Урок № 29. Веселий коник

Мета:

ознайомити учнів із народною іграшкою, поняттям про особливості декоративного образу тварин;

розвивати уяву, фантазію, формувати естетичні почуття, смак;

виховувати любов до народних іграшок, почуття національної гордості за свій народ, його культуру, мистецтво, здатність зберігати традиції.

Оснащення

Матеріали та інструменти: пластилін (глина, солоне тісто), стеки, дощечка для ліплення, серветки для витирання рук.

Зоровий ряд: фотографії різних народних іграшок (ляльки-мотанки, свищики-пташки, сирні та дерев'яні коники тощо).

 * Літературний ряд: Я. Поразінська «Іграшка з ярмарку».

Тип уроку: комбінований урок.

Хід Уроку

1. Організаційний момент

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку

2. Актуалізація опорних знань

Які іграшки ви полюбляєте? Чому?

Чи є серед них найулюбленіша іграшка?

Чим вона відрізняється від решти іграшок?

3. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Удома у кожного з вас є багато іграшок. Деякі з них найулюбленіші, а є й такі, якими ви навіть і не граєтеся. Чи не так?

А чи є у когось народна іграшка? Не Барбі та Кен, яких випускають іграшкові фабрики, а іграшки, створені добрими, чуйними та вмілими руками народних майстрів. Може, є іграшки, що зробили для вас мама чи бабуся? Сьогодні ми поринемо у сиву давнину і спробуємо дізнатися, як і з чого створювали майстри іграшки для дітей.

4. Викладання нового навчального матеріалу

Учитель. Зі стародавніх часів люди створювали різні іграшки і забавки для своїх дітей. Але іграшка завжди була не тільки предметом гри, а й оберегом для дитини.

В Україні діти любили гратися іграшками, виконаними з деревини, глини, сиру та тіста, а дівчаткам дуже подобались ляльки-мотанки. Чи знаєте ви, що це за іграшки? Це ляльки-обереги, які виготовляли з тканини (демонстрування наочності). Цікавим є те, що у таких ляльок не зображували обличчя. Це пов’язано з тим, що лялька в минулому виконувала роль обрядового, навіть магічного предмета. Така безлика лялька захищала дитину від злих духів.

Поряд із мотанками існували й інші іграшки-тваринки — пташки, баранці, коники (демонстрування наочності). їх виготовляли з соломи, деревини, глини. А в Західній Україні досі створюють сирні іграшки, які дуже нагадують коників (демонстрування наочності).

Але мало виготовити іграшку. Майстри декоративно-прикладного мистецтва обов’язково прикрашають свої творіння, щоб іграшка подобалася дітям. Придивіться уважно до фотографій з народними іграшками (демонстрування наочності).

Чим прикрашені зображені на фотографіях народні іграшки?

Послухайте віршики та потішки про народні іграшки.

Клас

Півник, півник, свистунець!

В тебе гарний гребінець,

Хвостик розфарбований,

Весь ти розцяцькований.

ІГРАШКА З ЯРМАРКУ їде возик мальований,

Коників дві пари.

Двоє білих, третій — сивий,

А четвертий — карий.

Коліщата — рипу! рипу! —

Аж лящить у хаті,

І сидять у тім візочку Зайчики вухаті.

Коли Ясек добре смикне За віжки червоні,

Перший зайчик зводить лапку —

Поганяє коні.

їде зайчик-побігайчик,

А із ним — зайчиха,

Поглядає на Ясека І киває стиха.

(Я. Поразінська)

Фізкультхвилинка

(Руками імітувати вимішування тіста. На перші рядки дуже енергійно стискати та розтискати кулачки (одночасно і по черзі). Потім руками виконувати рухи, наче ліпимо пироги.)

Солоне тісто узяли у мами,

Його жужмили і м’яли,

Пирогів напечемо,

Зі сметаною з’їмо!

5. Інструктаж

Учитель. Сьогодні ми виліпимо народну іграшку — веселого коника. Розгляньмо, з яких частин складатиметься наш коник. У коника є тулуб, голова, шия, чотири ноги та хвіст. Саме на таку кількість неоднакових шматків ми маємо поділити наш пластилін (глину, солоне тісто). А тепер подивіться уважно на те, яку форму має голова коника, які у нього вуха, яка сильна шия.

6. Самостійна практична діяльність учнів Ліплення народної іграшки — коника

7. Актуалізація набутих знань

Що ми сьогодні ліпили?

Чим відрізняється народна іграшка від тих, що продаються у звичайних іграшкових магазинах?

Чи сподобалося вам знайомство з народними іграшками?

8. Підбиття підсумків уроку

 1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку, перегляд дитячих робіт, демонстрування кращих).

 2. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку: принести папір для малювання (альбоми), гуаш, пензлі.

 3. Проголошення уроку завершеним.