Урок 90. Природа оживає. Анатолій Камінчук «Котики вербові», «Береза розвивається». Звуконаслідування

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; ознайомити учнів з терміном «звуконаслідування»; вчити знаходити в тексті образні вислови, розвивати пам'ять, естетичний смак; виховувати любов до рідної землі, художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1. Робота над скоромовкою

Вовк-вовцюг вівцю волік.

Вова вовку — вила в бік.

Як завив же вовк-вовцюг,

Миттю випустив вівцю.

2. Робота над чистомовкою

Ла-ла-ла — гора мала.

Лу-лу-лу — маю ляльку малу.

Лі-лі-лі — черевики вже малі.

Ли-ли-ли — ми водиці налили.

3. Прочитайте і посміхніться!

Качка кумкає, а жаба кряче.

Собака нявчить, а кішка гарчить.

Зозуля кукурікає, а півень кує.

Порося ґелґоче, а гусак рохкає.

Голуб дзижчить, а джміль.

Корова каркає, а.

— Продовжте самостійно! Розплутайте плутанку, прочитайте правильно.

4. Поширення речення

Пташка співає. (Учні доповнюють речення по одному слову.)

Пташка співає пісню.

Яскрава пташка співає пісню.

Яскрава пташка співає веселу пісню.

Яскрава пташка співає веселу пісню у садочку.

Яскрава пташка голосно співає веселу пісню у садочку.

Яскрава пташка співає веселу пісню у вишневому садочку.

III. Перевірка домашнього завдання

Робота в групах

— Порівняйте вірші про бабу Віхолу Анатолія Камінчука й Ліни Костенко.

IV. Мотивація навчальної діяльності.

Гра «Доскажи словечко»

Все у зелені довкола:І в сороки новина,—

Пасовища, ліс і поле.Облетіла всіх вона,

Мчать струмочки до ріки,Сповіщаючи: — .

Ліплять гнізда ластівки,(«Весна»!)

Клас

— Сьогодні ми прочитаємо вірші А. Камінчука, які він присвятив цій чудовій порі року.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання вірша А. Камінчука «Котики вербові» (с. 95-96)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Які картини поставали у вашій уяві, коли ви слухали вірш?

2) Словникова робота.

Осоння — незатінене місце, що освітлене сонцем.

Фізкультхвилинка

3) Виразне читання вірша учнями.

— Від яких слів у вірші віє теплом, ніжністю? Читаючи вірш уголос, передайте ці відчуття.

— У чому полягає особливість зображення вербових котиків і сонця у вірші?

— З ким автор порівнює сонце? Чому?

— Чому вербові котики називаються котиками? Послухайте про це казочку.

Котики, що з’явились ранньої весни на Вербі, мріяли зустрітися з котиками, які жили у людей.

І одного разу вербовим котикам пощастило. На берег річки прибігло біле Пухнасте Кошеня.

— Ой, які гарні котики народились! — зраділо Кошеня.— Я хочу дружити з вами!

— Ми згодні! — закивали сріблясті котики на вербових гілочках.

І Пухнастий Котик тепер щоразу бігав до річки. Грався з вербовими котиками. Він високо підстрибував і легенько гладив їх м’якою лапкою. А вербові котики розхитувались під вітром. І всім було добре.

Та одного ранку Пухнастий Котик прибіг до Верби і не помітив там своїх друзів. Замість них погойдувались жовто-зелені сережки.

— А де ж мої котики? — засумував Пухнастий Котик.

— Не знаємо, ми не знаємо! — захитались сережки.— Може, їм захотілось поплавати і вони пострибали в річку? Бо ми завжди росли тут!

Щодня прибігав Пухнастий Котик до Верби. А раптом повернуться його маленькі друзі?

Бачив Котик, як пливе вода в річці і ніколи не повертається назад. Бачив, як сходить і заходить сонце — здається, однаково. Та ні, щоразу трохи по-іншому.

От і після сережок стало на Вербі рости зелене листя. А коли минуло літо, воно поруділо, вітер зірвав його і розметав по воді. Потім настала біла зима, а навесні на Вербі з’явились нові вербові котики!

На той час цікаве до всього Пухнасте Кошеня виросло і стало Вченим Котом. Іншим котам здавалося, що той Вчений Кіт усе бачив і все знає на світі. Вони дуже поважали його і шанували.

Та одного ніяк не могли зрозуміти коти, чому навесні, коли на Вербі з’являються білі вербові котики, такий поважний Вчений Кіт ніби перетворювався на мале Кошеня.

Він прибігав до Верби і раз за разом підстрибував, намагаючись дотягнутись лапою до найвищого Вербового Котенятка. А потім тихо сидів на осонні й наспівував вербовим котикам пісень, які знають одні діти, а дорослі вже ніколи не співають.

Ю. Ярмиш

2.Опрацювання вірша А. Камінчука «Береза розвивається» (с 95-96)

Гра «Бджілки»

Самостійне напівголосне читання вірша учнями, кожен у своєму темпі.

— Яку картину змалював у вірші поет?

— Які звуки автор почув у гайку і передав у вірші?

— Зауважте: це прийом звуконаслідування.

— Як ви розумієте назву твору?

VI. Підсумок уроку

— З якими віршами ви ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Хто автор цих віршів?

— Чи був наш Урок урожайним на нові знання?

— З яким настроєм ви завершуєте урок?

VII. Домашнє завдання

Читати виразно вірші. Намалювати малюнок до одного з них.