Урок 93. Рушники ви мої, рушники. Тамара Коломієць «Біле поле полотняне»

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; поглиблювати знання учнів про рушник; розвивати зв'язне мовлення учнів; виховувати інтерес до культурної спадщини, народних традицій.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1. «Гімнастика» читання

1) Артикуляційна вправа «Дмухання на пригорщу».

Імітуючи дмухання на гарячий чай, діти мають подути на руку, вимовляючи пошепки «ф-ф-ф-ф».

2) Вправа «Свисток».

Вдихнути носом, на повільному видиху відтворити тихий, подовжений, монотонний свист. Губи не напружувати. Економний видих.

2. Робота над чистомовкою

Че-че-че — влітку сонечко пече.

Чу-чу-чу — всім спечу по калачу.

Чі-чі-чі — не лежи на печі.

Ча-ча-ча — в мене немає м’яча.

Чі-чі-чі — у мене ключі.

3. Робота над скоромовкою

Скочив котик,

Сів на плотик,

Миє ротик І животик.

М. Підгірянка

III. Перевірка домашнього завдання

Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще читання з пам’яті вірша Т. Коломієць «Нагідка».

IV. Мотивація навчальної діяльності.

— Відгадайте загадку.

* Витирають залюбкиВитирають щічки

ноги, руки малюки.Павлик та Марічка. (Рушник)

— Сьогоднішній Урок буде присвячений українському рушнику.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя

— Український рушник. Оздоблений квітами, зірками, птахами, скільки він промовляє кожному з нас!

Від сивої давнини і до сьогодні, в радості і в горі — невід’ємна частка нашого побуту — рушник, його можна порівняти хіба що з піснею.

Звучить «Пісня про рушник» (сл.А. Малишка, муз. П. Майбороди).

 Іч-іч-іч — надворі ніч.

 Ча-ча-ча — в мене добра вдача. Чу-чу-чу — на ракеті я лечу. Чі-чі-чі — буду їсти калачі.

Клас

2. Опрацювання вірша Т. Коломієць «Біле поле полотняне» (с. 98)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Чому присвятила свій вірш Т. Коломієць?

2) Словникова робота.

а) Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем.

 Тканепране

 поволіколоски

 зацвітенавпрошки

 заряхтятьполотняне

 барвистимвасилечки

 покрутнетьсязастрибає

б) Довідкове бюро.

Заряхтять — те саме, що замерехтять.

Навпрошки — те саме, що навпростець.

Фізкультхвилинка

3) Гра «Бджілки».

Самостійне напівголосне читання вірша учнями, кожен — у своєму темпі.

4) Виразне читання вірша учнями.

— Як ви розумієте виділені вислови?

— Чи справді голка вишивала рушник сама?

— Чому в неї все так вправно виходило?

— Які слова вживає поетеса, щоб ми уявили живі квіти, колоски, листочки?

5) Гра (Знайди риму».

Полотняне. {пране),навпрошки. (колоски);

ходить. (водить); поволі. (в полі);

сяк. (мак);полотняне. (стане).

тут. (зацвітуть);

3. Опрацювання тексту про рушник (с. 99)

1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.

— Чим є рушник для нашого народу?

2) Читання тексту учнями «ланцюжком».

3) Аналіз тексту з елементами вибіркового читання.

— Що символізує смуга полотна?

— Яку роль грають рушники в житті українців?

— Які візерунки та кольори є на українському рушнику?

VI. Підсумок уроку

— Чому був присвячений наш сьогоднішній урок?

— Що нового ви дізналися про український рушник?

VII. Домашнє завдання

 1. Намалюй рушник, що виник у твоїй уяві, під час читання вірша. Порівняй його з малюнком художника. Який малюнок тобі подобається більше?

 2. Дізнайся, чим особливий вишитий рушник у твоєму краї? Чи має твоя родина такий рушник? Хто його вишивав?