ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 19

Дуже, дуже розгойдаюсь

(Естонська народна пісенька)

Ось я трохи розгойдаюсь,

Розгойдаюсь і побачу,

Як на хуторі за лісом

Топлять лазню ведмежата,

А як більше розгойдаюсь,

То ще далі я побачу,

Як за річкою танцюють

Кози й вівці з пастухами...

Дуже, дуже розгойдаюсь —

І весь світ тоді побачу,

Як за морем-океаном

Догори ногами ходять.

Загадки

* * *

Літун — шелестун,

Замітайло — клопотун

Усе листя полистав,

Усю хвою розчесав,

В усіх димах бруднився,

В усіх річках обмився. (Вітер).

* * *

Летить без крил і співає,

Прохожих задирає,

Одним проходу не дає,

Других він підганяє. (Вітер)

* * *

Сам не бачить і не чує,

Ходить, бродить, свище, виє.

Хто назустріч попадає —

Все б'є та обнімає. (Вітер)

Флейта і вітер

У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися і пташки, і дерева, і квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про сонце в голубому небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташечку — жайворонка і про щасливі дитячі очі.

Замовкла пісня, поклав Музикант флейту на лавку й пішов до хати.

Підвівся Вітер з-під куща, прилетів до флейти та й подув з усієї сили.

Загула флейта, мов осіння негода під стріхою. Подув Вітер ще дужче, а флейта не грає — гуде та й гуде.

— Чому ж це так? — думає Вітер.

— Я залюбки можу вирвати дуба з корінням, скинути дах з хати.

Чого ж флейта не підкоряється мені, не грає?

Вітерець і Дверна Шпарина

(Казка )

Якось Дверна Шпарина вихвалялася перед Вітерцем: мовляв, якби не вона, то Вітерцю було б зась потрапити до кімнати, а відтак, у кімнаті було б — вогко, затхло.

Почула це Людина, взяла та й розчинила настіж усі двері та вікна назустріч Вітерцю та Сонечку.

Засміявся Вітерець і почав гуляти. Розігнав хмаринки на небі. Виглянуло сяюче Сонечко та й освітило всі закутки в кімнаті.

Куди й поділася Шпаринка!

— Оце так вітерець! — подумала Людина.

— Оце так Людина! — подумав Вітерець.