Тема: Проект. Підсумкове заняття. Створення колективного панно «Український віночок».

Мета: ознайомити молодь з історією українського віночка, звичаями та обрядами, повязаними з цим чудовим оберегом. Поглибити знання учнів про про рослини-символи,український віночок, про значення кожної стрічки у вінку, про послідовність вплітання квітів та стрічок. Розвивати мовлення, мислення учнів, удосконалювати навички виразного читання віршів, навички правильного читання прозового тексту.Залучати до збирання відомостей про народні традиції. Виховувати любов і повагу до нашої землі, рідного краю, до традицій нашого народу.

Обладнання: віночки-аплікації, вінок-оберіг із лікарських рослин, віночок із пшеничних колосочків, вінки із штучних квітів, ілюстрації українських віночків.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Епіграф уроку

Хто вміє віночок вити

Той вміє життя любити.

1. Привітання

Шкільний дзвінок нам нагадав,

Що урок вже розпочав:

,,Добрий день! Вітаю вас!

До уроку готовий клас?”

— Діти, у народі кажуть, що добрий гість - дому радість. Сподіваюсь, що ви, як і я, з любов’ю зустрінете наших гостей, покажете себе з найкращої сторони, щоб у них залишились гарні спогади про вас і цей урок.

2. Організація робочого місця

ІІ. Актуалізація знань і умінь учнів.

1.Інтелектуальна гра

(Записати потрібні букви о або и)

Він...ч...к в...т... – ж...ття люб...т... .

2.Евристична бесіда

Дуже багато народних звичаїв, обрядів, ритуалів, повір’їв, пов’язаних саме з вінком. Він – невід’ємна частина українського національного костюма. Це не тільки прикраса, це – оберіг, таємничий "знахар душі”. У ньому, вірили люди, є сила, котра болі знімає, здоров’я додає.

- Коли дівчата одягали віночок?

- З яких квітів його плетуть?

- Які стрічки пов’язують? Чому?

- Яке значення мають певні квіти у віночку?

3.Робота з виставкою виставки віночків.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Отже, тема сьогоднішнього уроку: "Віночок вити – життя любити”. І ми дізнаємось, яка це наука – сплести правильно віночок. А також зрозуміємо значення кожної квітки і стрічки у віночку.

ІV. Робота на темою уроку.

1. Слухання в аудіо записі вірша

Квітів яскравих барвисті узори

Сяють в віночку, як вранішні зорі.

Кожна говорить до нас, промовляє,

Про свої символи розповідає.

Запашні чорнобривці – це кожен знає –

Символ Вкраїни, рідного краю.

Цвіт незабудки – пам’ять про рід

Й вірну любов – панацею від бід.

Безсмертник – здоров’я,

барвінок – життя.

Ромашки – це юність і доброта.

Мак – мужність, молодість і краса,

Вогонь ясний, що не згаса,

Та водночас – печаль і туга

За втраченим в двобої другом.

Сині волошки – краплиночки неба –

Довірливо й скромно

всміхнуться до тебе.

Цвіт яблуні та білий вишні –

Це материнська любов ніжна.

Гроно калини – врода дівоча.

Любисток – завжди про кохання шепоче.

Нагідки – відомо всім – сонячні квіти,

Деревій же – нескореність і довголіття.

Розум і гнучкість – хміль кучерявий,

А всі квіти разом – краса наша й слава,

Їх назбирайте на клумбі і в полі,

Щоб розцвітала веселкою доля.

А на голівках юних, дівочих,

Завжди красувавсь український віночок.

2. Розповідь учителя.

Українці споконвіку люблять і шанують квіти. Наші предки вважали, що їх даровано нам Богом. Немає жодної української хати, біля якої дбайливі руки господині не влаштували б яскравих квіткових острівців. Квіти милують око, хвилюють душу, прив'язуючи наші серця до рідної домівки. Вони - на вишиваних рушниках, обрусах, на нашому національному строї: символізують доброту, щирість душі й оберігають від хвороби, злого ока. Та особливим оберегом завжди був саме вінок. Це - не просто прикраса, а ,,лікар душі’’. Бо має він чарівну силу, що біль знімає й силу береже.

