збирати врожай, вона помітила, що час посіву щорічно припадав на один і той самий час. Люди почали рахувати, скільки часу проходить між посівами. Це була перша спроба людини визначити число днів у році!

Стародавні єгиптяни першими визначили тривалість року з високою точністю. Вони знали, що кращим часом для посівів був час після щорічних розливів річки Нілу. Єгиптяни помітили, що між розливами проходить 12 повних місяців по ЗО днів.

Щорічно, майже одночасно з початком розливу Нілу, перед сходом Сонця на небосхилі з’являлася яскрава зірка. Між цими подіями виявилося 365 днів. Це було 6000 років тому. Саме єгиптяни розділили рік на 12 місяців по ЗО днів, у кінці року додавали 5 додаткових днів. Так з’явився перший календар.

— Що помітила людина, коли почала вирощувати хліб і збирати врожай?

 — Хто першими визначили тривалість року з високою точністю? Як вони до цього додумалися? Скільки років тому це було?

 2.Фізкультхвилинка

 V.Узагальнення й систематизація знань

 1. Слухання розповідей учнів про те, які спостереження за природою допомогли людині створити календар

2. Робота над загадками

— Про які місяці йдеться?

•Пухнастий сніг усе вкриває,1

Різдвяна зірка в небі сяє.

Повсюди радість, щастя, сміх —

Цей місяць перший із усіх. (Січень)

•Другий він в календарі,■

Холодно о цій порі.

Снігопади, завірюха,

Всі ховають в шапки вуха. (Лютий)

•Промінчик лагідно всміхнувся,1

У лісі пролісок проснувся.

Все прокидається від сну,

Стрічає дівчину-Весну. (Березень)

■Квітнуть вишні, абрикоси,"

Зеленіють верби КОСИ...

...І зайчик сонячний сміється,

Бо теплий дощик з неба ллється.

(Квітень)

•П’ятим в році він приходить, 1

Із лепехою заходить.

У весни — останній він,

Далі — літа чути дзвіні (Травень)

■Полуничну у сметанці■

Приготуємо ми вранці.

Літо бавиться в дворі,

Знов кусають комарі] (Червень)

 3. Тестування

 — Виберіть правильну відповідь.

 Календар потрібний людям для...:

 • прикрашання домівки;

 ■ відліку часу;

 ■ тренування в математиці і астрономії.

 4. Запитання для допитливих

 • Березень — місяць, коли на березах з’являються сережки. Квітень — це місяць цвітіння квітів. Як ви вважаєте, чому травень був так названий нашими далекими предками?

 • Червень — червоний, красивий. Липень — час цвітіння липи. Здогадайтеся, чому серпень так назвали?

 V.Підбиття підсумків. Рефлексія

 — Що нового вивчили на уроці?

 — Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?

 — Назвіть зимові місяці, весняні, літні, осінні.

 — Які з цих назв ви можете пояснити?

 Липи квіточками вбрались, Віддавати цвіт зібрались.

 Покупатись кличе річка,

 Тепла в ній уже водичкаї (Липень)

 Дині, гарбузи, томати:

 Смакувати, смакувати...

 От і літечка кінець,

 Осінь йде вже навпростець. (Серпень)

 В школах дзвоник продзвенів. Школярів дім знань зустрів.

 В лісі виросли грибочки,

 У опеньках всі пеньочки... (Вересень)

 Мов вогонь, палає світ,

 Полетіло листя з віт...

 Пташки в вирій відлітають,

 Хмарки дощик розсипають... (Жовтень)

 Вправо, вліво, вниз, назад —

 Всюди справжній листопад.

 Трішки ще і вже зима,

 От і осені нема... (Листопад)

 Під подушкою пакунки — Миколайчика дарунки.

 Трішки ще й почне свій лік,

 Не старий, а Новий рік! (Грудень)

Категорія: Природознавство / Я і Україна | Додав: SYLER (06.01.2014)
Переглядів: 3506 | Рейтинг: 4.0/1
Робота з папером. Декоративна аплікація
«Україно, ясен мій цвіте...» Урок позакласного читання
А. М'ястківський «Казка про яблуню». В. Коломієць «Не лови метелика».
Дикорослі та культурні рослини
Перегинання і складання паперу. виготовлення стріли, пташки
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]