УРОК 88

Скільки цікавого відкривається тому, хто вміє фантазувати!

Тема. І. Жиленко «Доброго ранку!..», Т. Коломієць «Задзвонив синенький дзвоник». В. Струтинський «Жива казка»

Мета: вчити захоплюватися красою природи, розвивати уяву, фантазію, навички і способи виразного читання, зв'язне мовлення; виховувати любов до природи.

Обладнання: малюнки риб, жуків, комах, картки зі словами, квітка.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Мовна розминка.

Дощ — як хлопчик по стежині:

Туп-... (туп-туп).

І гуркоче грім у небі:

Го-... (го-го).

Блискавиця б'є по хмарі:

Бу-... (бу-бу).

Дзюркотить вода у річці:

Хлюп-... (хлюп-хлюп).

П. Мостовий

II. Мотивація навчальної діяльності

Завдання учням.

Гра «Річечка слів».

го вки сно ки ра лі я до ка

пу ло кра пір ка сі м во мир

У ч и т е л ь . А річечка собі тихенько хлюпоче, утворюючи все нові й нові слова. Пограємо на невеличких хвильках.

— Попливімо по хвилях: почитаємо склади, що зверху, а тоді опустимося нижче — почитаємо склади, що знизу.

— А тепер, мов рибка, попливемо по хвилях: прочитайте слова. (Учитель демонструє малюнки тих предметів, назви яких тільки що прочитали. Учні роблять висновок, що все це — жителі водойм).

— Які ще тварини живуть у річках? (Учитель показує малюнки і коротко розповідає про них).

III. Опрацювання нового матеріалу

1. Самостійна робота.

Опрацювання вірша Ірини Жиленко «Доброго ранку!..»

Самостійне читання учнями вірша.

У ч и т е л ь . Які слова треба говорити, щоб «на землі було як належить»?

2. Бесіда.

— А вам коли-небудь доводилось бачити дива в природі?

— Хто, наприклад, підслухав колись розмову квітів, дерев чи тварин?

— Пам'ятайте: «І найменший колосок має власний голосок».

3. Вправа з читання.

Опрацювання вірша Тамари Коломієць «Задзвонив синенький дзвоник».

1) Читання вірша вчителем.

2) Робота над змістом твору.

3) Читання вірша учнями. Бесіда.

— Де можна знайти «сто казок»?

— Яка комашка згадана у вірші? З ким її порівнюють?

— Що він несе малятам?

— Чи доніс він казки? Де ховаються казки?

— Хто зможе їх відшукати у траві?

— Подумайте, чому вони у шапках-невидимках?

4. Робота в зошитах (с. 59, завдання 1,2).

5. Робота з текстом.

Опрацювання оповідання В. Струтинського «Жива казка».

1) Читання оповідання вчителем. Бесіда.

— Сподобалось вам оповідання? Чим?

— У яку пору року хлопчик міг спостерігати ці картини?

— Як ви вважаєте, де це могло бути? (На березі звичайної річечки).

— Чи доводилось вам бачити, як грають у прогрітій воді маленькі рибки, як вистрибують коники?

— Як вибрикують на сонці прозорокрилі бабки?

А зараз послухайте, які незвичайні події побачив хлопчик.

2) Напівголосне читання тексту учнями.

У ч и т е л ь . Як ви розумієте пораду дідуся:

«Ходи над річкою тихо, як ходить сонечко...»? Пригадайте, коли ми говоримо «зійшло сонце», «сходить сонце»?

Ми тільки бачимо рух сонця, відчуваємо його тепло, але не чуємо ніяких звуків. Отже, ходити, як сонечко, — означає рухатися без жодного звуку, тихо-тихо, щоб ніхто не почув.

3) Вибіркове читання.

— Прочитайте, кого спочатку побачив Сергійко.

— Знайдіть у тексті рядки, де сказано про сміливу рибку. Прочитайте їх.

— Як вітав краснопірку зелений коник? Знайдіть і прочитайте його пісеньку. Чому вона звучала ніжно?

— Прочитайте, кого ще зустрів Сергійко. Яку словесну картинку можна намалювати до цих речень? (Звернути увагу на кольори, форму, виразність руху).

— На що схожий зелений листок лілії? Чому?

— З чим порівнюється прозорокрила бабка?

— Чи здогадалися ви, на якій скрипці грав коник? Прочитайте, як описана краснопірка, окунь, зелений коник.

4) Робота над мовними засобами твору.

Поєднати ліву і праву частини словосполучень,

ходи тихо як долоня

окунь промчав як сонечко

зелений листочок як вертольоти

прозорокрилі бабки як стріла.

6. Робота у групах.

Робота з ілюстрацією підручником (диференційовано).

Група 1: прочитати текст, виділити ту його частину, що стосується малюнка; порівняти зміст тексту з малюнком.

Група 2: розглянути ілюстрацію у підручнику; дати відповіді на запитання:

1. Які очі у хлопчика? Про що це свідчить?

2. У що одягнений хлопчик?

3. Куди він дивиться, за ким спостерігає?

4. Яка навколо Сергійка природа?

7. Вправи з читання.

1) Учні одержують завдання знайти і прочитати речення, в якому описані такі дії: «тихо присідає»;

«випікаючи застрибала»; «підставила», «зітхнула»;

«стомилася танцювати»; «аплодували»; «починається».

2) Вибір і читання уривків, які найбільше сподобались чи здивували.

IV. Підбиття підсумків уроку

1. Бесіда.

Висновок після прочитаного.

— Які почуття переживав хлопчик?

— Як ви вважаєте, коли спілкування з природою дає людині найбільшу радість?

— Чому твір називається «Жива казка»?

— Які інші заголовки можете дібрати?

— Як ви ходите біля річки? У лісі?

— Як можна продовжити цю казку? (Учні працюють у групах. Кожна складає продовження казки).

2. Робота в зошитах (с. 59, завдання 3, 4).

V. Домашнє завдання

1. Читати виразно твори.

2. Придумати казку, вірш на тему: «Що я почув в лісі...» (група 1); «Розмова між горобиною і снігуром» (група 2).