Тема: Вправи на вживання різних відмінкових форм прикметників у множині. (Вправи 5—7.)

Мета: Закріпити знання про відмінювання прикметників у множині. Вчити школярів правильно вимовляти і записувати форми прикметників у множині, вживати на письмі закінчення прикметників, орієнтуючись на кінцевий приголосний звук основи.

Обладнання: Експозиція дитячих квітів-розмальовок. Таблиця «Почуття» (додаток 5).

ХІД УРОКУ

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Зачитування учнями творів про мамині (бабусині) руки.

2. Висловлювання почуттів від прослуханих учнівських творів

— Яка частина мови найчастіше трапляється у ваших творах?

— У формі якого числа стоять прикметники? Чому?

3. Розвиток зв'язного мовлення.

— Огляньте експозицію квітів-розмальовок і скажіть, яку із робіт ви хотіли б придбати в подарунок мамі чи бабусі. Переконливо мотивуйте свій вибір.

III. Каліграфічна хвилинка.

Юн юнн нна ат ати юннати Юннат — це юний дослідник природи.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Коментоване списування (за вправою 5).

а) Письмове виконання вправи 5, завдання 1.

Висновок. В усіх реченнях прикметники вжито у родовому відмінку множини.

б) Підбір синонімів.

Мужні - сміливі, хоробрі, відважні, відчайдушні.

Фізкультхвилинка.

2. Колективне виконання вправи 6.

а) Списати речення, вставляючи пропущені закінчення (коментувати вголос).

б) Виділити закінчення прикметників і визначити їх відмінок (коментувати вголос).

Висновок. Одні прикметники у родовому і місцевому відмінках множини мають закінчення — их, а інші — іх, а залежить це від кінцевого приголосного основи. Якщо кінцевий приголосний основи твердий - закінчення — их, якщо м'який —їх. Наприклад:

сильний — сильних

мужній — мужніх

крайній – крайніх і т.д.

в) Порівняти закінчення прикметників. З'ясувати, як розрізнити форми прикметників, що збігаються в різних відмінках.

— Назвати прикметники у першому речення. Визначити закінчення. Порівняти їх.

— Чи вжиті вони у формі одного й того ж відмінка? (З'ясуємо, з яким іменником зв'язаний кожен з прикметників.)

• На різних мовах. Іменник «мовах» вжито у формі місцевого відмінка, то і залежний від нього прикметник стоїть у місцевому відмінку.

• Святкових пісень. Іменник «пісень» стоїть у родовому відмінку, то і залежний від нього прикметник — у родовому відмінку.

— Отже, у різних відмінкових формах прикметників можуть бути однакові закінчення.

3. «Виправте помилки».

— Які прикметники «заблукали»?

Про що говорять звірі

Ворон каже воронятку:

— Мій лукавий.

Слон говорить слоненятку:

— Мій маленький.

Заєць каже зайченятку:

— Мій крилатий.

Гуска шепче гусенятку:

— Мій хвостатий.

Лев говорить левенятку:

— Мій біленький.

Лис говорить лисенятку:

— Мій ласкавий.

(М. Сингаївський)

Висновок. Емоційно забарвлені прикметники мають велику силу. Вони можуть прикрашати, прославляти, вводити в оману і навіть змінювати зміст.

4. Творча робота за вправою 7.

а) Читання учнями тексту, з'ясування значень невідомих слів.

б) Висловлення почуттів від прочитаного тексту.

в) Добір відповідного заголовка. («Сумна далина», «Туга за рідним краєм «, «Далеко від дому «, «Та тепла і холодна чужина «.)

г) Відшукування в казці прикметників, емоційне забарвлення яких допоможе продовжити казку. (Невеселими (зграйками), далекою (дорогою), високі (гори), сині (моря).)

— Визначте, у якому числі вжито прикметники. Знайдіть прикметники, вжиті у називному відмінку множини.

V. Підсумок уроку.

— Яке нове словникове слово вивчили? З якою орфограмою? (Юннати.)

— Підберіть найвлучніші прикметники до іменника ЮННАТИ. (Допитливі, дбайливі, доброзичливі, старанні.)

— На що вказує закінчення дібраних прикметників? (Прикметники вжиті у називному відмінку множини.)

VI. Домашнє завдання з інструктажем.

Вправа 7, завдання 2 (усно).