Тема: Славетні українці.

Мета: ознайомити учнів із видатними українцями різних історичних періодів, з відомими людьми рідного краю; навчати дітей проводити пошукову, дослідницьку роботу; виховувати почуття патріотизму, гордості за свій народ.

Обладнання: рекламні плакати «Продукція господарств рідного краю», репродукції картин художників, картки з надрукованими легендами про княгиню Ольгу і Богдана Хмельницького; сигнальні картки зеленого і червоного кольорів, портрети видатних людей.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Заслуховування розповідей дітей про продукцію та господарства, традиції, звичаї^ історію своєї місцевості.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда.

На попередніх уроках ми з вами вивчали, якими природними багатствами славиться Україна. Щойно ви розповідали про заводи, фабрики та інші господарства України.

— Хто створює виробництво в Україні?

— Хто є творцем нашої держави?

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

Сьогодні на уроці ми ознайомимося з найвидатнішими українцями, якими славиться наша країна. З часів Київської Русі і до наших днів існували люди, які палко любили свою Батьківщину, вболівали за народ і були першими серед тих, хто творив Україну, її історію. Тема уроку «Славетні українці».

V. ПЕРВИННЕ СПРИЙНЯТТЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Історія України починається з ЇХ століття, з часів Київської Русі, столицею якої був Київ. Правили державою князі, які мужньо захищали народ від ворогів, дбали про поширення освіти, культури, про добробут русинів (так називали народ).

2. Читання статті «Славетні українці» (с. 70—71 підручника).

Прочитайте перший абзац, назвіть імена перших князів, відомих людей тієї епохи.

— Що ви про них вже знаєте? (Інформація про славетних українців .)

— Які імена козацьких гетьманів ви прочитали з підручника?

— Про кого з них ви знаєте? Розкажіть.

3. Читання дітьми легенд із картки.

1. На околиці Зборова, що на Поділлі, люди показують вал, який тягнеться з проміжками і зветься валом Ольги. Переповідають, що буцімто княгиня, втікаючи від Батия, татарського хана, перетворилася на мишу і сховалася під землею. І всюди, де вона рила, насипався такий от вал. Безпечне сховище знайшла аж у городищі Лісницькому поблизу с. Підгірець, де, зачинившись у замку, дала відсіч татарській орді. На тому місці й тепер видно кількасот могил.

2. У селі Суботові люди розповідають, що там колись жили одинокі дід і баба. Дітей у них не було. Одного разу чують вони, що в них коло ґанку плаче дитинка. Вони вибігли швиденько і поба-

чили немовля, загорнуте в ряднину. Лежить під хмелем, що оповив ґанок. Дід каже:

— Візьмемо собі дитину. А баба собі:

— Візьмемо, це нам Бог її послав. Зрадівши, дід і баба забрали дитину в хату.

— Як же ми її назвемо?— питає дід. А баба каже:

— Він нам Богом даний, то й назвемо його Богданом, а що знайшли під хмелем, то хай ще зветься Хмелем або Хмельницьким.

Так і виріс Богдан Хмельницький, став бравим козаком, а згодом і гетьманом України.

Додатковий матеріал.

Ольга (жила приблизно з 890 до 969 року). Це велика київська княгиня, дружина князя Ігоря. Олександр Олесь пише:

І за князя вийшла заміж Просто дівчина з села. І до смерті вірним другом Князю Ігорю була.

Святослав Ігоревич (945—972), син Ольги й Ігоря,, великий князь київський, полководець. Визволив з-під хазар східних слов'ян. Загинув у бою з печенігами.

Володимир Великий (1053—1125). Його ще називали Мономахом. (Це прізвище діда по матері візантійського імператора Костянтина Монома-ха.) Організовував походи проти половців, які відійшли від кордонів Русі назавжди але на Кавказ. 12 років сидів на київському престолі. Це були роки миру і спокою. За Мономаха було збудовано багато храмів, міст через Дніпро. З'явились перші гроші, на яких був зображений тризуб — символ Української держави. 1125 року на 73-му році життя князь помер, і на Русі знову настали смутні часи.

Володимир Мономах звертався так до своїх нащадків:

Діти мої, та й інші, хто це прочитає,

Нагодуйте убогих, захищайте вдову й сиротину.

Хворих відвідуйте щедро, щедро гостей вітайте,

Не допускайте, щоб сильні губили людину.

(Тетяна Майданова. Повчання Володимира Мономаха.) Ярослав Мудрий (978—1054) засівав книжною мудрістю серця всіх близьких йому людей. У Софійському соборі у Києві на одній з найкращих фресок зображено князя, його дружину Ірину з дітьми. Синів і доньок князь виховував серед книг, і вони виросли освіченими людьми.

Донькам київського князя судились незвичайні долі. Анна стала дружиною французького короля Генріха І. Єлизавета вийшла заміж за норвежця Гарольда, який став королем Норвегії. Після смерті Гарольда сміливого (або Грізного) Єлизавета стала дружиною датського короля. Завдяки цьому у Київської Русі були добрі стосунки з цими державами. Анастасію князь одружив з угорським королем Андрієм І. Сини також знайшли дружин в іноземних краях. Цим шлюбам Ярослав Мудрий надавав великого значення. Русь не тільки пов'язувалась родинними зв'язками з країнами Європи, а й одержувала надійних союзників. За його князювання була складена книжка законів «Руська правда». Літописці і нащадки прозвали Ярослава за всі його діла Мудрим.

