Урок 31. Вступ до теми. Уявлення про народну казку

Мета: розширювати знання учнів про казку як вид усної народної творчості; навчити розпізнавати такі твори з-поміж інших, орієнтуватися в їх особливостях; розвивати вміння відтворювати зміст прочитаного; виховувати любов до казок.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1. Вправа «Водолаз»

На рахунок 1-5 вдихнути повітря, затримати дихання і повільно видих-

нути.

2. Розчитування за складовою таблицею

3. Робота над скоромовкою

Обережний хитрий лис До нори вечерю ніс.

Біг додому лісом лис,

Шелестів над лисом ліс.

— Прочитайте напівголосно і повільно; голосно і швидко; весело; сердито.

III. Перевірка домашнього завдання

— Який розділ ми завершили вивчати?

— Пригадайте твори, що найбільше запам’ятали.

IV.

— Ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву.

— Як ви її зрозуміли? Поясніть.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Вступна бесіда

— Що таке казка? Жила-була вона з прадавніх часів, про які вже стародавні книги не пам’ятають. Протягом століть казки були і залишаються чарівними джерелами доброти і милосердя, яких завжди так бракує в житті. Створені в сивій давнині, їх, як і всю усну народну творчість, переказували з вуст в уста, від одного оповідача до іншого. Гортаючи сторінки улюблених казок, ми розуміємо, що казки — це наші великі вчителі, які спочатку виховують, а вже потім розважають. Казка — це диво. Вона дає нам привід для роздумів, повчає, приносить багато радості.

2. Робота за підручником (с. 34)

1) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання учнями вірша

А. Костецького.

— Чому присвятив свій вірш А. Костецький?

2) Словникова робота.

Баский — дуже швидкий, прудкий, жвавий.

3) Читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.

— Де, на думку автора, живуть бабусині казки?

— Коли казки найчастіше приходять до дітей?

4) Опрацювання тексту про казку Всеволода Нестайка.

а) Читання тексту вчителем.

б) Словникова робота.

Читання слів «луною» за вчителем: одвічна, непереможні, зазнайство, лукавство, лінощі, здебільшого, присвячуються.

Хиба — недогляд, помилка та ін. у чому-небудь; недолік. Негативна риса, ознака та ін. кого-, чого-небудь. Фізична вада, дефект.

в) Читання тексту учнями «ланцюжком» за абзацами.

— Про що головне завжди йдеться в казках?

— З чого починається боротьба добра і зла?

— Які казки найдавніші? (Про тварин.)

Фізкультхвилинка

3.Завдання від їжачка

Стукіт у двері. Заходить учень, переодягнений їжачком.

— ПогляньтеІ Хто це до нас завітав? (їжачок)

— Так, молодці! Але він прийшов не з порожніми руками, а із лісовими гостинцями. Він приніс нам яблучка, на листочках яких записано загадки. Цими яблуками мудрий їжачок хоче вас пригостити, але за умови, що ви відгадаєте всі його загадки.

• На городі виростала,

Сили набирала,

Непомітно, дуже швидко Великою стала.

Став дід усіх гукати Та красуню рвати.

А цю казку, діти, ви Встигли відгадати. («Ріпка»)

• Підробив він голосок,

Став малим співати.

Здогадалися вони:

Вовк — не наша мати. («Вовк і семеро козенят»)

• Вигнав дід козу із хати —

Та й пішла вона блукати:

В зайця хатку відібрала.

Всі козу ту виганяли,

Рак козуню ущипнув,

Зайцю хатку повернув. («Коза-Дереза»)

VI. Підсумок уроку

— Який новий розділ почали вивчати?

— Що читатимемо в цьому розділі?

— Які казки називають народними?

— Які з них найдавніші?

VII. Домашнє завдання

«Завдання зі скриньки народних казок» (с. 35).