УРОК 40

Буду я природі другом: милуюся, оберігаю, прикрашаю...

Тема. М. Підгірянка «Ходить, ходить зима гаєм...». Леся Українка «Красо України, Подолля!»

Мета: вчити учнів захоплюватись красою природи, розвивати увагу, організацію, навички читання, логічне мислення, формувати уміння аналізувати віршовані твори; виховувати любов до природи.

Обладнання: таблиця для «розчитування», картки з буквами, картки зі словами, карта України, фотоілюстрації.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Артикуляційні вправи.

1) Підготовка дітей до читання.

Глибокий вдих. На видих учні вимовляють голосні — а, о, у, и, е, і.

Вдих — видих — ла, ло, лу, ли, ле, лі; ма, мо, му, ми, ме, мі; ра, ро, ру, ри, ре, рі.

Язик — «голочкою»: спробуємо вколоти.

Язиком «почухати» піднебіння.

Вимовити звук «р-р-р».

2) Скоромовка.

Метіль, метіль, метелиця

Метляючи, метелиться.

Мете, мете, метелиця,

Метеликів метелиця.

2. Вправи з читання.

1) Гра «Впіймай звук». Який звук найчастіше звучить?

Дзьобнув хлібця горобець,

Дзьоб обтер об стовбурець,

Барабольки подзьобав,

По крупівці пострибав

Г. Бойко

2) Гра «Блискавка».

Слова на картках: природі, буду я, другом, милуюся, оберігаю, прикрашаю.

Учитель вивішує картки. Зі слів треба скласти речення. (Буду я природі другом: милуюся, оберігаю, прикрашаю).

II. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя з елементами бесіди.

— Як ви розумієте цей вислів?

— Саме так називається новий розділ, над яким ми будемо працювати.

— А що таке природа? Послухайте казку.

Високо-високо, за найвищими горами, була незвичайна країна, володаркою якої була мати Природа.

Вона посилала на землю до людей своїх доньок. А було їх чотири: Весна, Літо, Осінь, Зима. Кожного разу матінка Природа старанно готувала своїх доньок до подорожі на Землю. І коли помахала Осінь останнім жовтим листом і попрощалась з нами, прийшла черга Зимі йти до людей. Ось Зима ступила на українську землю. І ...

А що було далі, дізнаєтесь, послухавши вірш Марійки Підгірянки «Ходить, ходить зима гаєм...»

III. Опрацювання нового матеріалу

1. Робота з текстом.

Опрацювання вірша М. Підгірянки «Ходить, ходить зима гаєм...»

1) Слухання вірша учнями.

2) Словникова робота. Тлумачення значення слів.

У ч и т е л ь . Зима і нам намела снігові «словникові» кучугури. Найважче подолати останню кучугуру: вона найвища, та ще й слова не зрозумілі, гаєм доріжки озимі стрічками шелесне негода

Білосніжка потічками узбіччям чар-розмові

Озимі — це зернові культури, які сіють восени, щоб зимувати під снігом.

Негода — погана погода.

Узбіччя — збоку від дороги, стежки.

Чар-розмова — незвичайна, чарівна, дивна розмова.

3) Повторне читання вірша вголос («ланцюжком»).

4) Аналіз вірша і вибіркове читання.

Робота над образними висловами.

— Якою роботою зайнята зима?

— У вигляді кого змальовано зиму?

— Доведіть словами вірша, що вона ніби жива істота.

— Що означає «килимочки простеляє»?

— Якими стрічками вона коси беріз заплітає?

— Що означає вислів з «потічками розмовляє»?

— Що це за перини на полях?

— Для чого вкриває зима ниви? А чим накриває?

— З ким зима веде чар-розмови?

— Що з описаного у вірші можна побачити, а що — почути?

5) Читання строф вірша, придумування уявних малюнків.

6) Розвиток зв'язного мовлення.

— Хто головний персонаж твору?

— Якою ви уявляєте зиму? У що вона одягнута?

— Розгляньте малюнок у підручнику. Якою змалював зиму художник?