Але через чвари, усобиці держава ослабла, її почали грабувати і нищити. Монголо-татари остаточно знищили Київську Русь.

Створення Запорозької Січі

Потім українські землі були захоплені литовськими князями, польськими королями, які мало дбали про захист українських земель. Люди змушені були захищатися. Вони озброювалися і давали відсіч туркам, татарам, що приходили з півдня. Такі воїни стали називатися козаками, а їх керівники — гетьманами. Вони звільнили рідну землю від польських гнобителів і створили вільну козацьку республіку — Запорозьку Січ.

Дмитро Вишневецький — духовний батько Січі. Це була мудра, енергійна людина (в народних думах його називають Байдою). Він створив єдине козацьке військо з окремих ватаг, на острові Хортиця спорудив великий замок, що став першою козацькою фортецею. Він намагався не тільки відбивати напади ворога, але й рятувати з неволі українських людей, покласти край татарському та турецькому пануванню в степах України. Його спільники по боротьбі (росіяни, молдавани, поляки) часто зраджували. Мученицьку смерть прийняв Вишневецький від турецького султана. Для козацтва це була велика втрата.

Самійло Кішка — гетьман козаків (1599—1602). За народними переказами, двадцять п'ять років був невільником на турецькій галері, організував повстання, визволився з неволі і прийшов на Січ р:е колишнім рабом, а вільним і гордим козаком. Заслужив зразу велику повагу і козаки сказали «Будеш нашим батьком». Загинув Самійло Кініка далеко від рідної землі, захищаючи польські інтереси у війні зі Швецією. Він — один із найдоблесніших українських гетьманів.

Петро Сагайдачний — гетьман. Під його керівництвом козаки здійснювали походи у Крим і Туреччину (п'ять походів). Він дбав не тільки про мир, волю на рідній землі, але й про розвиток культури, освіти. Сам був освіченою людиною того часу.

Богдан Хмельницький— гетьман України, державний діяч, полководець. Брав участь у походах проти турків, був військовим писарем, а 1647 року прийшов на Січ. Із 1648 до 1654 року очолював визвольну війну українського народу проти шляхетської Польщі. Почав організовувати українську державу. 1943 року був заснований орден Богдана Хмельницького.

Іван Дмитрович Сірко народився у Мерефі, козацькому поселенні Слобідської України початку XII століття. Він був чесною, вольовою і дуже хороброю людиною. 15 років Іван Сірко був кошовим отаманом і стояв на чолі Запорозької Січі. Блискуче перемагав у десятках битв із турецькими і татарськими військами, ногайськими ордами. Під його проводом козаки звільнили з турецької неволі майже 100 тисяч полонених. Татари його боялися, називали «руським чортом» (урус-шайтаном). Він ніколи не переслідував слабкого ворога і не брав собі військової здобичі. Навіть із десятками козаків не раз розбивав сотні ворогів. 1667 року, повернувшись із Криму, де визволяв бранців, одержав хвалебну грамоту від російського царя. Деякий час Іван Сірко був харківським полковником, очолював козаків Мерефи і Печенігів, захищав козацькі права Слобідської України від Москви. Помер Іван Дмитрович 1680 року. Ховали його як героя. Козаки вірили, що і після смерті він залишився з ними і допомагав у битвах.

— Хто з наших земляків зайняв достойне місце серед славного козацтва?

4. Фізкультпауза.

5. Підготовка до стислого переказу.

Чимало ми можемо розповісти про сучасну державу, її славних синів і доньок: письменників, художників, учених, лікарів, конструкторів, архітекторів, космонавтів... Про декого з них ви прочитаєте у підручнику (с. 71) і підготуєте стислий переказ.

Учні першого ряду переказують перший абзац. (Олег Антонов.) Учні другого ряду — другий абзац. (Євген і Борис Патони.) Учні третього ряду — третій абзац. (Микола Амосов.)

6. Читання статті про діячів культури (с. 71 —72).

• Розповідь про Миколу Лисенка за запитаннями.

— Яку музику писав Микола Віталійович?

— Яку роль він зіграв у розвитку музичного фольклору? Яким чином?

— Які музичні твори він написав?

— Як вшанована пам'ять про композитора?

• Розповідь про Тетяну Яблонську.

— Назвіть деякі її картини.

— Що вона оспівує на полотні?

— Як у нашій країні відзначено працю Тетяни Яблонської?

(Демонстрування репродукцій картин Т. Яблонської.)

7. Гра «Світлофор».

— Чи знайомі вам ці імена? Якщо так — «сигналізуйте» зеленим кольором, якщо ні — червоним.

Василь Каразін, Ілля Мечников, Василь Данилевський, Сергій Васильківський, Павло Попович, Леонід Кравчук, Микола Ба-рабапіов, Антон Макаренко, Ілля Репін, Катерина Білокур, Яна Клочкова, Григорій Квітка-Основ'яненко, Тетяна Яблонська, Василь Сухомлинський, Михайло Кашкін, Валентина Гризодубова, Григорій Сковорода, Раїса Кириченко.

(Учитель інформує дітей про тих людей, які їм незнайомі, вказуючи на їх рід занять. Використовує портрети.)

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Бесіда.

— Кого зі славетних українців княжої доби ви запам'ятали?

— Про кого з українських гетьманів хотіли б дізнатися більше?

— Про кого з відомих людей сучасності вам хочеться розповісти?

— Яка українська співачка посіла призове місце на конкурсі Євробачення?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Прочитати статтю підручника «Шахова надія України»

(с. 72).

2. Підготувати розповідь про когось із видатних людей краю.