Тема: Елементарні поняття про гармонію споріднених кольорів. «Весняна галявина».

Мета: активізувати пізнавальний інтерес до мистецтва і природи; навчати свідомо виконувати лінійну будову малюнка, використовуючи лінію горизонту і відомі правила перспективи; формувати вміння самостійно знаходити рішення художніх завдань, що відповідають обраній техніці; розвивати пам’ять, увагу, кругозір учнів; творче та художнє мислення, уяву і фантазію; уміння, пов’язані з передаванням розміру і пропорцій, зорове сприйняття і просторове мислення як основу опанування малюнка; формувати емоційну чуйність до краси природи, уміння помічати її дивні особливості; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: репродукції картин відомих художників; навчальні роботи з методичного фонду; музичний ряд: аудіозапис (П. Чайковський «Цикл «Пори року. Квітень»); ТЗН; матеріали для демонстрації послідовності та техніки виконання роботи; матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

– Давайте ми з вами заплющимо очі, прислухаємося до музики, і спробуємо зрозуміти сенс того, що я вам зараз прочитаю. (Учитель читає притчу «Краса» В. Сухомлинського на тлі музики П. Чайковського «Пори року».)

– Тепер ви зрозуміли, чому ми прислухалися саме до ваших гарячих сердечок?

– Що вдалося почути? (Відповіді дітей.)

– Лише людина з гарячим серцем може створювати прекрасне та дарувати людям радість і красу.

– Що допомагає людині бачити красу, а що заважає? (Відповіді дітей.)

– Чи легко їй з гарячим серцем дістатися до квітки в сірому камені? (Відповіді дітей.)

– Що їй допомогло?

– На нашому уроці нам знадобляться завзятість, наполегливість і добре серце. Сьогодні ми спробуємо розглянути красу весняного дня чи ночі, красу живої і неживої природи навесні. І якщо ви вкладете в свою роботу душу і серце, то вона вийде прекрасною!

III. Вивчення нового матеріалу

1. Організація сприйняття творів мистецтва:

(До уваги учнів можна запропонувати на вибір учителя репродукції картин К. Юона «Кінець зими. Полудень», «Березневе сонце»; І. Левітана «Березень», «Повінь», «Весна. Велика вода»; О. Саврасова «Граки прилетіли»; І. Грабаря «Березневий сніг»; Н. Ромадіна «Весняний день», «Квітучий бугор»; А. Кокоріна «Таруси. Березень»; С. Герасимова «Лід пройшов», Ф. Васильєва «Відлига» або інші. Для повнішого і яскравішого подання природи, особливостей весняного лісу і лук необхідно розглянути декілька репродукцій картин.

Якщо в класі більшість дітей із високим рівнем розумового розвитку, то описові розповіді за картинами вони можуть під час перегляду скласти самостійно, а якщо рівень розумового розвитку середній і нижче, то краще, якщо опис картини виконає або зачитає сам педагог, а діти визначать, якій із запропонованих репродукцій відповідає опис. Цим прийомом користуються за потреби заощадити час на уроці.)

– «Березневе сонце» — життєрадісний пленерний пейзаж. Художник зобразив на полотні той стан природи, коли і це не розтанули замети і хрумтить під чобітьми сніг, але в яскраво-блакитному небі, в прозорому повітрі вже відчутне ледь вловиме весняне тепло.

– Здається, дерева своїми вузлуватими гілками тягнуться до світла, що ллється з неба. Сонце ще майже не гріє, але яскраво осяює дахи будиночків, розкидисті тополі, високі берізки, створюючи бадьорий, піднесений настрій.

– Важливою складовою картини «Березневе сонце» є жанрова сценка. Дійсно, складно уявити цей пейзаж без конячок, завзятого лохматого песика і веселих дітлахів. Картина «Березневе сонце» розвиває традиційну пейзажну тему, по-новому тлумачачи її.

