УРОК 5

Тема. Народний календар

Мета: розширити уявлення про різноманітність природи, тісний взаємозв'язок між предметами природи; сприяти прагненню дітей спостерігати за об'єктами природи, якнайбільше дізнаватися про неї; формувати поняття «народний календар»; дати знання про церковний календар, про призначення Великих Свят; вчити вшановувати Бога як Творця навколишнього світу, краси і гармонії природи; цінувати і поважати національні традиції; виховувати любов і бережливе ставлення до всього живого.

Обладнання: календарі: звичайний, народний, православний; ілюстрації із зображенням осені, квітів, тварин, рослин; глобус і настільна лампа.

Хід уроку

I. Організаційний момент

— Сьогодні у нас гості: бабусі і дідусь (ім'я та по батькові), вчитель музики і священнослужитель (отець...).

Треба всім нам привітатись:

«Добрий день!»

Дружно й голосно сказати:

«Добрий день!»

Праворуч, ліворуч поверніться, туди-сюди посміхніться.

Побажайте один одному радості і успіху.

II. Хвилинка спостережень

— Діти-прогностики, вам слово!

— Який місяць? Яка була погода за тиждень? За місць? Підбийте підсумки.

— Продовжують спостерігати за погодою діти

II бригади.

Гра «Хто сьогодні чарівник?»

— У давнину люди ставилися до природи дуже поважно, шанобливо, бо вважали, що вона не просто жива, а чимось подібна до людини, може радіти і сумувати.

Дивіться всі навколо, діти,

Природа ніби ожива.

Про що мовчать дерева, квіти?

Про що шепоче нам трава?

Але далеко не всі можуть у своїй уяві «оживити», «олюднити» природу. Хто це вміє, той справжній чарівник.

— А хто з вас може, уважно подивившись навколо (малюнки, у вікно) «оживити» природу, щоб нам сьогодні заспівали сонечко, оцей чарівний ліс, квіти чи може якась тваринка? Хто спробує відчути їх настрій?

— Спочатку шановна (ім'я та по батькові вчителя музики) передасть настрій краси осіннього лісу.

Завдання: про що б розповіло це деревце? А ця квітка? Про що сьогодні співають пташки? А про що скаржиться нам травиця?

III. Вивчення нового матеріалу

1. — Для чого створені рослини і тварини? Пам'ятаєте слова Маленького Принца із казки Сент-Екзюпері «Ми відповідаємо за тих, кого приручили»? Поясніть, як ви їх розумієте.

Отже, нам довіряють тварини, рослини сподіваються, що люди захистять, примножать все живе, що навколо нас, бо Природа — це наше... (життя, здоров'я, щастя). А в природі все взаємозв'язане, у всьому є порядок, гармонія, і коли ми завдаємо шкоди чомусь одному, страждає багато інших.

2. Які є календарі, як вони створюються і для чого?

3. Глобус — це модель Землі. Ось ми, українці, тут живемо. Що впливає на природу, погоду? (Сонце.)

Зараз осінь. Як ви думаєте, де ми зараз знаходимось щодо Сонця?

— Отже, щоб заздалегідь знати, яка буде погода, людина повинна спостерігати за... (Сонцем, вітром, хмарами,рослинами, тваринами.) А яка була погода рік-два тому? Чи є значні відмінності? Чому важливо передбачати погоду? (наприклад, для сільськогосподарських робіт). Наші пращури свої спостереження, знання про природу, погоду передавали від одного покоління до іншого.

Це і є народний календар, або хліборобський. Українці — в основному хлібороби, з давніх-давен вирощували хліб, овочі, зернові культури — працювали на землі.

4. Послухаємо наших гостей (згадують, яка погода була у їх молоді роки у вересні, що збирали, які були врожаї, що, на їх думку, впливає на погоду, врожай, які прикмети допомагали господарювати).

5. Гості розповідають цікаві прикмети, поради.

До народного календаря увійшли не тільки прикмети, а й прислів'я, приказки, звичаї. Наші предки надзвичайно винахідливі на таку народну творчість.

Звичай своїх предків треба не тільки поважати, а і вшановувати.

IV. Фізкультхвилинка

(Вчитель читає віршик, виконує вправи підготовлений учень, а всі діти — за ними.)

V. Усвідомлення нової теми

1. — А це церковний календар. В чому подібність звичайного і церковного православного календарів?

Що є у православному календарі?

2. Отець... розповідає про великі свята (сутність, чому святкують саме в ці дні).

3. Отець... розповідає, як святкують Покрова (найближче свято).

4. Вчитель музики розучує обрядову пісню з дітьми.

5. Розробка проекту «Народний календар»: учні вибирають місяць і заповнюють сторінку не тільки матеріалом про погоду, рослини, тварини, а й про свята, добирають прислів'я, прикмети.

6. Творча робота в парах: скласти прислів'я, прикмети:

— чайнує, той, літом, голодує, хто, взимку

— а, кисне, восени, день, блисне, три

— багатий, квітень, снігом, лютий, водою, а

— годує, лютий, весну; збирає, зима, а, осінь, з'їдає

— у, вересні, грім,— на, осінь, теплу

— З, птиця, двору — пору, в, осінню

— рослинах, по, павутина, стелиться — тепла, до

— іде, осінь — веде, собою, дощі, за

— води, цебер, ложка, восени, а, багна

— листопад, пізній — зиму, і, сувору, на, тривалу

— на, багато, дубі, жолудів — зиму, на теплу

— квітами, весна, снопами, а, красна, осінь

— багатий, горобець, і, восени; час, свій, овочеві, кожному

— родить, що, влітку — не, взимку, шкодить.

VI. Домашнє завдання

Вивчити слова обрядової пісні.

VII. Наукові дослідження

— Що спільного у всіх календарях? 12 місяців, кількість тижнів, днів.

— З чим це пов'язано? Доба — це день і ніч, 24 години. Це залежить від Сонця.

— За який час Земля обертається навколо Сонця? (рік)

— А чому у лютому 28—29 днів?

IX. Підсумок уроку

Шановні гості! Ми вдячні за науку. Здоров'я, радості і Божого благословення Вам.