Урок 39. «Здається, байка просто бреше, а справді ясну правду чеше...»

Матеріал до уроку: Л. Глібов «Лебідь, Щука, Рак».

Мета: ознайомити дітей із жанром байки, розвивати способи і види читання байки, вчити передавати інтонаційно особливості характерів дійових персонажів, оцінювати їхні вчинки, виявляти мотиви їхньої поведінки; виховувати в дітей товариськість.

Обладнання: портрет Л. І. Глібова, предметні малюнки із зображенням Лебедя, Щуки, Рака, ілюстрації до байок, виставка книг поета.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Твори яких жанрів ми читали? (Вірші, казки, оповідання, п’єси, загадки, статті тощо.)

— Сьогодні ми ознайомимося з новим жанром. Прочитайте назву розділу. («Байки»)

— Прочитайте на С. 129 підручника тлумачення слова байка.

— Яка головна особливість байки? Хто створює байки?

IV. Підготовка до сприймання нового матеріалу

1. Розповідь про Л. Глібова.

— Прочитайте з дошки вислів про байку.

 Здається, байка просто бреше,

 А справді ясну правду чеше,

 Нікого в світі не мине,

 Читайте, згадуйте мене.

— А згадувати про неї просить видатний український байкар Леонід Іванович Глібов. (Учитель відкриває портрет поета і представляє виставку його книг.)

— Народився Л. Глібов у с. Веселий Поділ на Полтавщині 5 березня 1827 р. Його батьки були добрими, освіченими, культурними людьми. Іван Назарович, батько письменника, працював управителем маєтку поміщиків Родзян-ків. Мати, Орина Гаврилівна, виховувалась у родині пана Трощанського.

У дитинстві Льолик, як усі його називали, був веселим і жвавим. Йому подобалось усе красиве, але найбільше він любив доглядати за квітами. «Здоров був, Льолику, квітчастий королику». Любив слухати народні пісні, зачарувався звичаями й обрядами.

Коли настав час здобувати освіту в гімназії, тринадцятирічний хлопець так засумував за рідною домівкою, що всю тугу вилив у своєму першому вірші «Сон».

Л. Глібов любив дітей. Якийсь час працював учителем історії і географії. Але хвороба серця і легень підірвала здоров’я Леоніда Івановича. Втративши зір, він продовжував писати під лінійку з лупою. Залишив Л. Глібов великий доробок: байки, віршовані загадки, казки, акровірші, жарти. Вони принесли йому славу, його шанують, люблять і знають не тільки в Україні, а й в усьому світі.

2. Відгадування загадок.

— А тепер давайте подивимось, з якими героями байки Л. Глібова ми зустрінемось зараз.

Відгадайте загадки.

• Швець — не швець, кравець — не кравець, тримає в роті щетинку, в руках ножиці. (Рак)

• Упіймав Івасик рибу,

Але витягати — мука,

Бо сердита і велика

На гачок зловилась... (щука).

• Мов знак запитання став,

Повільно озером поплив,

Умить піднявся — летить у небі Ширококрилий, білий... (лебідь).

— Де ми можемо зустріти цих героїв? (На озері, біля води)

IV. Опрацювання байки Л. Глібова «Лебідь, Рак і Щука»

1. Робота над змістом ілюстрацій до байки.

— Розгляньте ілюстрацію на С. 120 (якщо є можливість, то прикріплюємо великий малюнок на дошку). Скільки героїв байки зображено? (3) Біля яких предметів вони трудяться?

2. Словникова робота.

Хура — віз.

Поклажа — невеликий багаж.

3. Бесіда про поведінки тварин, що є дійовими особами.

— Роздивіться, кого і як зобразив тут художник. Почнемо з Лебедя. (Гарний білосніжний птах, який розпростер чудові крила, хоче злетіти вгору. Ремінна упряж стримує його, не дає злетіти.)

— Що ви можете сказати про особливості життя і поведінки лебедя? (Цей красивий птах живе переважно на воді, може жити й на суші. Перелітний.)

— Яким намальовано Рака? (Величезний, вирячивши очі, повзе, «рачкує» назад, ніби хоче виплутатись з упряжі.) Що ви знаєте про Рака? (Тварина, яка живе у річках, чи ставках, любить чисту й прозору воду, замулені заглибини біля берегів, незвично пересувається з одного місця на друге — «задом наперед».)

— Як зображено Щуку? (Велика, темно-зелена, вся напружена, бо вона поспішає у воду, але її стримує упряж.)

— Що ви знаєте про цю тварину? (Це хижа риба, живиться дрібною рибою, часто малими каченятами, гусенятами, живе у глибоких річках, озерах по кілька десятків років, велика за розміром і масою.)

— Чи є щось спільне у всіх цих персонажів? (Усі вони різні за способом життя, зовнішніми й внутрішніми ознаками.)

4. Слухання твору (виразне читання учителя).

— Ми детально розібралися у змісті ілюстрації. А тепер послухайте байку, де діють ці персонажі.

— Скажіть, що вам нагадує цей твір? (Віршову казку)

5. Робота над ідейним спрямуванням тексту.

1) Читання тексту самостійно.

— Що вирішили тварини?

2) Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте, що вирішили зробити тварини. Чому їм не вдалося зрушити хуру?

Можливо, багаж був великим? (Ні, на малюнку показано, що там неповні мішки, а в тексті про це сказано, що «невелика, бачся, штука...».) То в чому ж тоді справа? Прочитайте про це.

— Якими словами передано дії кожного персонажа? (Лебідьрветься, Рак упирає, а Щука тягне.)

— Чи могли діяти персонажі в одному напрямку? (Ні) Чому?

— Що ж тоді хотів підкреслити автор такою домовленістю? (Причина невдачі криється у непогодженості дій. Тварини домовились «приставити хуру», але діяти спільно не зуміли.)

— Як ви гадаєте, чи випадкові герої байки — птах, риба, рак? (Ні, автор підібрав таких персонажів, що не могли порозумітися, бо були дуже різні.)

— Який висновок робить автор? Прочитайте рядки про це.

— У чому ж причина того, що віз і досі там? (Нерозуміння одне одного, відсутність погодженості дій.) Як про це пише сам байкар? Прочитайте.

— Яке ставлення автора до такого підходу до справи? (Він висміює цей підхід, засуджує.) Прочитайте. («Іділо, як на гріх, не діло — тільки сміх».)

— На що схожі ці слова? (На прислів’я) Чого вони нас вчать?

— Запам’ятайте цей вислів, користуйтесь ним при нагоді у своєму житті. Він допоможе вам влучно оцінити зміст роботи, її результати, коли немає погодженості між діями виконавців. Остерігайтесь бути учасниками таких дій.

6. Робота над вдосконаленням техніки читання.

1) Гра «Продовж речення».

Хтось з учнів зачитує перші слова з речення, а інші продовжують.

2) Читання «Незнайком».

3) Виразне читання байки.

V. Підсумок уроку

— З яким новим жанром познайомилися?

— Чим байка відрізняється від вірша?

— А казки?

VI. Домашнє завдання