– Композиція твору вирізняється особливою досконалістю. Інтенсивність кольору, декоративність полотна не виключає відчуття життєвості, реальності, просторової глибини. Яскраві фарби полотна — поєднання блакитного, золотистого, рожевого, бузкового — допомагають живописцеві передати відчуття першого весняного тепла і світла. Все це разом задає тему пейзажу — тему радісного й урочистого пробудження природи.

– До найвидатніших шедеврів світової весняної лірики відноситься знаменита картина І. Левітана «Весна. Велика вода».

– На картині зображено момент повені, коли «велика вода» покрила прибережні області, затопивши все навколо. Вода тиха і нерухома, у ній відображаються оголені гілки дерев і високо небо з легкими хмарами.

– Колорит картини створюють тонкі відтінки блакитного, жовтого і зеленого. Переважає блакитна гамма, з якою поєднується жовтизна берега і стовбурів дерев, що протиставляється густій зеленій плямі ялинки, а також відтінкам зеленого в сусідньому з нею дубі і сараях вдалині.

– Найбільш різноманітний блакитний колір: вода і небо сповнені його відтінків — від темно-блакитного до майже білого.

– Дзвінке, блакитне небо, хвилясті вгорі білі берези і деревця, хати, що далеко, старий човен зливаються в настільки мелодійне, чисте прозоре ціле, що, вдивляючись у цей зачарований простір, немовби розчиняєшся в блакитній лагуні сонячного весняного дня.

– «Весна. Велика вода» дуже гармонійна і приваблива, одна з найбільш ліричних картин Левітана. Пейзаж написаний чистими, світлими фарбами, що надають йому прозорість і крихкість, властиві весняній природі. Картина наповнена весняною тихою радістю і спокоєм, оптимізмом від весняного воскресіння природи.

2. Бесіда:

– Спробуємо разом скласти описи-розповіді до кожної з картин, намагаючися якомога точніше й поетичніше передати стан природи на них.

– Що спільного в зображенні всіх цих пейзажів?

(Проведена лінія горизонту; заповнений передній і задній план; на землі — затоплені водою дерева (голі, як у березні, або одягнені листям, як у травні), розлилася річка, тане сніг; на небі: хмари, сонце, летять птахи; капають бурульки з даху, та ін.)

– Ми вже описували сюжетні картини на теми пір року. Описи за запитаннями (необов’язково — за наявності часу)

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Пояснення до творчого завдання

– Сьогодні ми відтворюватимемо красу весняної природи.

– Працюватимемо на альбомному аркуші — в техніці «по вологому паперу».

– Щоб створити такий малюнок, необхідно змочити альбомний лист водою за допомогою пензлика. Нанести фон — небо, хмари, сніг, землю.

– Коли аркуш висохне, промалювати основні деталі малюнка. Зрештою промалювати деталі кінчиком пензля, виправити кон¬тури предметів, накласти відблиски і тіні.

– Намагайтеся передати колір таким, яким ми бачимо його у житті. (Варто ще раз нагадати особливості роботи фарбами: великі простори (наприклад, фон неба, землі) вимагають змішування фарб на палітрі.

Для малювання деталей більш густими мазками фарби слід змішувати колір на палітрі без додавання води. Вчителю необхідно ще раз поговорити про кольори і запахи весни; повторити, що фарби мають бути яскравими, соковитими, повинні передавати радість, тепло сонячного весняного дня, коли вся природа пробуджується від тривалого зимового сну і все радіє життю, цвіте, пахне, пурхає і літає.)

2. Індивідуальна робота за творчим завданням

Учні виконують роботу самостійно. Учитель (за потреби) надає індивідуальну допомогу.

V. Підбиття підсумків

1. Обговорення учнівських робіт

2. Бесіда:

– Що найбільше сподобалося на уроці?

– Які емоції викликав урок?

– Кому подаруєте малюнок?

3. Прибирання робочих місць.

Джерело: noindex