Тема: Народні свята весняного циклу. Дослідження змісту свят

Мета: систематизувати й узагальнити знання про зміни у живій та неживій природі навесні, про народні свята весняного циклу; формувати вміння встановлювати причинно-на-слідкові зв’язки, застосовувати набуті знання, розвивати мислення, навички спостереження за навколишнім світом; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, бажання вивчати звичаї та обряди свого краю.

Обладнання: ілюстрації весняної природи, птахів; мішечки для гри (з реквізитом); картки для роботи у групах.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми та мети уроку

— Тему сьогоднішнього уроку нам допоможуть визначити відгадки.

• Дівчинка з коромислом вийшла в дощик весняний, а на тім коромислі стрічки барвисті. (Веселка)

• Зоря-зоряниця, красна дівиця, по небу гуляла, плакала, ридала. Місяць сльози не підняв, а Сонце встало — і зібрало. (Роса)

• Не дід, а сивий, не спить, а стелеться.

Вкриває землю й океан, а звуть його... (туман).

• Стала на поляні в жовтім сарафані.

Підросте — всміхнеться, для вітрів вбереться

В платтячко біленьке, пишне і легеньке. (Кульбаба)

• Є на світі кінь — всьому світу не втримати. (Вітер)

— Коли це все відбувається? (Навесні)

— Так, тема нашого незвичайного уроку — «Весна». Урок наш незвичайний ще й тим, що на ньому працюватимуть різні групи: дослідники ознайомлять нас із загальними ознаками кожного весняного місяця; краєзнавці повідомлять про найвідоміші весняні свята та звичаї.

III. Презентація роботи груп за темою

Дослідники. Березень — місяць напівзимовий, напіввесняний. У березні хурделиця частенько гуляє, плаче, співає, гнівається, але все одно весною вже повіває. У народі кажуть: «Хоч зима весну лякає, але все одно сама тане». Сонце дедалі вище і світить довше.

21 березня — день весняного рівнодення, коли день дорівнює ночі. Перший місяць весни у наших пращурів мав чимало назв. Серед них: капельник, зимо-бор, березоль. Березень походить від назви дерева «береза». Саме цього місяця вона починає вбиратися в сережки.

Першими з птахів з’являються шпаки, майже водночас з ними прилітають жайворонки.

Краєзнавці. З березнем пов’язано чи не найбільше обрядів весняного циклу. Це тому, що березень у наших предків був початком нового року.

9 березня — Івана Предтечі. У цей день птахи поверталися з вирію і шукали місця для гнізд.

14 березня — Явдохи-плющихи. За старим стилем це перший день весни, а отже повинен прокинутися бабак.

22 березня — Сорок Святих. З цього дня починається сонцеворот, коли день уже переважує ніч. З цієї нагоди влаштовують цікаві дитячі забави-«заклички птахів». Печуть обрядове печиво, яке називають «жайворонками» або «голубками».

30 березня — День Теплого Олекси. Цього дня пасічники зазвичай випускали бджіл для першого обльоту, а якщо холодно — оглядали вулики в приміщенні.

Учитель. Обряд зустрічі весни починався і закінчувався водінням «Кривого танця». Зигзагоподібність рухів при виконанні танця відображала уявлення

людей про нерівномірний і неодночасний хід весни в природі. Зараз ми продемонструємо, як це було.

 Фізкультхвилинка «Кривий танець»

Дослідники. Квітень — середина весни. Дедалі тепліші сонячні промені, звільняються від снігу ліси. Відкриваються ріки і відносять до моря шматки свого зимового льодяного панцира.

Квітень у різних місцях називали по-різному: цвітень, водолій, краснець, сні-гогін, лелечник. Недарма кажуть: «Прилетів лелека — приніс весну здалека».

Краєзнавці. Великдень (Урочистість Воскресіння Божого. Пасха) — найважливіше християнське свято. Цього року православні відзначають його 24 квітня.

Благовіщення — велике, третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня та Різдва Христового. Православні святкують Благовіщення 7 квітня. «Благовіщення таке велике свято, що не можна працювати, навіть птиця не в’є свого гнізда». Від Введення в Храм Пресвятої Богородиці (4 грудня) до Благовіщення не працюють на землі, бо «земля відпочиває».

 Гра «Чарівна торбинка»

У торбинці є речі, які подарувала нам Весна. Спробуйте рукою на дотик відгадати, що там є. (Травинка, гілочка верби, стеблинка кульбабки, квіточка каштана, бузку тощо)

Дослідники. Травень — місяць зеленого шуму. Зеленим шумом народ називає остаточне пробудження природи від зимового сну.

Стоять теплі сонячні дні. Інколи стає дуже спекотно, парко — це наближається гроза. Грози та дощі найчастіше бувають у другій половині місяця. Вони корисні для зелені, яка розпускається. Були відомі й інші назви місяця — пісенник та місяць-громовик.

Краєзнавці. 6 травня — Свято Юрія. У цей день звершувався язичницький обряд «збирати росу». Саме в цей день вона вважалася цілющою. До схід сонця виходили в поле, обходили поля, збирали в долоні росу і зливали її в пляшечки. Бажали одне одному здоров’я, а дітям окремо приказували: «З роси вам та води».

22 травня — День Святого Миколая Чудотворця (весняного Миколи). У цей день вперше виводили коней на пашу, починали стригти овець. Казали: «До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки».

23 травня — День Симона Зілота. Лікарські рослини, зібрані в цей день, мають чудодійні властивості. Заготовляли їх лише до схід сонця. Нині вже доведено наукою, що саме в цей час рослини мають найбільше корисних речовин.

IV. Узагальнення вивченого матеріалу

 Групова практична робота

Завдання дослідникам Вставте пропущені слова.

В середині весни сніг ... Ріки звільняються від ..., і починається ... Люди з радістю змінюють ... одяг на ..., миють вікна, щоб пил не затримував сонячного проміння. Починають підготовку до засіву, вирощують ... для городу. У свійських тварин з’являються ....

Завдання краєзнавцям

Покажіть стрілочками, про які місяці так говорять.

Березольвесна розквітає

Снігогінберезеньвесналісова

Травеньквітень веснасвітла

Пісенниктравень веснапольова

Лелечниквесна тепла

Цвітеньвесна річкова

V. Підсумок уроку

— Ви дуже гарно і плідно попрацювали та заслуговуєте найвищих балів, але остаточні оцінки я поставлю після перевірки завдань практичного блоку.

VI. Домашнє завдання

Написати розповідь про те, як відзначає одне зі свят весняного циклу ваша сім’я.