УРОК 11

Тема: Гуманне ставлення до людини з різними вадами

Мета: довести учням необхідність гуманного ставлення до людей з особливими потребами; виховувати гуманне ставлення до людини з різними вадами.

На уроці можна використати демонстраційні матеріали видавництва «Ранок», зокрема плакати «Права дитини».

Хід Уроку

1. Робота в зошиті (С. 24 № 1)

Учитель. Найкращих людських якостей нас вчать герої улюблених казок. Згадайте казку Г. Х. Андерсена «Гидке каченя». Розгляньте малюнок. Укладіть речення за ним.

— Чи всі герої казки ставилися один до одного як брати?

— Хто з мешканців пташиного двору користувався найбільшим авторитетом і чому?

— Кого ображали мешканці пташиного двору?

Тест

Оберіть правильну відповідь на запитання.

Чому мешканці пташиного двору ображали гидке каченя?

а) Воно було найрозумнішим;

б) воно було не таким, як інші;

в) воно було найввічливішим;

г) воно було найгарнішим.

— Чи змогли б діти нашого класу вчинити так, як робили мешканці пташиного двору? Чому ви так вважаєте?

2. Робота за підручником (С. 27).

— Розгляньте малюнки. Розкажіть, хто з ким дружить. Укладіть речення.

— А з ким дружите ви? Чи є серед ваших друзів хлопчики або дівчатка з фізичними вадами? Чи заважає це вашій дружбі?

— Внаслідок чого люди можуть одержати фізичні вади? (Це може трапитися у разі сильних нервових потрясінь, як наслідок травм, одержаних через власну необережність чи небезпечну поведінку інших, від народження.)

— Які риси характеру мають люди з фізичними вадами?

— Що може погіршити духовний стан таких людей? (Нетактовні розпитування, недоречні розглядання)

— Чому діти з фізичними вадами потребують особливої уваги?

— Поясніть значення словосполучення «гуманне ставлення».

Висновок: діти з фізичними вадами потребують особливої уваги.

3. Фізкультхвилинка

КАРЛСОН

Карлсон в клас наш прилетів (Сидячи за партою, підняти руки.)

І за мою парту сів.(Покрутитируками над головою.)

Ми з ним привіталися(Із сусідом по парті кілька разів

Й трішечки погралися.  погратися в «ладушки».)

4. Ознайомлення із історією про дивного хлопчика

Щоб показати учням, що люди з фізичними вадами мають право на те, щоб із ними поводились так само, як із іншими, учитель розповідає дітям історію.

— Далеко-далеко у космічному просторі є планета, така сама, як Земля. Люди, які живуть на цій планеті, є такими ж, як і ми, за винятком того, що в них лише одне око. Але воно особливе. Ним вони можуть бачити в темряві, дивитися у безмежну далечінь і бачити крізь стіни. Жінки на цій планеті такі самі, як і на Землі. Та якось в однієї жінки народилося дивне дитя: воно мало двоє очей. Його батьки були дуже засмучені.

Проте хлопчик ріс щасливим. Батьки любили його, милувалися ним. Але їх непокоїло, ще він був таким незвичайним. Вони показували його багатьом лікарям, але ті лише хитали головами і говорили: «Нічого не можна зробити».

Коли хлопчик підріс, він мав щораз більше проблем. Оскільки він не міг бачити в темряві, то змушений був носити із собою якесь джерело світла. Коли він пішов до школи, то не міг читати так добре, як інші діти. Вчителі мусили надавати йому спеціальну допомогу. Хлопчик не бачив на великій відстані, тому потребував спеціального телескопа, щоб бачити інші планети. Деколи він, повертаючись зі школи, відчував себе дуже самотнім. «Інші діти бачать предмети, які я не можу бачити, — думав він. — Я мушу навчитися бачити те, чого не бачать вони».

І одного чудового дня він помітив, що дійсно може бачити те, чого не можуть інші. На відміну від них, він бачив увесь світ у кольорі. Одразу після цього відкриття він вивів батьків на вулицю і розповів про те, що бачив, дуже здивувавши їх тим. Його друзі теж були здивовані. Він розповідав їм чудові історії, вживаючи слова, які вони ніколи до цього не чули, як-от: червоний, жовтий, оранжевий... Говорив про зелені дерева і пурпурові квіти. Кожен хотів знати, якими він бачить речі. Хлопчик розповідав дивні історії про глибокі сині

моря і піняві хвилі з білими гребенями. Дітям подобалися оповідання про дивних драконів, особливо коли він описував їхню лискучу шкіру, очі, гарячий подих.

Одного дня він зустрів дівчину. Вони покохали одне одного. Вона не мала нічого проти того, що він не схожий на інших. І тоді він відчув, що йому це також байдуже. Хлопець став дуже відомим. Люди з усієї планети приходили, щоб послухати його. У молодого подружжя народився син. Дитина була такою ж, як і всі на планеті, і мала лише одне око».

— Як ви вважаєте, як почувалася людина, маючи двоє очей, в той час як інші мали одне?

— Як ви думаєте, які труднощі виникали у хлопця з двома очима? Чому?

5. Ознайомлення зі статтею 23 спрощеного варіанта

Конвенції про права дитини

— Якої особливої турботи потребують діти-інваліди (діти із фізичними вадами)?

6. Тест «Проблема інвалідів»

Якби дитина із фізичними вадами була у вашому класі, як би ви до неї ставилися?

а) Не показували б своєю поведінкою, що вона відрізняється від вас, допомагали б їй;

б) не спілкувалися б із нею взагалі;

в) спілкувалися б, але обмежено, тому що вона не така, як ви.

Матеріал для роздумів

Ольга Скороходова (1911-1982 рр.). Народилася в Херсонській області. Сирота. У 8 років захворіла на менінгіт, втратила зір, потім — слух. Харківський професор Соколянський забрав її з інтернату для сліпих. Він відтворив її мовлення; вона змогла закінчити середню школу у Харкові, згодом здобула вищу освіту. 1961 року стала кандидатом педагогічних наук. Написала 3 книги: «Як я сприймаю навколишній світ», «Як я уявляю навколишній світ», «Як я розумію навколишній світ».

— Що вас найбільше вразило?

— У цивілізованому суспільстві люди повинні бути терпимими до інших.

7. Підсумок уроку

— Як необхідно ставитися до людини з фізичними вадами?

— Чому до людини з фізичними вадами необхідно ставитися гуманно?

— Як ви вчините, якщо до класу прийде новий учень із фізичною вадою?

— Наведіть приклади гуманного ставлення до когось.