Тема: Тваринництво рідного краю. Його галузі. Особливості у зв’язку з природними умовами

Мета: ознайомити учнів із тваринництвом Харківщини, пристосуванням тварин до певних умов життя; вчити спостерігати, характеризувати, робити висновки, аналізувати; розвивати спостережливість, увагу, пам’ять, мислення, монологічне мовлення, уміння аналізувати; удосконалювати навички колективно-групової, самостійної роботи; виховувати інтерес до вивчення рідного краю.

Обладнання: карта, ілюстрації, ребуси.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Робота з зошитом.

Повідомлення учня про стан погоди та зміни у природі.

2. Перевірка домашнього завдання.

Слухання повідомлень за групами «Рослинність

Харківщини ».

Орієнтовні повідомлення

І група

Рослини степів

Для того, щоб вижити в степу, деякі рослини мають довге коріння, яке дістає вологу з низьких прошарків ґрунту; інші, навпаки, мають поверхневе коріння, яке широко розростається у пошуках води і поживних речовин. Усі степові рослини пристосувалися до розмноження в степу. Пилок трав розносить вітер на великі відстані. Трави пристосувалися до того, що їх поїдають травоїдні тварини. Пагони рослин продовжують рости навіть після того, як вони бувають з’їдені.

У травні починає колоситися у степах ковила. її довгі сріблясті остюки перекочуються, мов морські хвилі, від найменшого подиху вітру. Остюк сприяє поширенню плодів ковили. Він підтримує зернівку, коли її несе вітер, і та падає на землю завжди гострим кінцем. Ковилу занесено до Червоної книги України.

Такі злаки, як типчак овечий і житняк гребінчастий, мають щетиноподібні листки. Через це їм не страшна літня спека. Ці злаки вважаються найкращими кормовими рослинами степу.

Густі зарості утворює ромашка. Це лікарська рослина. У степах і лісах ростуть дзвоники. їх місяць — червень. Здається, що зашумить вітер — і ми почуємо ніжний дзвін фіолетово-блакитних дзвоників.

У квітні — травні зацвітає горицвіт весняний, ніби загорається золотисте сяйво. Тому і назвали цю рослину горицвітом. Це дуже цінна лікарська рослина, її треба охороняти.

У цих місяцях також зацвітають гіацинти. Квітки — дзвоникоподібні, білого, рожевого, жовтого, синього кольорів. Мають соковиті блискучі видовжені листки. Сильний аромат квіток приваблює багато весняних комах. Гіацинти цвітуть рано, тому що у цибулинах накопичується багато поживних речовин.

Півники карликові мають висоту 12-15 см. Справжня окраса степу — тюльпан Шренка, він має світло-червоні, жовті, білі квітки. Його занесено до Червоної книги України.

II група

Рослинність біля водойм

Верба — світлолюбна рослина, яка полюбляє зволожені місця. Вона укріплює береги річок, ставків. Коріння у неї дуже довге і міцне. Всі види верб — медоноси. З лози верби плетуть кошики, меблі, а корою лікуються.

Вільха — вологолюбна рослина. Ранньою весною вона першою прокидається від зимового спокою. Сережки вільхи — її чоловічі квітки — розповсюджують пилок. Серед літа на кінцях гілок виростають шишечки. З них визріває дрібне насіння. Шишечки вільхи лікують людей і тварин.

Комиш — багаторічна рослина з безлистим довгим стеблом. Кореневище його багате на крохмаль, цукор. Із стебел комишу добувають целюлозу, а також будівельний матеріал — комишит, плетуть кошики.

Високо здіймаються вгору на берегах річок, озер, на болотах стрункі стебла очерету. Листки у нього

видовжені, загострені, їх багато на стеблі. Влітку очерет прикрашається густими пухнастими волотями. Очерет — дуже корисна рослина: його їдять свійські тварини, люди використовують його як будівельний матеріал, паливо. З очерету можна робити папір. Очерет очищає воду у водоймах.

На берегах озер і річок можна побачити стрілолист звичайний. Він має таку назву тому, що його листки на довгих черешках схожі на стріли, що летять угору. У червні — серпні стрілолист зацвітає. На соковитому зеленому стеблі розкриваються ніжні білі квітки, в яких лише по три пелюстки.

III група

Рослини лісів

Серед листяних дерев на Харківщині дуже поширений дуб звичайний. Він має листки з округлими вирізами, маленькі жолуді. Дуб оселяється на багатих ґрунтах. Це світлолюбне дерево. У вересні — жовтні плоди у дуба достигають і падають на землю. Жолуді дуба — улюблена їжа білок, диких кабанів і сойок. Із квітів дуба бджоли збирають пилок. Деревина дуба міцна і гарна, тому з неї роблять паркет і меблі, будують кораблі. Молодою корою дуба лікують людей, тварин.

Береза — дерево, що має білу гладеньку кору з чорними тріщинками. Взимку і восени з'являються сережки з насінням. Дрібненькі насінини схожі на крихітних пташок, що мають крильця. Чому для насіння берези потрібні крильця? Легеньке крихітне насіння берези легко літає восени і взимку, бо йому не заважає листя на деревах. Насінням берези живляться зимуючі птахи.

Серед кущів першою зацвітає ліщина звичайна — в кінці березня чи на початку квітня. На темно-сірих гілках погойдуються золотаві сережки з багатьма дрібними квітками. Це чоловічі квітки. Улітку на гілках з'являться невеликі горішки. Восени горішки дозрівають. Вони дуже смачні і корисні. Ними живляться лісові птахи і звірі.

