Тема: Рідний край на території України. Поверхня і водойми рідного краю

Практична робота: орієнтування на місцевості за місцевими ознаками і компасом; читання карти рідного краю.

Мета: сформувати в учнів поняття про розташування рідного краю на території України, про форму, поверхню і водойми Харківщини; розвивати уміння орієнтуватися на місцевості за компасом і окремими місцевими ознаками; розвивати спостережливість, уміння аналізувати і робити висновки; продовжити розвивати уміння працювати в парах і групах; виховувати любов до рідної землі, прищеплювати почуття гордості за свій край.

Обладнання: карта України (фізична), картини природи рідного краю, таблиці «Орієнтування на місцевості».

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Робота з зошитом.

Повідомлення про стан погоди. Підсумок фенологічних спостережень. Побудувати монолог (6-7 речень), використовуючи слова і словосполучення з теми «Повідомлення синоптика».

Слова для довідок. Пора року, місяць, стан неба, температура повітря, вітер, його напрям, роботи на полях і городах, народні прикмети.

II. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда.

— Як називається наша країна?

— В якій частині нашої держави ми живемо?

— Знайдіть на карті наше місто.

— Які ще міста є в Харківській області?

— Завдання сьогоднішнього уроку полягає в засвоєнні знань про Слобожанщину, а саме її природу, поверхню, водойми.

1. Слово вчителя.

Географічним центром Слобідського краю є Харківська область, яка лежить на північному сході України в межах водорозділу, що поділяє водні басейни Дону та Дніпра. Межує вона з Луганською, Донецькою, Полтавською, Дніпропетровською і Сумською областями України та Бєлгородською областю Росії. Довжина Харківської області з півночі на південь і з заходу на схід складає 200-225 км.

Край має схил з півночі на південь і на південний схід, по якому протікає більшість річок.

Харківщина розташована між западинами Ара-ло-Каспійського та Північноукраїнського басейнів у вигляді Маріупольсько-Воронезького мосту.

На території Харківщини розрізняють три основні регіони:

1. Північно-західна окраїна Донецького кряжу.

2. Придніпровський гребінь.

3. Південно-західний схил Воронезького масиву.

Територія теперішньої Харківської області була

заселена людьми вже в епоху давньокам’яного віку, тобто приблизно 35-40 тис. років тому.

Більша частина області знаходиться у межах Дніпропетровсько-Донецької западини, і лише крайня північно-східна частина її заходить на Воронезький кристалічний щит, а південно-східна — в межі Донецького кряжу. Вчені вважають, що на території області довгий час існували моря, в яких поступово накопичувалися осадові породи, перетворюючи глибоку западину на рівнину.

2. Бесіда.

— Які форми земної поверхні вам відомі?

— Покажіть їх на таблицях.

— Як рівнини поділяються за своєю формою?

— Як на карті позначають різні форми земної поверхні?

— Якими кольорами позначені різні форми земної поверхні на карті?

3. Слово вчителя з елементами бесіди.

Рельєф нашої області рівнинно-хвилястий. У його формуванні значну роль відіграли вода, вітер, сили земного тяжіння та інші природні чинники. Північна частина території області підвищена і нахилена на північний захід до Дніпра, а на північному сході — до Сіверського Дінця.

Поверхня області рівномірно почленована численними долинами річок. У долинах добре розвинені заплави. Багато також ярів та яруг, та розміщені вони нерівномірно. Яри активно розвиваються, що сприяє почленованості поверхні, підвищенню стоку води, змиву та знищенню ґрунтового покриву. Тому необхідна негайна кропітка робота з запобігання руйнування ґрунтів.

— Які заходи з охорони ґрунтів ви знаєте?

4. Робота з підручником.

Опрацювання статей підручника.

5. Робота з зошитом.

6. Завдання учням.

Розгадування кросворду «Поверхня і водойми Харківщини» (робота в групах).

«Поверхня і водойми Харкова»

1. Вода у водоймах буває солона та ... (Прісна).

2. Підвищення на рівнині. (Гори). 3. Східноєвропейська... (Рівнина). 4. Права притока Ворскли. (Меркла). 5. Заглиблення, по якому постійно тече річка. (Русло). 6. Печенізьке, Червонооскільське, Краснопавлівське ... (Водосховище). 7. Сіверський ... (Донець). 8. Заглиблення з крутими схилами, які утворюються на хвилястих і горбистих рівнинах з пухким ґрунтом (Яри).

IV. Підбиття підсумків уроку Робота в групах.

За малюнками, що одержала кожна група, скласти перелік ознак, за якими можна орієнтуватися на місцевості (на малюнках бажано мати різні пори року).

V. Домашнє завдання

1. Продовжити спостереження за природою і відзначити зміни у щоденнику спостережень.

