Урок № 30. Варіації    
 

Вступ
Сьогодні в нас не звичайний урок, а урок-подорож стежками весняного лісу.
Ми побачили квіти, почули бджілочок та джмелика, погралися з зайчиком, поласували малиною з ведмедиком, перегукнулися із зозулею та вийшли на галявину, де цвіте білим цвітом кущ. Що це?
Ми бачимо кущ калини. Восени на ній з’являться червоні намистечка ягід.
Поміркуйте, яке значення для нас, українців, має калина.

Легенда про калину
Калина є одним із символів України. Вона росте не лише в лісі, а й майже біля кожної української хати. Калина полюбила українську землю, а люди України шанують її пишну вроду та цілющі властивості. Про неї склали багато легенд. Послухаймо одну з них.
То було давним-давно. На село, в якому жила гарна дівчина, напали татари. Дівчина спробувала втекти, але зачепилася червоним намистом за дерево – і розсипалися намистинки по землі. У цю мить схопив її татарин. Багато минуло часу: давно померла в неволі дівчина, а на тому місці, де розсипалося намисто, виріс кущ калини.

Визначення музичного твору
Про калину склали багато пісень.
Пригадайте, які з них ви знаєте.
Виконайте найвідомішу пісню про калину «Ой єсть в лісі калина»

Караоке. Українська народна пісня «Ой єсть в лісі калина»
Ой єсть в лісі калина,
Ой єсть в лісі калина,
Калина, калина,
Комарики, дзюбрики, калина.
Там стояла дівчина,
Там стояла дівчина,
Дівчина, дівчина,
Комарики, дзюбрики, дівчина.
Цвіт – калину ламала,
Цвіт – калину ламала,
Ламала, ламала,
Комарики, дзюбрики, ламала.
Та в пучечки в’язала,
Та в пучечки в’язала,
В’язала, в’язала,
Комарики, дзюбрики, в’язала.

Розповідь про обжинки
Зміст твору пов’язаний зі святом обжинків. В Україні його святкують наприкінці літа. Останній сніп, який залишали господарі на полі, прикрашали яскравими стрічками і гронами калини. Її збирали і дорослі, і діти. Це свято славить землю, яка давала все необхідне для життя людини.

Бесіда перед слуханням
Ця народна пісня надихнула українського композитора Юрія Щуровського на написання свого твору.
Послухайте твір Ю.Щуровського. Чи почуєте ви знайому мелодію?

Слухання. Визначення музичного твору

Аналіз прослуханого твору
Уже знайома нам мелодія української народної пісні „Ой єсть в лісі калина”, прозвучала кілька разів і постійно змінювалася. Таку форму музики називають варіаційною (або варіаціями). Вона складається з кількох частин: теми та варіацій. Іноді головна мелодія залишається незмінною, а варіюється лише супровід.

Визначення форми варіацій. Графічне зображення форми варіацій
Варіації – це форма музики, яка складається з теми та її видозмінених повторень (варіацій).
Форму варіацій можна графічно представити у такому вигляді: білий кружечок – тема, а різнокольорові – її варіації.

Створення власних варіацій на тему української народної пісні „Ой єсть в лісі калина”
Спробуйте створити власні варіації на тему української народної пісні „Ой єсть в лісі калина”.
Наприклад: Тема – І-й куплет виконуємо одноголосно.
І варіація: ІІ-й куплет – каноном.
ІІ варіація: ІІІ-й куплет виконуємо з підголосками.
ІІІ варіація: ІV-й куплет – з рухами.

Варіації в житті
До речі, варіації ми можемо відшукати і в житті.
Наприклад: букет різнокольорових однотипних квітів чи набір різнобарвних кульок.

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися з новою формою будови музики – варіаціями.