2. Повідомлення учнів

1 учень:

Кожна нація, кожний народ мають свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї розрізняють і об’єднують людей в один народ, одну націю. Традиція виплітання віночка дійшла до нас із сивої давнини. Змалечку бабусі вчили дівчаток вишивати й віночки плести, бо вірили, що віночки захищають людину від хвороб, згубного ока, недоброго духу. Наші прабабусі й секрети знали, які квіти збирати до віночка, у яких рослинних соках їх слід замочувати, щоб якомога довше вони зберігали свою свіжість.

У народі кажуть, що той, хто вміє віночок вити, зможе й долю собі прихилити.

2 учень:

Існує декілька варіантів традиційного українського віночка. Це зумовлено тим, що в різних місцевостях використовували іноді свої квіти, в’язали стрічки іншого кольору, мали на увазі свої варіанти символіки квіти та стрічки.

3 учень:

Вінок належить до українських національних символів-оберегів. Українські дівчата влітку ходили з непокритою головою,обвиваючи її стрічкою, а на свята надягали вінки.

Вінки досить різноманітні. В Україні їх налічується 77 видів.

4 учень:

Починали носити віночок дівчата з трьох років.

Перший — для трирічної дівчинки — плела мама, вимочувала у росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.

5 учень:

У чотири рочки плели інший віночок. Усі кінчики пелюсток вже були розсічені, доплітався безсмертник, листочки багна чи яблуні.

Для шестирічної доньки у вінок вплітали мак, що давав сон та беріг думку; крім того, вплітали й волошку.

Для семирічної дівчинки плели вінок з семи квіточок. І вперше квіт яблуні вплітали.

То був цілий ритуал, коли батько торкався вінком голівки і промовляв: "Мати-яблуне, дядино моя ." та прохав у неї здоров'я і долі дитині.

6 учень:

За звичаєм, у нашому віночку - 12 квіток: мальва, калина, безсмертник, деревій, незабудка, чорнобривці, барвінок, любисток, волошка, ромашка, червоний мак і хміль.

V. Фізкультпауза. (імітація плетення віночка під музичний супровід)

Зробила я віночок

Із квітів та стрічок,

Піду в нім танцювати

Веселий гопачок.

Віночок український

У райдужній красі.

У нього в нашій школі

Закохані усі.

Хоч квіти паперові,

Та їхні кольори

Дарують гарний настрій

Всій нашій дітворі.

Я лагідно торкаю

Цю ніжність і красу.

Свою веселу вдачу

До кожного несу.

VІ. Практична робота.

1. Робота у малих групах

- організація груп

- розподіл завдань

Кожна квітка у віночку щось символізувала. Групи виготовляють квіти для віночка та повідомляють коротку інформацію про дану рослину.

1 група - виготовлення квітки деревія

2 група - ромашка

3 група – волошка

4 група – чорнобривці

5 група – мак

6 група – барвінок

7 група – калина

8 група – виготовлення стрічок

2. Повторення правил техніки безпеки під час роботи з папером,ножицями та клеєм.

3. Інструктаж до виконання практичної роботи.

4. Самостійна робота учнів.

5. Оформлення колективного панно.

Квіти та стрічки кріпляться на ватман. Озвучення повідомлень про дані символи віночка.

7 учень:

Деревій – посідає у вінку найпочесніше місце. Його вплітали до віночка першим. Ці біленькі дрібненькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, яку називають деревцем. Коли квітки зацвітають, вітер розносить насіння далеко-далеко. Та хоч би де проросла ця квітка, вона завжди цвіте. Тому люди вплели її до вінка, як символ нескореності.

8 учень:

Ромашка – наймолодша у вінку. ЇЇ довго не вплітали у віночок , поки не дізнались, що вона не лише красива, а й сильна своїми лікувальними властивостями.Вона дає людям здоров’я, доброту і ніжність.

9 учень:

Волошка – про неї існує багато легенд. Одна з них така. Покохали колись селянський син Василь та русалка одне одного. І все було добре в них. Але не дійшли згоди, де жити. Василь умовляв її залишитися на землі, а русалка кликала коханого на скромну квітку, що кольором нагадує голубе плесо води. Волошка – символ кохання.

10 учень:

Чорнобривець – у давнину майстри-шевці шили красиві жіночі чобітки з яскраво-червоними халявками і чорними голівками. І називали їх чорнобривцями. У віночку це – символ вроди.

