УРОК 53

Як тут всидіти у хаті, коли все живе, цвіте.

Тема. Л. Костенко «Ліс на світанку», «Березовий листочок», «Берізка по коліна у воді»

Мета: ознайомити дітей із віршами Л. Костенко, що є поетичними замальовками природи у різні пори року — весни, літа і осені; розкрити красу художніх засобів, якими передається стан природи, поглибити розуміння віршової форми художніх творів; формувати поетичне світосприймання, позитивні естетичні емоції дітей; виховувати захоплення красою рідної землі, почуття відповідальності за її збереження.

Обладнання: портрет Л. Костенко, збірка для дітей «Бузиновий цар» (К.: Веселка, 1987), репродукції картин художників та фотоілюстрації на тему «Пейзаж рідного краю».

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда.

— Над яким розділом читанки працюємо?

— Назвіть авторів віршів, які ми розглянули на попередніх уроках.

2. Завдання учням.

1) Бліц-конкурс «З якого вірша рядки? Хто автор?»

• Спинився хлопчик. Ось краса!

Цвітуть хмарками небеса. (Олександр Олесь «Серед краси»).

• Сніг ясним кришталем блище, лютий холод допіка... (Я. Щоголів «Зимовий ранок»).

Білі гуси на озеро впали, тихі води кругом розгойдали... (Олександр Олесь «Білі гуси летять над лугами»).

2) Доведіть, що «Все навколо зеленіє» Олександра Олеся — це вірш.

3) Який вірш вам би хотілось зараз прочитати напам'ять? (Читання напам'ять).

II. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Ми вже ознайомилися з віршами, у яких дуже яскраво змальовано пори року. Скільки у них прекрасних поетичних висловів! Для прикладу розглянемо вислови, які створюють образ зими, в поезіях Я. Щоголева, М. Рильського та Лесі Українки: Сніжно-синя, холоднюча зима.... Сніг ясним кришталем блище. Лютий холод допіка. Вона вкрила сад пухким інеєм. І приходить із сивими, веселими завісами.

(Ці висловлювання записуються на дошці. Діти визначають, кому з поетів належать виділені вислови).

Ми сьогодні продовжимо роботу над віршами — віршами особливо гарними, неповторно-чарівними. Кожне слово в цих поезіях виблискує своєрідним самоцвітом, бо це вірші... Ліни Костенко! У них змальовано не просто природу, а її стан у різні пори року. Наше завдання: навчитися виразно читати ці вірші, відтворювати почуття, які вони містять, побачити красу поетичних висловів, якими відтворено стан природи.

Та спочатку познайомимося із поетесою, її життям і творчим шляхом. Вона — наша сучасниця. Ось її фотопортрет.

III. Опрацювання нового матеріалу

1. Слово вчителя.

1) Демонстрування портрета Ліни Костенко.

2) Розповідь учителя про поетесу. (Використання на свій розсуд матеріалу, поданого вище).

3) Слухання музики П. І. Чайковського, або Е. Гріга (п'єса для фортепіано «Весна»), або Й. Брамса.

(Створення емоційно-почуттєвого настрою дітей).

2. Робота з текстом.

Опрацювання вірша Л. Костенко «Берізка по коліна у воді».

1) Виразне читання напам'ять поезії «Берізки по коліна у воді» вчителем.

2) Колективний розгляд поезії учнями та вчителем. (Поєднання словникової роботи з розвитком творчої уяви учнів).

У ч и т е л ь . Уявімо: рання весна. Мальовничий куточок України. Десь далеко автомобільна дорога, людські оселі... А тут, у затишку, переярки (поперечні глибокі западини на землі) та узліски (смужки на краю лісу; узлісся. Можна продемонструвати малюнком). Переярки після весняної повені ще наповнені водою. Ростуть берізки, а на воді плавають білі гуси, як білі лебеді. Уявили собі таку картину?

Читаємо вірш.

3) Повторне читання вірша учнями.

4) Осмислення поезії. Бесіда.

— Чи можна стверджувати, що у вірші «Берізки по коліна у воді» відтворено весну? Чому?

— З якою інтонацією слід прочитати виділене в підручнику речення? Прочитайте.

— Якими словами поетеси підпишете малюнок до вірша (у підручнику)?

У ч и т е л ь . Так, «лиш гусей лебедина низочка огинає струни беріз»! Які в цьому вірші гарні поетичні вислови! Зверніть увагу: не гуси, а «гусей лебедина низочка»; не берези, а «струни беріз»... Природа

— у спокої, у мальовничій красі: затих весняний шум води, вона залишилась у переярках біля беріз.

Закінчують цю картину білі гуси. Спокій, велична тиша... Немає у цьому вірші шуму. Все, словесно намальоване поетесою, можна побачити: переярки, вода, лебедина низка гусей, стрункі берези. І зовсім інший стан природи відтворила Ліна Костенко у вірші «Березовий листок», у якому більше звуків природи, ніж тиші.

3. Робота з текстом.

Робота над віршем «Березовий листочок».

1) Словникова робота.

Іній — тоненький шар кристалів льоду; осідання водяної пари на холодні предмети; паморозь.

Хижак — хижа тваринка, хижий звір.