— Чому зиму назвали Білосніжкою?

— Які кольори переважають взимку? А які ще можна побачити кольори?

— Зима-Білосніжка, по-вашому, лагідна, добра, турботлива чи зла і жорстока?

— А яку зиму чекають люди: сердиту чи добру? Чому?

7) Виразне читання вірша.

2. Фізку льтхвилинка.

Діти йшли, йшли, йшли

І сніжинку знайшли.

Присіли, підвелися, підняли...

Налетів сильний вітер,

Розлетілися сніжинки.

Вітер стих.

Сніжинки повернулися у наші долоні.

Сніжинки-пушинки стомились, літаючи,

Кружляти припинили, тихесенько сіли.

3. Слово вчителя з елементами бесіди.

Поділля

Яка б пора року не панувала на землі, матінка природа залишається чудовою і неповторною: у весняному буянні чи літній свіжості, в осінньому золоті чи зимовій білосніжності. Ми природою милуємося завжди: в будь-яку пору року, в будь-якому куточку нашої української землі.

— А як називається місцевість, в якій ми проживаємо?

Так, це Галичина, або Галицький край. Але, окрім Галичини з її розкішними лісами, багатими землями, блакитними озерами, є не менш прекрасна

Подільська сторона.

Чарівне Поділля... Це дуже багатий і розкішний край, його ще називають «цукровим краєм», «хлібною коморою», краєм «чорного золота». Саме тут добувають кам'яне вугілля, вирощують цукровий буряк, з якого виготовляють цукор. Навесні рожевим цвітом вкриваються сади, а наприкінці літа поля щедро дарують золоту пшеницю. Поділля — це частина України, яка простягнулася від річки Дністер до річки Південний Буг. Розгляньте карту. Поділля охоплює частини Тернопільської,

Хмельницьку, Вінницьку, частину Львівської області.

Про Поділля написано багато легенд, пісень, створено багато картин, оповідок, статей, поетичних творів.

Відому українську поетесу Лесю Українку доля теж пов'язала з Поділлям. І своє замилування природою цього краю вона передала у вірші «Красо України, Подолля!»

4. Робота з текстом.

Опрацювання вірша Лесі Українки «Красо України, Подолля!»

1) Виразне читання вірша вчителем.

2) З'ясування значення слів. Словникова робота.

Марево — туман, легка прозора пелена.

Ярочки, яри — глибокі западини в землі, що виникли внаслідок вимивання ґрунту під час дощів, танення снігу.

Балка — це яр з пологими схилами.

Круча — урвище, крутий, стрімкий схил гори, горба.

Красні — красиві, гарні.

3) Повторне читання вірша (мовчки).

У ч и т е л ь . У вірші багато слів зменшено-пестливого значення. Читаючи, відшукай ці слова.

4) Аналіз змісту вірша і засобів виразності.

— Прочитайте тільки ці слова. Яке значення вони відіграють у вірші?

— Які почуття хотіла поетеса передати, використовуючи ці вислови?

— Поясніть, як «тополі розмовляють з вітром в полі».

— З чим порівнюється стежечка?

— Розгляньте малюнок до вірша. Чи не забув художник щось зробити?

5) Вправа на уміння швидко орієнтуватися у тексті.

Учитель. Я називаю слово, а ви знайдіть і прочитайте ознаку цього слова (балочка, села, маревом, ярочки, стежечки). Доберіть з вірша дії предметів, які я назву (тополі, ярочки, річка).

6) Добір слів, протилежних за значенням (весела, хороші, стоять, розмовляють, маленькі).

7) Виразне читання вірша.

У ч и т е л ь . Скільки речень у вірші? З якою інтонацією треба читати кожне з них?

5. Робота в зошитах (с. 24, 25 завдання 1, 2, З, 4).

IV. Підбиття підсумків уроку

Бесіда.

— Який розділ ми почали читати?

— Якою природою милувалися?

— Що нового дізналися?

V. Домашнє завдання

1) Навчитися виразно читати вірш.

2) Скласти розповідь «Моє найкраще місце на землі».