Тема: Охорона природних багатств України

Мета: ознайомити учнів із природними багатствами України, формувати поняття заповідник; навчати охороняти природу рідного краю; розвивати уявлення дітей про довкілля, розвивати пам’ять, мислення; виховувати любов до Батьківщини, бережливе ставлення до природи.

Обладнання: ілюстрації, плакати, діафільм «Охорона природи», фізична карта України.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Робота з зошитом.

Учень повідомляє про стан погоди.

2. Робота у групах.

Учні розповідають про національний одяг, звичаї українців, історію становлення Української держави.

II. Мотивація навчальної діяльності Слово вчителя з елементами бесіди.

Державо моя, Україно!

Край, де калина росте без упину,

А пісня все лине ота солов’їна.

Лишайся ж такою, моя Україно!

Ліси, ґрунти, озера, ріки,

Моря, рослинний і тваринний світ —

Усе це зараз і навіки Повинен бачити твій рід.

Усяк малий, усяк той дід

Повинен знати на весь вік:

Якщо з природи щось черпати,

То мусиш їй і спокій дати,

А головне — про неї дбати,

Знати, любити та охороняти.

— Про що йдеться у вірші?

— На що автор звертає нашу увагу?

(Учитель повідомляє тему та мету уроку).

III. Опрацювання нового матеріалу

1. Слово вчителя.

Заповідники України

Природа України щедра, багата і різноманітна. М’який помірний клімат, родючі ґрунти, значна кількість водних джерел створюють сприятливі умови для зростання різноманітних рослин і життя різних видів тварин.

Бурхливий розвиток промислового і сільськогосподарського виробництва, будівництво міст, селищ, розширення мережі залізничних і автомобільних шляхів, осушення боліт, зрошення посушливих земель — усе це призвело до значних змін у природі і вплинуло на екологічну рівновагу, видовий і кількісний склад флори і фауни.

За останні десятиріччя помітно звузилися території, зайняті природною рослинністю, збідніла флора більшості регіонів країни, зменшилась кількість багатьох видів рослин, а деякі з них узагалі зникли. У зв’язку з цим у наш час особливого значення набуває охорона природи.

Трагедією в житті українського народу стала аварія на Чорнобильській АЕС, унаслідок якої дуже забруднилося навколишнє середовище, а це негативно позначилося на флорі і фауні нашої країни.

З метою охорони і збереження зникаючих видів рослин і тварин ще 1948 року на Міжнародному симпозіумі охорони природи (МСП) було створено постійну комісію з питань охорони рослин і тварин, які зникають. А вже наступного року (1949) було створено Міжнародну Червону книгу, в як ій описано види рослин і тварин планети, яким загрожує небезпека повного зникнення.

2. Індивідуалізоване завдання.

Учні, яким заздалегідь було дано завдання, читають повідомлення про рослини і тварин, занесених до Червоної книги України.

Рослини, занесені до Червоної книги України

1980 року було видано Червону книгу України. Рослини і тварини, занесені до Червоної книги, охороняються законом.

Дерева — береза Клокова, береза темна; кущі — бруслина карликова, вовчі ягоди пахучі, зіновать біла, копичка периста, тавагла польська; трав'янисті рослини — анемона розлога, беладонна звичайна, відкатник татарниколистий, зозулині черевички справжні, ковила волосиста, ковила пірчаста, лілія лісова, лунарія оживаюча, любка дволиста, молочай волинський, росичка англійська, сон великий, сонцец-віт сивий, цибуля ведмежа, ясенець білий та ін.

Тварини, занесені до Червоної книги України

Комахи — шовкопряд березовий та кульбабовий, бражник дубовий, мертва голова та прозерпіна, аполлон, махаон та ін.

Риби — стерлядь, марена звичайна, вирезуб, рибець звичайний, бабець.

Плазуни — полоз лісовий, мідянка.

Птахи — лелека чорний, лебідь-шипун, беркут, змієїд, шуліка рудий, орел-карлик, орлан-білохвіст, балабан, скопа, пугач.

Звірі — кутора мала, підковоніс малий, нічниця триколірна, широковух звичайний, сліпак подільський, перегузня, горностай, тхір степовий, видра річкова, борсук, кріт лісовий.

Держава піклується про охорону природи. Створюються заповідники, заказники, в яких охороняються рідкісні рослини і тварини.

Заповідники України

Сьогодні в Україні налічується 13 заповідників, 2 національні парки, 4 заповідно-мисливські гос-

подарства, понад 1500 державних заказників та близько 4000 заповідних об’єктів: урочищ, пам’яток природи, парків тощо.

Метою створення заповідників є збереження в природному стані типових або унікальних для даної місцевості природних комплексів, вивчення природного ходу процесів і явищ, що в них відбуваються.

Найдавніший у країні державний заповідник — «Асканія-Нова» (Херсонська обл., 1921 рік).

Наймолодший заповідник — «Медобори», створений у 1990 році. Він знаходиться у Тернопільській області (це переважно урочища Кременецьких гір та гори Медобори). Заповідник багатий на тваринний світ та археологічні пам’ятки. Крім того, ще є такі заповідники: «Дунайські плавні» (Одеська обл.); «Карадазький ДЗ» (схід Південного берега Криму); «Мис Мартьян» (Крим, біля м. Ялта); «Поліський ДЗ» (Житомирська обл.).

3. Робота з підручником.

Читання й опрацювання статті, відповіді на запитання.

4. Завдання учням.

Розповіді 2-3 учнів про особисту охорону природи.

IV. Підбиття підсумків уроку

Бесіда.

— Що сталося б, якби природу не охороняли?

— Назвіть відомі вам заповідники України.

— Яких тварин занесено до Червоної книги України?

— Які рослини занесено до Червоної книги України?

V. Домашнє завдання

1. Спостереження за погодою.

2. Опрацювання статті підручника.

3. Завдання для груп: а) розповідь про особисту охорону природи; б) реферат про один із заповідників України; в) скласти план до опрацьованої статті підручника.