УРОК 14

Є слова — просто диво.

Тема. Мовні цікавинки. Народні прислів'я і загадки. Д. Білоус «Загадка»

Мета: продовжити знайомити із мовними цікавинками, ознайомити із загадками, вчити виразно читати; розвивати зв'язне мовлення, уміння працювати в групі; виховувати почуття товариськості.

Обладнання: складова таблиця, малюнки тварин і їжак, заєць, ведмідь, лисиця.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Артикуляційні вправи.

1) Гра «Впіймай на гачок». (Вправа на розвиток фонематичного слуху.)

Кізка — кізка — кіска — кіска — кішка — кіска...

Нозі — нозі — ножі — нозі — нозі...

Лизати — лизати — лизати — лежати...

Казка — казка — казка — каска...

2) «Чистомовка».

Оз-оз-оз — вдарив сильний мороз

Уж-уж-уж — вже немає калюж.

Іс-іс-іс — пощипав за ніс.

Ас-ас-ас — поздоровте нас.

Оз-оз-оз — нас любить мороз.

2. Вправи з читання.

1) Читання пар складів (за — са...) із складової таблиці М. Зайцева (додаток 2).

2) Гра «Віднови слова».

— Ой лишенько! — кричать б ... р ... к слова, _______(ібуряк), пропали літери у нас! * • • б ••• л

Без них всіх бути ми не можем, (цибуля)

Допомогти зуміє кожен. п ... к ... р

Ви дуже добре поміркуйте, (пекар),

І нас скоріше порятуйте! р •*• ••• С/См* (редиска)

3) Гра «Склади слова».

Ванди (диван), слокрі (крісло), карлі (лікар), лтсі (стіл).

II. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Прочитайте вирази з дошки (відповідно до розділових знаків).

Ася, молоко коло м'яса.

А ниви — дивина?

Чи є тут слова, що мають різні значення? Прочитайте речення ззаду наперед. Що вийшло? Сьогодні ми поговоримо про ще одну цікавинку нашої мови: слова і вирази, які можуть однаково читатись зліва направо і навпаки.

III. Опрацювання нового матеріалу

1. Слово вчителя з елементами бесіди.

Опрацювання «Загадки» Д. Білоуса. Читання вірша вчителем.

— Що це за сім кольорів? Що вони утворюють?

— Чи можуть бути слова різнокольоровими? Про це ми дізнаємось із віршика Олександра Олеся.

2. Робота з текстом. Опрацювання вірша Олександра Олеся «Є слова, що білі-білі...»

1) Читання вірша вчителем.

2) Повторне читання учнями (мовчки). Бесіда.

— Які слова білі-білі?

— Подумайте і назвіть слова, які, на вашу думку, «білі-білі, як квітки конвалії».

— А які слова «лагідні»?

— Якого кольору слова ви знаєте?

— Якого кольору слова: сонце, весна, небо, школа?

— Уявіть, що ми потрапили з вами у королівство, де правлять сім братів-кольорів. Якими фарбами там були б написані слова: любов, мама, тато, смерть, доброта, осінь? Поясніть свою думку.

— А які слова злі і недобрі? Які — теплі; смачні?

3) Розвиток техніки читання. Гра «Вовк і заєць».

У грі беруть участь двоє дітей. Один виконуватиме роль «вовка», другий — «зайця» (можна одягнути маски). Заєць читає 1-й рядок і продовжує читати далі. Вовк починає читати тоді, коли Заєць прочитав

1-й рядок, і читає так, щоб наздогнати у читанні

Зайця. Діти слідкують за ними. Якщо Вовк наздожене Зайця, то діти плескають у долоні.

3. Фізкультхвилинка.

Хмара сонечко закрила,

Слізки срібнії зронила.

Ми ті слізки пошукаєм,

У травиці позбираєм,

Пострибаєм, як зайчата,

Політаєм, як пташки,

Щоб спочили голівки й ніжки.

Всі спочили? От чудово!

А тепер — до праці знову!

4. Слово вчителя з елементами бесіди.

Наша мова не тільки багата, милозвучна, кольорова, але ще й дуже цікава, таїть в собі багато таємниць і несподіванок, які відкриваються уважним і спостережливим дітям. Далі на уроці ми познайомились із деякими з цих цікавинок.

(Опрацювання вірша В. Плахотникова «Під парканом». Читання вірша вчителем.)

— Хто ж був під парканом?

— Що хотіли йому діти збудувати?

5. Словникова робота.

з я

ним робити

зроблю цуценятко

діти його

живе нього

буду Гриць

У ч и т е л ь . Допоможемо дітям збудувати будку, але не звичайну, а із слів вірша. Як будується будиночок? Слова читаємо теж знизу вгору.

Пояснення значень слів.

6. Вправи з читання.

1) Вправа на розвиток швидкості читання. Гра «Буксир» (у парах).

2) Гра «Пояснити слова». (Вчитель виставляє ще один «будиночок»).

У ч и т е л ь . Я маю ще одну будку для цуценятка.

Прочитайте слова з неї. Поясніть значення кожного з них. Складіть із ними речення.

ніс

мати

сонце

7. Робота з текстом.

1) Опрацювання віршів І. Січовика. Учні звертають увагу на слова, що читаються однаково зліва направо і навпаки.

2) Словникова робота. Учні читають у кінці вірша пояснення слова кирик.

3) Читання вірша учнями (мовчки). Аналіз змісту.

— Зверніть увагу на окличні речення.

— Що ними хотів передати автор?

— Поясніть вислів «є ще й інше на умі».

— Може, ви зможете додати свої слова?

4) Виразне читання вірша.

8. Завдання учням.

Ознайомлення із віршами-«раками».

У ч и т е л ь. Із таких слів та виразів, які читаються однаково в обидві сторони, складено цілі вірші.

Давайте познайомимося з одним із них.

На ринок дід Кониран

Сіно ніс,

Курка біб, а крук

Сир і рис.

Кіт утік.

В. Лучук

9. Фізкультхвилинка.

На подвір'ї біля школи

Петрик м'ячик кинув Олі

(іімітація кидання м'яча).

Одне одному кидали,

Діти грались і співали.

Раптом м'ячик швидко зник

(руки в сторони, імітація).

І ніхто знайти не зміг

(зникнення м'яча).

IV. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу

1. Слово вчителя з елементами бесіди.

— Що ж таке загадка? Від якого слова вона походить?

— Що означає слово «гадати»?

— Доберіть близькі за значенням слова до слова «гадати».

У загадках предмети не називаються прямо, про них мовиться у прихованій формі. Як це робиться?

Часто задуманому предметові дається назва інших предметів, подібних до задуманого предмета, явища чи істоти.

Загадки виникли дуже давно. У давні часи розгадування загадок навіть вважалося серйозним заняттям дорослих — способом перевірки мудрості.

Давайте і ми займемося відгадуванням загадок.

2. Завдання учням. Читання і відгадування загадок.

3. Робота у групах. Учитель кожній групі дає малюнок тварин (зайчик, ІОіССіІС} ведмідь, лисиця).

Учні групою складають загадку про те, що зображено на малюнку. Хай хтось із четвірки вступає і загадує її однокласникам.

V. Підбиття підсумків уроку

Бесіда.

— Яка мовна цікавинка видалась найцікавішою?

— Коли на уроці було найважче? Найлегше?

VI. Домашнє завдання

1) Виразно читати загадку Д. Білоуса «Загадка».

2) Скласти свою загадку і загадати її дітям.

3) Намалювати власну ілюстрацію до одного з віршів.