ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 22

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

(Т. Шевченко)

Липки

Я, маленька липка, Від дощу сховаю

виросту велика, — вранці серед маю, —

не ламай мене. ти полий мене.

Я медовим цвітом Будемо з тобою

зацвіту над світом, — ми рости обоє, —

бережи мене. ти люби мене.

Тінь тобі я кину Виростем за роки,

у гарячу днину, — підем в світ широкий, —

ти шануй мене. не забудь мене.

(П. Воронько )

Калина

Схилилася калина на воду, У сумі калинонька мила

Дивилась на красну вроду. Все листя у воду зронила,

Горобчики з поля летіли, Прийшли з вітрами морози,

Всі ягоди спілі об'їли. Замерзли в калиноньки сльози.

(М. Познанська)

Волошки

Ми — волошки, наші квіти Нас не люблять хлібороби,

Голубіють на полях: Бур'янами нас зовуть,

При дорозі, в просі, в житі, А діткам ми до вподоби —

У пшениці, в ячменях. З нас вінки вони плетуть.

(.К. Переліска)

Кросворд

«Дикі рослини»

1. Ніхто її не лякає, а все тремтить. (Осика)

2. Маю плаття зелененьке,

Гнучкі, ніжні віти,

Білу кору, стан тоненький...

А як звуся, діти? (Береза)

3. Квітка гарненька,

із сонечком схожа,

Краї біленькі,

а середина жовта. (Ромашка)

4. Я гордо голову тримаю,

і перед вітром не схиляю,

Я жовтий, білий, полум'яний

І, наче яблуко, рум'яний

В саду я квітну навесні

Скажи, яке ім'я мені. (Тюльпан)

5. Стоїть півень на току, у червонім ковпаку. (Мак)

6. Вона цвіте в травневі дні

Між великим листям,

Виснуть квіточки дрібні

Запашним намистом. (Конвалія)

Я вирощу внучку, дідусю

У садку росте стара вишня. Маленький хлопчик Олесь побачив недалеко від неї маленьку вишеньку та й питає дідуся:

— Дідусю, де взялася ця маленька вишенька?

— З кісточки виросла, — відповів дідусь.

— То це донька старої вишні?

— Так, донька!

— А внучка у старої вишні буде?

— Буде, — відповів дідусь, — якщо ти викохаєш оцю маленьку вишеньку, діждемося з неї ягідок, посадемо кісточку — то з кісточки тієї й виросте внучка старої вишні.

Олесь задумався. В його очах дідусь побачив ласку і тривогу.

— Я вирощу внучку цієї старої вишні, — сказав Олесь.

(В. Сухомлинський)

Ліс і струмок

У вологій лісовій гущавині, серед боліт і мохів, протікав струмок.

Він скаржився на те, що ліс закриває від нього небо і далекі краєвиди, не пропускає до нього ні ясного проміння сонця, ні грайливого вітерця.

— Хоч би прийшли люди і вирубали цей нестерпний ліс! — дзюркотів струмок.

— Дитино моя, — лагідно відповідав ліс, — ти ще малий і не розумієш, що моя тінь охороняє тебе від пекучого сонця і вітру. Без мого захисту швидко висохли б твої слабенькі струмочки. Почекай, наберись спочатку сили під моєю тінню, і тоді ти вибіжиш на відкриту рівнину, але вже не слабким струмком, а могутньою рікою. Тоді, без шкоди для себе, будеш відбивати в своїх водах блискуче небо, будеш безтурботно гратися з могутнім вітром.

(К. Ушинський)