2. Читати статтю підручника і дати відповіді на запитання.

3. Підготувати розповідь про річки Слобожанщини (10-12 речень) або інші форми водойм (джерела, водосховища) області.

Матеріал для вчителя Річки

Річки Харківської області належать до басейнів двох річок — Дону і Дніпра. Східна частина області належить до басейну Дону, західна — до басейну Дніпра. Живляться харківські річки за рахунок атмосферних опадів, а також підземними водами.

Навесні рівень води різко піднімається, і це часто призводить до повеней. Улітку багато річок висихає, тільки під час зливи з’являються невеликі водостоки.

До басейну Дніпра належать річки систем Ворскли, Орелі і Самари. Річка Ворскла не протікає по Харківській області, а її ліві притоки — Мерло (116 км, 2030 км2), Коломак (102 км, 1650 км2), Рябин-ка (37 км, 286 км2) заходять на її територію тільки своїм верхів’ям.

Річка Орель (320 км, 9800 км2) бере початок у Харківській області й тече вздовж південного кордону області понад 100 км.

Річка Самара (311 км) тільки на відстані 20 км перетинає Близнюківський район.

Головна водна артерія Харківської області — Сі-верський Донець, найбільша притока Дону. Його назва виникла від зменшеної форми слова «Дон» і назви слов'янського племені, яке оселилось на півночі. Сіверський Донець бере початок на Се-редньоруській височині, біля с. Лисички Бєлгородської області, перетинає Харківську, Донецьку, Луганську області і в межах Ростовської області впадає в Дон.

Сіверський Донець відносять до середніх річок; його загальна довжина 1053 км, площа басейну складає 98 900 км2. Живлять Донець численні притоки, загальна кількість яких досягає 1011 (це 4 % усіх річок України). Найбільші притоки — річки Уди та Оскіл. По Харківській області Сівер-ський Донець проходить 370 км. Ширина русла постійно змінюється: в окремих місцях — 10-20 м, а іноді досягає 200 м. Під час повені Донець виходить із берегів і перетворюється на могутню річку. Взимку річка замерзає на 2-3 місяці. Товщина криги залежить від того, наскільки сувора зима. Улітку вода в Дінці добре прогрівається і досягає у липні +23°С. Дуже красива природа на берегах Сіверського Дінця. Правий берег крутий, із залишками нагірних дібров. Лівий — низький, із заплавними луками, великою кількістю озер і боліт.

На території, що прилягає до Сіверського Дінця і його приток, зосереджена значна частина заповідних лісів. Чудова природа в районі села Коропове, відомого як Коробові Хутори. Цю ж назву має і здравниця, розташована на пагорбах правого берега річки. Будинок відпочинку оточує листяний ліс, а біля його входу височіє 400-літній дуб — пам'ятка природи. Коробові Хутори і Гай дари — улюблені місця відпочинку харків'ян, тут багато дитячих таборів та баз відпочинку.

Найбільша притока Сіверського Дінця — Оскіл — бере початок у Курській області. Загальна довжина річки 436 км, із яких приблизно 180 км знаходяться у межах Харківської області. Береги Оскола являють переважно степовий ландшафт. На окремих ділянках трапляються листяні та хвойні ліси, в заплавних частинах річки — луки.

Правий берег Осколу крутий, порізаний ярами, лівий — пологий. Русло звивисте, поросле рослинністю. Ширина русла 30-40 м, в окремих місцях досягає 300 м. Глибина річки від 2 до 10 м. Живиться річка атмосферними опадами та підземними водами. Річкова вода використовується для водопостачання, поливу городів.

У районі села Лебеже Донець приймає притоку Великий Бурлук, який дав назву районному центру. Нижче Чугуєва у Сіверський Донець впадає річка Уди — його права притока. Джерело річки — у Бєлгородській області. По Харківській області вона протікає 127 км. Береги порізані ярами і балками, ліси збереглися тільки на обмежених ділянках. Русло річки звивисте. Ширина русла 6-8 м, глибина не перевищує її. Живиться річка дощовими і ґрунтовими водами. Наприкінці літа річка Уди дуже міліє, а суворої зими місцями промерзає до дна. Вода використовується у сільському господарстві. Річка має дві притоки — Лопань і Харків, на яких стоїть місто Харків. Лопань починається у Бєлгородській області, її довжина — 93 км. Береги річки перетинають яри. Гирло Лопані звивисте, його ширина на деяких ділянках — 20 м. Ліва притока Лопані — річка Харків — бере початок на території Харківської області, а з’єднуються вони у центрі міста. Довжина річки Харків — 74 км. Лопань і Харків мілководні, тільки в окремих місцях товща води дорівнює 1,5 м. Наприкінці літа вони майже пересихають. Головне джерело живлення — талі води, меншою мірою — дощові опади та підземні води.