Урок № 24. Музика народів прибалтики    
 

Вступ
Сьогодні ми продовжимо наші подорожі і відвідаємо узбережжя Балтійського моря.
Тут знаходяться три сусідні держави: Литва, Латвія та Естонія, які називають країнами Прибалтики. Вони мають багато спільного.
Балтійське море, що омиває береги цих країн, відіграє важливу роль в їх житті. Кожного дня в море виходять сотні риболовецьких суден. Море – один з основних шляхів сполучення з різними державами. Воно впливає і на клімат прибалтійських країн: вологий морський вітер із заходу пом’якшує літню спеку та зимові холоди.
Прибалтика – це ще і край річок, озер, лісів і бурштину. Бурштин – скам’янілу смолу давніх соснових лісів – видобувають тут здавна. Вироби з прибалтійського бурштину археологи знаходять в Єгипті, Греції та Римі.
Велику увагу в країнах Прибалтики приділяють розвитку культури. Тисячі самодіяльних і професійних співаків, танцюристів, музикантів демонструють свої досягнення на великих співочих святах, які вже стали традицією. Заключні концерти відбуваються на так званих «співочих полях».
Спів у Прибалтиці чути скрізь і завжди. Тому, напевне, навіть діти із захопленням ставляться до цього виду мистецтва.
Однією з найулюбленіших дитячих народних пісень Латвії є календарно-обрядова пісня «Півник». Послухайте її та визначте характерні особливості цього твору.

Демонстрація латвійської народної пісні «Півник»
Розучування пісні «Півник»
1. Тільки ранок синій встане на зорі,
Кукуріка півник дзвінко на дворі.
2. Завтра починаються у нас жнива,
Буде працювати в полі вся рідня.
Приспів:
Дзвінко, півнику, співай,
Рано діток підіймай.
3. Будем в полі дружно жати ми ячмінь,
Буде чутно нашу пісню в далечінь.
Приспів.
4. Нам потрібно завтра теж раніше встать,
Бо ніяк не можна в день такий відстать.
Приспів.
Караоке. Пісня „Півник”

Слухання. Українська народна пісня „Женчичок-бренчичок”
Мелодії латвійської дитячої пісеньки „Півник” характерне світле забарвлення. У ній поєднано граціозну грайливість і співучість.
А тепер порівняйте пісню „Півник” з календарно-обрядовою українською народною піснею «Женчичок-бренчичок».

Слухання. К. М’ясков. «Литовський танець»
Обидві пісні веселі, пов’язані з працею в полі, але я відчув різницю в їх національному колориті.
А ми вже знаємо, що до особливостей народної музики дуже часто звертаються зарубіжні композитори.
Наприклад, український композитор Костянтин М’ясков спробував відтворити національний колорит литовської музики у творі, який так і називається «Литовський танець». Прослухайте його.
Підсумки уроку
Cьогодні ми познайомилися з музикою прибалтійських народів та відчули її національний колорит.