Тема: Повторення відомостей про текст. Тема, мета, заголовок. (Вправи 23-26.)

Мета: Поглиблювати і розширювати знання про текст, його тему і мету. Розвивати вміння зв’язно висловлювати думку.

Обладнання: елементи національного одягу українців або малюнки із зображенням національного одягу

ХІД УРОКУ

I. Організація класу.

II. Перевірка домашнього завдання.

Відповіді на запитання і завдання для повторення (с. 12).

III. Актуалізація опорних знань учнів.

— Діти, прочитайте на с.13 підручника, як називається велика тема, яку ми починаємо вивчати.

— Назвіть художні книжки, які ви читали останнім часом, їх авторів.

— Чи можна назвати текстами твори, які ви читали? Доведіть.

— Пропоную послухати уривок і довести або заперечити, що це текст.

«Але в Країні Сонячних Зайчиків існував закон: раз на сто років до них у гості крізь чарівне дзеркало міг пройти який-небудь хлопчик або дівчинка і гостювати там один тиждень. Протягом цього тижня щасливий обранець міг, якщо забажає, навідатись додому, а потім знову повернутися в Країну Сонячних Зайчиків. Щасливець мусив мати не більше десяти років, і в нього на душі не повинно було бути жодного лихого вчинку. До того ж на обличчі неодмінно мало бути точно двісті двадцять дві веснянки — не більше й не менше. Про все це пан Морок вивідав уві сні за допомогою кошмарів у одної сто дев’ятилітньої бабусі, якій у дитинстві пощастило побувати в Країні Сонячних Зайчиків.

Відтоді пан Морок цілий рік літав ночами по землі, шукаючи потрібну йому дитину. В багатьох країнах побував він і всюди схилявся над дитячими ліжками, пильно вдивляючись в обличчя дітей, що мирно, безтурботно спали.

І нарешті знайшов «.

(Всеволод Нестайко «В країні Сонячних Зайчиків»)

— Чи є ця розповідь текстом? Доведіть.

— Чи зацікавила вас ця розповідь? Чи хотіли б ще послухати про цю дивовижну Країну Сонячних Зайчиків?

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота над правилом (с. 13).

— А тепер перевіримо це правило на вправі 23.

2. Вправа 23(усно).

— Все, що повторили і довідались із правила, закріпимо на матеріалі вправи 23.

а) Самостійне читання тексту вправи учнями.

б) Словникова робота з використанням підготовлених ілюстрацій.

в) Переказування прочитаного.

г) Визначення теми і мети, підбір заголовка.

— Які із прочитаних вами книг можете назвати істинним джерелом мудрості?

3. Каліграфічна хвилинка (с. 13).

Книги — джерело мудрості.

4. Коментоване письмо (за вправою 24).

— Діти, істинним джерелом знань є підручник «Рідна мова». Він містить надзвичайно цікаву інформацію для вас.

а) — Прочитайте текст вправи так, щоб це звучало, як найважливіша, найцікавіша інформація серед новин сьогоднішнього дня.

б) Бесіда за змістом вправи. Визначення учнями теми і мети тексту, підбір заголовка.

в) Коментоване письмо.

— Спишіть останній абзац, коментуючи всі орфограми. Назвіть у ньому вираз, вжитий у переносному значенні. («Знайшов вічний спокій «.)

г) Складання звукової моделі слова любов'ю.

— Назвіть у слові тверді і м'які приголосні звуки.

— Охарактеризуйте приголосний звук у другому складі (твердий чи м'який, дзвінкий чи глухий).

Фізкультхвилинка.

5. Вправа-конкурс (за матеріалами вправи 25).

а) Словникова робота.

Нація — конкретно-історична форма спільності людей, об'єднаних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв'язками, певними рисами культури і характеру; нарід, плем'я, народність.

Звичай — загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті якого-небудь народу, суспільної групи і т. ін.

Традиція — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично і передаються з покоління в покоління.

Занепад — погіршення загального стану, зниження рівня розвитку.

б) Читання тексту вправи, визначення теми і мети.

в) Виконання завдання 3

г) Конкурс на влучніший заголовок до тексту вправи 25.

6. Самодиктант (за вправою 26, друга строфа).

V. Домашнє завдання з інструктажем.

Вправа 26 (завдання 5), с. 13 — повторити правило.

VI. Підсумок уроку.

— Діти, від сьогодні кожен урок за темою «Текст» буде завершуватися грою-казочкою, яку умовно назвемо «А що ж було потім?..»

Отже, я починаю читати казочку, а ви уважно слухайте. Потім я ставитиму запитання, а ваші відповіді підкажуть мені, чи засвоїли ви новий матеріал.

Казочка

Було собі маленьке Вовченятко.

Одного разу поїхало воно зі своїм татом до моря. О, як там було гарно!.. Чайки пурхали над водою, наче маленькі хмарки, а дельфіни вистрибували так високо, мовби хотіли схопити сонечко за промінчик.

Море усміхалося Вовкові, Вовченяткові і всім-усім...

Поки тато Вовк засмагав на сонечку, Вовченя пірнуло у воду й заплило далеко в море. У морі багато хижих риб. Тож Вовченятко, щоб ті риби його не покусали, прикинулось камінчиком. Лежить собі нищечком на дні і риб не боїться.

А тато Вовк пригрівся на пісочку та й задрімав. Коли ж прокинувся, а Вовченятка, синочка, немає...

— Чи можна цю розповідь назвати текстом? Яка тема і мета цього тексту? Підберіть до нього заголовок.