УРОК 12

Тема. Що таке гірські породи. Що таке корисні копалини. Гірські породи потребують охорони

Мета: формувати елементарні поняття гірські породи, корисні копалини, рудні, нерудні, уявлення про значення гірських порід у природі і цінність для людей; формувати уявлення про участь дітей у збереженні й охороні корисних копалин, уміння розрізняти тверді, рідкі, газоподібні гірські породи, розрізняти окремі горючі, рудні, нерудні корисні копалини; виховувати естетичне сприймання об’єктів природи (класи гірських порід), прагнення до збереження корисних копалин та усвідомлену потребу робити це; гордість за природні багатства своєї країни.

Обладнання: 1. У кожного учня: підручник, робочий зошит, щоденник спостереження, ручка, кольорові олівці. 2. На парті: атлас, надрукований текст «Цілющі озера» (Читанка 3 (2), с. 229). 3. Малюнки «Кам’яне вугілля. Торф», «Нафта. Природний газ». 4. Колекція «Корисні копалини». 5. Малюнки гірської місцевості, добування корисних копалин. 6. Ілюстрації предметів, зроблених з металу. 7. Схематичний малюнок «Горючі, рудні і нерудні корисні копалини». 8. На столику: склянки з водою, лупа, 2 лійки з ватою, зразки крейди, зубного порошку, мармуру; зразки граніту, піску, глини; кам’яного вугілля, нафти, торфу; гвіздок, мідний дріт, сталева голка.

Оформлення дошки: 1. Тема уроку. 2. План вивчення нової теми. Словничок: корисні копалини, горючі, рудні, нерудні, родовище, гірська порода.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

Вже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав!

Тож і ви часу не гайте,

Працювати починайте!

Перевірте один у одного всі речі, що потрібні для уроку.

II. Підсумки спостережень за осінньою природою

1. Бесіда з учнями.

Яка пора року минає? Назвіть місяці осені. Синоптики, підбийте підсумки спостережень за листопад.

Від кожної групи по одному синоптику підходять до стендів. Підбиваємо підсумки:

Якою була осінь:

— Хмарною, ясною, похмурою? Доведіть.

— Дощовою чи сухою?

— Яка була найвища і найнижча температура? Синоптики розповідають про найцікавіші знахідки, аналізують, яку допомогу надали діти класу будь-кому.

2. Учні-синоптики читають вірші, загадки про осінь.

3. Оцінювання роботи синоптиків.

Наступає зима. Які зимові місяці?

Прогностик розповідає про прикмети зими. Діти,

спостерігайте за предметами живої і неживої природи взимку.

III. Перевірка домашнього завдання

1. Фронтальне опитування.

1) У яких трьох станах перебуває вода?

2) Назвіть властивості води-рідини.

3) Чай — це що?

4) Для чого людині потрібна вода?

5) Чому на Землі стає менше чистої води?

6) Як люди запобігають забрудненню води в природі?

Приготуйте надрукований твір «Цілющі озера»:

— прочитайте найважливіші рядки цієї легенди;

— чому вчить нас ця легенда?

Отже, з давніх-давен українці знали про цілющу силу води і використовували її.

Повідомте, що говорили в сім’ї про бережливе ставлення до води.

IV. Ознайомлення з темою і метою, планом уроку

Тема уроку «Що таке гірські породи. Що таке корисні копалини. Гірські породи потребують охорони».

Що ви знаєте про це? Що вас цікавить? Що зовсім незрозуміло?

На вашу думку, треба вивчати цю тему? Чому? Для чого?

Ознайомтесь з планом вивчення нової теми. Ви згодні? Що вам хотілося б змінити? Чому?

V. Вивчення нової теми

1. Розповідь учителя з елементами бесіди.

Гірські породи — це не тільки «каміння», яке знаходять у горах. Зверніть увагу на ці гори. Звичайно, каміння лежить біля підніжжя, а там, у глибині, люди знаходять різні гірські породи. Які? Як ви думаєте?

Так, граніт, пісок, глина, мармур. (Учитель демонструє колекцію «Корисні копалини»).

Отже, різноманітні природні тіла, з яких складається земна поверхня, називають гірськими (бо знаходяться в горах) породами.

Як ви думаєте, чи всі породи мають користь для людини?

Так, не всі. Таким чином, усі гірські породи, які людина використовує для своїх потреб, називаються корисними копалинами.

(Учитель показує і називає гірські породи: кам’яне вугілля, крейда, нафта, природний газ, а учні називають, в якому стані вони перебувають).

Отже, гірські породи перебувають у твердому, рідкому, газоподібному станах.

Чи знаєте ви, де людина використовує корисні копалини? (Учитель використовує схематичний малюнок «Горючі, рудні і нерудні корисні копалини», ілюстрації предметів, зроблених з металів).

Кам’яне вугілля, торф використовують для опалення наших квартир, нафту — як пальне для машин, природним газом створюють тепло.

Ці породи горючі, бо вони горять.

А залізна, мідна, алюмінієва руди використовуються для одержання металу, з якого роблять будь-які металеві предмети — це рудні корисні копалини.

Але є і нерудні: пісок, глина, крейда, граніт, які видобувають і використовують без переробки.

Як ви думаєте, чи багато людині треба корисних копалин? Чому? Так, дуже багато. І людина бездумно черпала із земних надр корисні копалини, вважаючи, що ці поклади нескінченні. Але це не так! Яка ваша думка щодо цього? Чому? Вугілля, нафту й інші корисні копалини треба використовувати економно, бережливо, щоб вистачило й наступним поколінням.

