Урок № 20. Спорідненість музики слов’янських народів    
 

Вступ
У кожного народу є своя національна музика. В одних випадках вона близька до української, в інших — істотно відрізняється.
Саме пісенність, танцювальність та маршовість є спільними рисами, що зближують музику різних народів і допомагають зрозуміти суть їх музичної мови.
Прослухайте три приклади музики слов’янських народів і поміркуйте, що в них спільного.
Слухання музики. Порівняльна характеристика трьох прикладів музики слов’янських народів
Звучить українська народна пісня «Женчичок-бренчичок» (І куплет )
Звучить білоруська народна пісня-танець «Бульба» (І куплет )
Звучить російська народна пісня «Светит месяц» (І куплет )
Демонстрація російської народної пісні „Со вьюном я хожу”
Танцювальність є спільною рисою трьох пісень, які ми прослухали.
Щоб визначити ще деякі спільні риси музики слов’янських народів, розучимо російську народну пісню „Со вьюном я хожу”. Прослухайте цей музичний твір і визначте його характер.
Розучування пісні „Со вьюном я хожу”
Хороводна російська народна пісня «Со вьюном я хожу» має наспівний характер; її мелодія спокійна, лірична і протяжна.
Караоке. Пісня „Со вьюном я хожу”
 

Порівняння народних пісень: російської „Со вьюном я хожу” та української „Ми кривого танцю йдемо”
Порівняймо мелодію української народної пісні «Ми кривого танцю йдемо» з мелодією російської народної пісні «Со вьюном я хожу».
Звучить російська народна пісня «Со вьюном я хожу» (І куплет )
Звучить українська народна пісня «Ми кривого танцю йдемо» (І куплет)
Мелодії двох хороводних народних пісень, які ми прослухали, наспівні, а їх побудові характерне повторювання деяких фраз та інтонаційних структур.
Саме такі особливості характерні й інструментальним награванням українського, російського та білоруського народів.

Слухання музики. Завдання
А тепер послухайте уривок із музичного твору і визначте: якою є його мелодія – народною чи професійною.
Який характер мелодії твору?
Звучить мелодія І частини Третього концерту для фортепіано С. Рахманінова на фортепіано.

Ми прослухали мелодію з Третього концерту для фортепіано видатного російського композитора, піаніста Сергія Рахманінова. Тому і музику ми вважаємо професійною, хоча вона близька до народних мелодій.
Звернемо увагу на плавність мелодії, характерну для російської ліричної народної пісні, адже вся вона побудована на поєднанні суміжних звуків, що й зумовило її наспівність.
Послухайте, яких якостей ця мелодія набула у виконанні фортепіано з оркестром.

Слухання. С. Рахманінов. Третій концерт для фортепіано з оркестром. І частина (фрагмент)

Підсумки уроку
Сьогодні ми знайшли спільні риси, що об’єднують музику слов’янських народів.