2) Запитання на увагу: про яку пору року йдеться у вірші «Березовий листочок?»

3) Виразне читання напам'ять вірша «Березовий листочок» учителем.

4) Перевірка первинного сприйняття вірша «Березовий листочок».

— Тож яку пору року відтворено у вірші «Березовий листочок»?

— Що означає вислів «ще чути в полі голос череди»? Як ви гадаєте, до якого часу пасеться худоба?

5) Повторне читання вірша «Березовий листочок» учнями.

6) Розгляд художнього зображення природи у вірші.

— Чи бували ви в лісі пізньої осені? Зверніть увагу: поетеса про пізню осінь каже, що це пора, коли «іще не сніг і навіть ще не іній, ще чути в полі голос череди».

— Що турбує зайця?

— У якому стані природа? («Все щось шарудить»). Що це все?

— У цьому вірші багато руху. Зараз я називаю предмет, а ви — дію, яку він виконує: грибочок —

... (спинається), хижак — ... (скрадається), листочок — ... (пролетить), їжак — ... (пробіжить).

— Назвіть усі слова в цьому вірші, які означають дію.

— З якою інтонацією будемо читати виділенні слова вірша? Уявіть, що це думки зайця. Передайте інтонацією, як завмирає у нього серденько, коли в його голові промайнула думка: «Чи, може, це скрадається хижак», і як він заспокоюється, бо ж, виявляється, зовсім не страшно: «то пролетіть березовий листочок, то пробіжить невидимий їжак...», Прочитайте з відповідними почуттями.

4. Завдання учням.

У ч и т е л ь . Зіставте поезії «Берізки по коліна у воді» та «Березовий листочок». У якій із них більше слів, що називають дію? Як ви гадаєте, чому? Як це допомагає поетесі передати стан природи: весняну тишу, спокій та осіннє завмирання природи? Ліс уже очікує холодів...

А чи ходили ви по гриби до лісу? Милувалися грибочками, які ростуть у найнесподіваніших місцях? Кого вони нагадують? Доберімо порівняння за зразком: грибочки, як хлопчики в капелюхах; грибочки, як їжачки з листочками; грибочки, як...

А Ліна Костенко порівняла грибочки з маркізом, і зробила вона це у вірші «Ліс на світанку».

5. Вправи з читання.

Робота над віршем «Ліс на світанку».

1) Словникова робота.

Маркіз — звання знатної особи. (У країнах Західної Європи введено такий порядок знатності: граф, маркіз, герцог).

Жабо — (тлумачення за підручником).

Кафтан — одяг (демонстрація малюнка).

Атлас — шовкова або напівшовкова тканина, блискуча і гладенька з лицьового боку.

2) Виразне читання напам'ять поезії «Ліс на світанку» вчителем.

3) Повторне читання учнями.

4) Заглиблення у художній світ поезії «Ліс на світанку». Бесіда.

— О якій порі дня поетеса побачила ліс? Чим ця пора дня особлива?

— Що діється з природою? Доведіть, що вона жива.

— Як ви гадаєте, який грибочок нагадує поетесі маркіза? Чи легко вам уявити такий грибочок?

— Знайдіть слова, якими поетеса змалювала дощ. Чому дощ грибнесенький? Як пояснити це слово?

5) Виразне читання віршів Л. Костенко.

6) Вибіркове повторне читання поезій учнями.

6. Робота з виставкою.

Робота з виставкою «Пейзажі рідного краю».

Бесіда.

— Як художник (фотограф) увічнив хвилину спокою природи?

— Як передав рух?

— Які слова із прочитаних щойно поезій Ліни

Костенко можна використати, описуючи ці фотоілюстрації (репродукції)?

— Розгляньте малюнки в читанці. Який із них можна назвати поданими назвами?

1. Здригнувся заєць — ліс такий осінній...

2. Стоїть грибочок, як маркіз. 3. Гусей лебедина низочка огинає струни беріз.

7. Хвилинка літературознавчої пропедевтики (для гімназій, ліцеїв, сильних класів).

1) Розгляд римування вірша «Ліс на світанку».

Ростуть опеньки у тумані а серед сосонок і беріз б

В жабо й атласному кафташ а стоїть грибочок, як маркіз. б

У ч и т е л ь . Позначимо співзвучні рядки буквами: ані — а; із — б. У нас вийде таке чергування: перший і третій рядок; другий і четвертий:

...ані — а

...із — б

... ані — а

...із — б

Рими перехрещуються. Таке римування називають перехресним.

2 ) У ч и т е л ь . Ау вірші Олександра Олеся

«Білі гуси летять над лугами...» чергуються рими не так:

Білі гуси летять над лугами, а в синім небі біліють снігами, а в синім небі хмарками зникають, б довго-довго їх очі шукають. б

Отже, чергуються перший і другий рядочки, третій і четвертий. Таке римування називається суміжне (парне).

3) Відшукування в читанці віршів з перехресним і суміжним римуванням.

IV. Домашнє завдання

1. Вивчити напам'ять вірш, який сподобався найбільше.

2. Прочитати батькам ці вірші Ліни Костенко, намагаючись показати їх красу так, щоб і батькам захотілося їх вивчити напам'ять.