Територія України багата на корисні копалини. Відкрийте сторінку Атласу. Зверніть увагу на умовні позначки. Яких корисних копалин у нас найбільше? Де знаходяться великі родовища нафти, газу?

2. Робота з підручником.

Робота в парах:

I ряд — с. 98—99, читайте за абзацами, відповідайте на питання.

II ряд — с. 99—100, читайте за абзацами, відповідайте на питання, розглядайте на малюнку і в колекції корисні копалини.

III ряд — с. 100—101, читайте вдвох за абзацами, відповідайте на питання.

(Через 7 хвилин учитель перевіряє виконання завдання).

Питання для перевірки

I ряд1.Що таке гірські породи?

2.У яких трьох станах бувають гірські по¬

роди?

II ряд1.Що таке корисні копалини?

2.Назвіть горючі, рудні і нерудні копалини.

III ряд 1.Чому гірські породи треба витрачати ощадливо?

2.На які корисні копалини багата територія

України?

3. Інформаційні повідомлення.

1) Руйнація гірських порід.

Як і все у природі, ні високі гори, ні міцний граніт — не вічні. Під дією зміни температури, газів, що входять до складу повітря, води, коренів рослин тощо міцні гірські породи руйнуються, переносяться. Разом зі зміною гірських порід змінюються і форми земної поверхні.

Вам, напевне, доводилося бачити струмочки, що утворюються після дощу або танення снігу. Вода в них каламутна, бо несе дрібненькі частинки гірських порід. Струмочки потрапляють у річки, які далі переносять ці частинки. Спочатку на дно осідають частинки піску, а потім глини.

2) Де беруть металеві речі?

І справді, який шлях проходять вироби із металів до нашої оселі? Скільки перетворень зазнає матеріал, з якого зроблені металеві речі, перш ніж стане холодильником, машиною, ножем...

Спочатку треба видобути руду, що містить невелику частину металу. Руду з глибин землі добувають у шахтах. Іноді руди залягають близько до поверхні землі. Їх добувають у кар’єрах.

Руду необхідно збагатити — збільшити в ній зміст металу. Із збагаченої руди виплавляють метал. Наприклад, залізну руду збагачують на гірнозбагачу-вальних комбінатах, а потім із неї у спеціальних печах — домнах — виплавляють чавун. З чавуну виготовляють сталь. Інші метали, наприклад, мідь, алюміній, також певним чином видобувають з руди. Скільки людей вкладають свої знання і працю, щоб було зроблено звичайнісіньку ложку!

Першими металами, які навчилися використовувати первісні люди, були мідь і золото.

Людина навчилася з міді та золота виготовляти необхідні для неї речі: посуд, інструменти, зброю, монети, прикраси. Біля 1000 років тому вже було відомо сім металів: золото, мідь, срібло, свинець, олово, залізо і ртуть.

4.Ознайомлення зі змістом малюнків «Кам'яне вугілля. Торф», «Нафта. Природний газ».

Роздивіться малюнки, на яких зображені предмети, що виготовляють з різних корисних копалин.

1) Уявіть, що люди вичерпали кам’яне вугілля. Які зміни відбудуться в житті людей? (Діти передбачають).

2) Трапилося так, що зовсім зникли нафта і природний газ. На вашу думку, які зміни відбудуться у житті людей?

VI. Фізкультхвилинка

Віконце ми відкрили,

Повітря запросили До нашої кімнати У гості завітать.

Всі руки піднімаємо Та глибоко вдихаємо.

Раз — два, раз — два, дружніше Легені тренувать.

VII. Засвоєння знань, формування умінь і навичок

1. Фронтальна робота з робочим зошитом (с. 35).

(Учні розставляють парти для роботи в групах).

2. Самостійна робота в групах.

Командири, одержіть тестові завдання для самостійної усної роботи й потрібне обладнання.

Завдання

1) Крейда і мармур (зразки). Розгляньте за допомогою лупи. Чим вони відрізняються?

2) Пісок і глина (зразки). Склянки з водою.

Дощечка. Розмочіть пісок і глину водою. Спробуйте з них виліпити калачик. З чого ліпити легше? Чому?

3) Як утворилися вапняки? Чим відрізняються вапняки від інших твердих тіл?

4) Кам’яне вугілля і торф (зразки). Чим відрізняються і чим схожі?

5) Гвіздок, мідний дріт і голка. Магніт. Чи однакові за твердістю? З чого виготовлені? Як діють на магніт?

(На виконання самостійної роботи дається 7 хвилин).

3. Перевірка самостійної роботи.

Від кожної групи виступає один учень, якого визначив командир.

VIII. Контроль і оцінювання знань

1. Групою складіть казку за вибором: «Розповідь цвяха», «Подорож піщинки».

(Казку здайте вчителеві).

2. Тестові завдання (усно).

1. Як відрізнити залізо, мідь, сталь від інших металів?

— за кольором;

— за твердістю;

— магнітом.

2. Із чого зроблена ложка?

— із міді;

— із золота;

— із залізної руди;

— інші пропозиції.

3. Що чи хто найбільше сприяє руйнації гірських порід?

— людина;

— повітря, вода;

— тварини.

4. Які корисні копалини використовуються для виготовлення посуду?

— нафта;

— пісок і глина;

— мармур.

IX. Підсумок уроку

— Про що важливе ви дізналися на уроці?

— Чим повчальний був урок?

X. Домашнє завдання

У підручнику, с. 98-101.

Поговоріть з рідними про те, чи є корисні копалини в нашій місцевості.