Глід росте кущем або деревцем на лісових галявинах і узліссях. У травні він вкривається білими запашними квітками. Солодкий нектар і пилок на

квітках глоду збирають бджоли, джмелі. Влітку дозрівають плоди. Червоні плоди глоду прикрашають ліс на початку осені. Плодами і квітами глоду лікуються.

Квітки рясту рожево-фіолетового, блідо-рожевого, білого кольорів. Вони невеликі, але їх багато. Зібрані вони в пишні, рясні китиці. Листки вирізані трійчасті. Цвіте ряст у квітні — травні. А зацвітає так рано тому, що має в землі бульби, у яких міститься запас поживних речовин. Ряст треба берегти. Його бульбочками лікують деякі хвороби.

Улітку на галявинах серед заростей кущів трапляється звіробій. На високому стеблі, що розгалужується вгору, розцвітає багато яскравих жовтих квіток, подібних до маленьких зірочок. Це лікарська рослина. Цю рослину треба берегти.

IV група

Рослини мішаних лісів

Сосни дуже люблять сонце і ростуть там, де багато світла. Дуже часто ростуть на піску, тому що мають дуже сильне і глибоке коріння. Хвоя і гілочки, що падають, утворюють ґрунт, на якому починають рости різні рослини. Насінням шишок сосни люблять ласувати білки і дятли. З деревини сосни будують будинки, кораблі.

Ялина — струнке дерево. Навесні на ялині відростають молоді пагони. Хвоя на них м’якенька, світло-зелена. Голки — це своєрідні листки, які тримаються на дереві по 5-7 років. Навесні у ялини утворюються чоловічі і жіночі шишки. Насіння визріває у жовтні, а в другій половині зими починає висипатися. Ялина — витривале дерево. Вона не боїться морозів.

Восени, наче яскраві квітки, звисають рожево-червоні коробочки бруслини. Це її плоди, які мають чорні блискучі насінини. Бруслина прикрашає природу, її плодами лікуються. Але плоди бруслини отруйні.

Гіллястий кущ бузини чорної з досить великими пірчастими листками, має специфічний запах. Саме через нього тварини не їдять бузини. Цвіте бузина дрібними жовтувато-білими квітками, зібраними ніби букетиками. Квітки дуже пахучі і приваблю-

ють комах. Свіжі плоди бузини неїстівні, але з них можна робити кисіль, компот, варення. Квітки, плоди, листки, кора бузини використовуються для лікування людей.

У травні починають розвиватися папороті. Молоді листки у всіх папоротей завжди скручені і мають вигляд равлика. В середині травня листки починають розкручуватися і пластинка листка поступово розпрямляється від основи до верхівки. Ростуть папороті під деревами серед чагарників. Вони не бояться затінення. Взимку листя папороті відмирає, а в землі залишається кореневище. Папороті ніколи не цвітуть.

Мохи — мешканці вологих місць. Мох зозулин

льон утворює оксамитово-зелені мохові килими. Його тендітне нерозгалужене стебельце вкрите короткими відстовбурченими листками.

II. Мотивація навчальної діяльності

1. Завдання учням.

Розшифрувати ребус.

(Тварини рідного краю)

2. Бесіда.

— Яких тварин ви бачили під час екскурсії?

— Як вони пристосувались до життя в нашому краї?

III. Опрацювання нового матеріалу

1. Колективно-групова робота.

За картами та ілюстраціями діти складають таблиці (І група: «Тварини лісів Харківщини»; II група: «Тварини степів»; III група: «Тварини водойм») та спільну таблицю «Тварини Харківщини».

2.Слухання повідомлення.

Ліс, одержуючи від сонця велику кількість енергії і перетворюючи її на поживу для себе, виробляє велику кількість поживи для птахів, звірів, комах. Це і шишки, і горіхи, і ягоди, і насіння.

З приходом весни в лісі утворюється складний ланцюг живлення тварин. Молоде листя стає джерелом поживи для гусениць і комах. Гусениці стають здобиччю птахів. Попелиця — ворог лісу — їжа для мурах, кліщів. Лісові птахи живляться плодами, ягодами, насінням і комахами, самі стаючи здобиччю хижих птахів, звірів.

До життя в степу пристосувалися тварини. Чимало з них набуло для маскування світлого забарвлення висохлої трави. Степові птахи гніздяться на землі. Вони живляться рослинами й комахами, а на них самих полюють хижі степові птахи. Багато степових тварин, рятуючись від сонця і хижаків, пристосувалися жити в норах. Це миші, хом’яки, ховрахи. Сліпці живуть під землею. Харчуються корінням, кореневищами і цибулинами рослин.

Певний ланцюг живлення існує у водоймах. Починають його мікроскопічні зелені водорості, що на початку літа швидко розростаються. Цими водоростями харчуються лялечки та личинки комарів. Самі вони стають їжею пуголовків і різноманітних жуків. На личинок і жуків полюють маленькі рибки, які стають здобиччю більших великих хижаків — щук, окунів. Крім того на риб полюють видри, чаплі, лелеки.

3.Самостійна робота.

Самостійна робота в зошитах. Складання ланцюгів живлення.

«Ліс»

«Степ»

«Водойми»

IV. Підбиття підсумків уроку

Завдання учням.

Гра «Знади правильний ланцюг живлення».

1. Миша — зерно — орел — овочі — лисиця.

2. Личинки комарів — пуголовки — дрібна риба — щука — видра.

3. Мурахи — попелиця — синиця — куниця.

У неправильних ланцюгах живлення виправити помилки.

V. Домашнє завдання

1. Спостереження за погодою.

2. Підготувати повідомлення (1 група: «Тварини лісів Харківщини», 2 група: «Тварини степу», З група: «Тварини водойм»).