УРОК 16

Тема. Казка Н. Забіли «Вовк і козенята». Прислів'я

Мета: опрацювати з учнями зміст казки, розкрити красу поетичної форми, якої надала поетеса відомому сюжету народної казки; виховувати зневагу та огиду до вчинків підступних і злих людей; сприяти формуванню сміливості та відваги як визначальних рис особистості, дружби та злагоди в родині і суспільстві.

Обладнання: портрет Н. Забіли, ілюстрації до казки, грамзапис казки.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Завдання учням. Конкурс на кращого оповідача (зробити стислий переказ казки І. Франка «Лисичка і Журавель»).

2. Усний літературний диктант.

Гра «Продовж речення».

а) «Покришив дрібненько, ...»;

б) «Встромляє голову в глечик — ...»;

в) «Чим хата багата, ...»;

г) «Прийшлося додому йти...»

3. Турнір юних літературознавців.

Визначити, чим відрізняється казка «Лисичка і журавель» І. Франка від однойменної народної казки.

В и с н о в о к у ч и т е л я . Так, Іван Франко скористався змістом народної казки. Ви, очевидно, звернули увагу на мову його твору. Скільки тут влучних висловів, гарних означень до слів! Є і прислів'я, і пестливі слова. Зверніть увагу, на означення до таких слів: обід прошений; голос пісний; глечик високий з вузькою шийкою (учні з тексту добирають означення). Наведено вислів: облизня спіймати та прислів'я: «Чим хата багата, тим і рада». Як ви їх розумієте? Справді гарна й повчальна Франкова казка: треба вміти дружити, вміти бути гостинним.

То не проста наука, її навчаються упродовж усіх років життя.

II. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Ми продовжуємо ознайомлюватись з авторськими казками. Збірку чудових літературних казок для дітей створила й Наталя Забіла. В основу цих казок поетеса теж поклала зміст народних, але написала їх віршем, тому вони легко вивчаються напам'ять. Одну з них ми й опрацюємо на сьогоднішньому уроці. Звернемо також увагу й на те, що змінила поетеса в змісті народної казки. Тож побуваймо на уроці в ролі юних літературознавців-дослідників. Та спочатку познайомимося з письменницею. Хто вона, Наталя Забіла?

III. Опрацювання нового матеріалу

1. Слово вчителя.

Одну з найкращих своїх книг — збірку казок для дітей Н. Забіла назвала «Під дубом зеленим».

Цю збірку поетеса відкрила словами, адресованими до нас:

Під дубом зеленим трава-мурава.

Під дубом зеленим пташина співа.

У листі лапатому гра вітрець.

Хто книжку читатиме — той молодець!

Справді, кожен, хто читає книжку — молодець! Ви теж матимете велику насолоду, прочитавши вдома цю збірку казок Н. Забіли. На уроці ми зможемо прочитати зі збірки «Під дубом зеленим» тільки одну казку...

Яку? Відгадайте! Нумо, хто любить загадки? Відгадки до цих загадок є іменами героїв казки Н. Забіли, над якою ми сьогодні попрацюємо. Отже, перший герой заховався у відгадці ось цієї загадки:

Ходить хмуро під дубами,

Хижо клацає зубами,

Весь, як є, — жорстока лють:

Очі так її і ллють.

Причаївся і примовк.

Грізний звір цей, звісно — ...

Так, вовк! Другий герой заховався у відгадці до загадки про добру, веселу й комизливу тваринку, яку ми дуже любимо. Хто така?

Хто пасеться край дороги?

Невеличка, довгі роги,

Ще й борідка є. До речі,

Молочка дає малечі,

Зелень-травку підгриза...

Здогадалися? ...!

Коза! Я звуться її дітки? Козенята! Справді, ми зараз прочитаємо казку, яка має назву «Вовк і козенята». Але перед виразним читанням казки проведемо словникову роботу.

2. Словникова робота.

Щодуху — з найбільшою швидкістю прибіг; скіль-

ки є сили; якнайшвидше.

Нишком — тихо, причаївшись, мовчки; крадькома, щоб інші не бачили і не знали.

Причаївшись — затамував дихання, притих, не виявляє своєї присутності.

Нетерпляче — властиве тому, хто не може довго терпіти, чекати, витримувати.

Хижак — хижа тварина, хижий звір, що живиться слабшими за себе тваринами.

Підібгав — підгорнув, підібрав під себе, притиснув до себе хвіст.

Як бебехнеться — важко з шумом упав.

3. Робота з текстом.

1) Виразне читання казки напам'ять учителем.

2) Перевірка первинного сприйняття казки:

— О якій порі дня поверталась коза з лісу?

— Як її впізнавали діти?

— З ким були козенята тоді, як їхньої матері не було?

3) Повторне читання казки. Вправи з виразності читання. Бесіда.

— З якою інтонацією треба читати слова вовка, кози, козленят?

(На дошці вчитель пише слова): з любов'ю, сердечністю, теплим, ніжним голосом — ...

фальшивим голосом — ...

нетерпляче — ...

трохи злякано, а потім із зухвалою відчайдушністю — ...

4) Усвідомлення основної думки твору. Бесіда за змістом із вибірковим читанням казки.

— Які слова говорить коза, щоб діти їй відчинили?

Знайдіть їх, прочитайте.

— Відшукайте в тексті, яким голосом вовк звертається до козенят?

— Чому ж вони йому не відчинили?

— Знайдіть діалог вовка з козенятами. Вони сказали, що «пісня не така» у вовка. А якою б вона мусила бути?

— Чому поетеса називає цапка сміливим? Що він зробив? А щоб ви вчинили в такій ситуації?

— Хто допоміг дітям кози?

— Що сталося з вовком? Прочитайте.

— Розкажіть, як стара коза хвалила своїх дітей.

Прочитайте, як вона раділа.

5) Читання казки в особах. Інсценоване читання.

6) Робота за малюнками до тексту. Учні визначають, який епізод казки відтворив художник, і озвучують малюнок.

IV. Оцінювання і самооцінювання

1. Робота в парах.

Порадьтеся з товаришем по парті, що спільного має казка Н. Забіли з народною. Чим вона відрізняється? Хто з вас двох про це розповість?

2. Тестування.

1. Кому належать слова «Я несу вам молока»:

а) козі;

б) вовкові.

2. Хто «до воріт прибіг щодуху»:

а) коза;

б) вовк;

в) пес Рябко.

3. Кому належать слова: «До воріт коза підходить»:

а) вовкові;

б) козенятам;

в) авторові.

4. Хто «гукає нетерпляче»:

а) коза;

б) вовк;

в) козенята.

3. Завдання учням. Переказування казки.

V. Домашнє завдання

1) Вивчити ті строфи казки, які найбільше сподобались.

2. Підготувати розповідь про те, що спільного й відмінного в казці Н. Забіли та народній.

3. Читати казку.