11 учень:

Мак – він дає дитині сон. А ще кажуть: мак – символ крові невинно вбитої людини. Тим – то мак вплітають у вінки тим, у кого хтось із рідних загинув чи помер. Ця квітка – символ печалі.

12 учень:

Барвінок – це дивна квітка. Вона зберігає свій дивний колір навіть під снігом. Цілий рік люди шанують барвінок, вважають його символом життя. Барвінком прикрашали святковий стіл, з нього плели весільні букетики. Взимку відвар барвінку пили від простуди. Барвінок – символ хлопця. Це завжди вродливий, ставний парубок. Барвінок – рослина добра, захисник.

У народі живе чудова легенда про походження рослини. Діялося це тоді, коли турки і татари нападали на українську землю. Увійшли якось вороги у село і винищили там усіх людей. Лише один парубок і дівчина сховалися у лісі. Але і їх знайшли бусурмани. Парубка люті зайди зарізали, а дівчину задушили. От із парубочої крові і виріс барвінок у лісі. Тому і належить у квітнику за барвінком доглядати, насамперед, дівчині.

Відомий барвінок як і приворотне зілля. Казали, що ця рослина оберігає від нечистої сили і чаклування. Барвінок вішають над дверима й вікнами, щоб злі духи не проникали в дім.

13 учень:

Калина — один із найдавніших рослинних символів. Це знак життя, крові, вогню і смерті. Деякі дослідники пов'язують її назву із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового древа, на вершечку якого птахи дзьобають ягоди, приносячи людям вісті. Найчастіше це соловейко, сокіл або зозуля — птиці віщі, причетні до світотворення або до потойбіччя. Та й саме древо пов'язує світ померлих зі світом живих.

14,15 учні:

Крім квітів, у вінок вплітають стрічки. Люди вірили в їхню магічну силу. Стрічки оберігають волосся від поганих очей. Вимірювались вони довжиною дівочої коси, щоб сховати її.

Світло-коричнева стрічка – символ землі-годувальниці.

Жовта стрічка – символ Сонця.

Світло-зелена – символ краси і молодості.

Блакитна чи синя – символ неба і води.

Жовтогаряча стрічка – символ хліба.

Фіолетова – символ душевності.

Рожева – символ достатку.

Біла – символ пам’яті про померлих. На лівому боці її вишивали сонце, на правому місяць.

Називали віночок дуже гарно "Пісня Землі”

І сором був тій дівчині, у якої стрічки пов’язані недбайливо або не по порядку. В’язати стрічки треба теж уміти і символи їхні знати.

Скажімо, найпершу у віночку – посередині, в’яжуть світло-коричневу стрічку – символ землі-годувальниці. Пообіч від коричневої – жовті стрічки – символ сонця, за ними світло-зелені – символ краси і молодості. Потім голубі, сині – символи неба і води, що дають силу й здоров’я, далі в’жуть жовтогарячу – символ хліба, фіолетову – символ мудрості людини, малинову – символ душевності, щирості, рожеву – символ достатку. В’язали до строю й білу стрічечку, але тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому – місяць. Якщо стрічка не була вишита, то її не пов’язували, бо це – символ пам’яті про померлих.

VІІ Підсумок уроку.

1. Робота над загадками

Стоїть півень на току у червонім ковпаку. (Мак).

Лист зелений не пропав, а під снігом задрімав, щоб у синю сукенчину одягнуть весняну днину. (Барвінок)

Що за диво-дивина в житті квітка є одна? Пала, мов ліхтарик, червоний кептарик. (Мак).

Наче сонце, серединка, пелюстків біла хустинка. Знає бджілка і мурашка, звуть цю квіточку... (Ромашка).

Навесні зацвіте білим цвітом, а у жнива – червоним плодом. (Калина).

Синьоока чарівниця, де вінки вона спліта. Часто в полі її бачим у пшеницях та в житах. (Волошка).

2.- Ми познайомились з одним із українських оберегів, а саме з українським віночком, гарним і загадковим, таємничим і відвертим, прикрасою й оберегом дівчини з малих літ аж до весілля. Нехай у серцях ваших прокинеться бажання більше дізнатись про наші звичаї, традиції, обереги. Спробуйте переповісти про наш урок своїм друзям, відшукайте нові легенди й повідомлення. Поповнімо наші знання із скарбничок народних оповідей.

3. Оцінювання роботи учнів під час уроку.