Урок 57

Тема: Вірші-загадки. Л. Глібов «Котилася тарілочка», «Хто доня?». О. Сенато-вич «Бігли діти повз ялинку...». Т. Коломієць «Загадка». Підсумок за темою

Мета: ознайомити учнів із віршами-загадками; учити розгадувати загадки, відшукувати в них ключові слова; розвивати образне мислення учнів, уміння зіставляти, аналізувати; виховувати любов до рідної мови.

Хід Уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

 1 Робота над скоромовкою

Вибіг Гришка на доріжку,

На доріжці сидить кішка.

Взяв з доріжки Гришка кішку —

Хай спіймає кішка мишку.

 2 Читайте, відповідайте: який? яка? яке?

Будинок — .білка — .яблуко — .

лев — .зірка — .дерево — .

пиріг — .бабуся —.сонце — .

 3 Читайте, міркуйте, доповнюйте!

Слухають, пишуть — . (сидять, ідуть, читають).

Лащиться, дряпається — ... (радіє, грається).

 4 Гра «Додай слово»

Лащиться (хто?) — ... (собака).

Дзвенить (що?) — ... (дзвінок, струмок).

Віє (що?) — ... (вітер).

Гуркоче (що?) — ... (грім).

Блимає (що?) — ... (блискавка).

Малює (хто?) — ... (художник).

Повзе (хто?) — ... (гадюка).

III. Перевірка домашнього завдання

Гра «У художньому музеї»

Діти виходять до дошки, де розміщена виставка їх робіт, коментують свої роботи.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

• Червоний колір та винний смак,

Кам’яне серце. Чому то так? (Вишня)

— Що таке загадка? (Загадки — стислі поетичні, а іноді — прозові твори, які у прихованій формі зображують окремі предмети чи явища, не називаючи їх.)

— Які слова допомогли вам відгадати загадку?

— Хто складав загадки? Для чого?

— Загадки розвивають кмітливість, увагу, стимулюють уяву, допитливість.

Загадки писали й українські поети. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з деякими з них.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

 1 Опрацювання загадки Леоніда Глібова «Котилася тарілочка»

1) Ознайомлення з біографією поета.

— Леонід Глібов народився 5 березня 1827 року на Полтавщині. Дитинство льолика — так називали хлопчика у родині — минуло в селі Горбак Кременчуцького повіту. Лише у віці тринадцяти років він почав навчання у Полтавській гімназії. Леонід багато читав, особливо захоплювався поезією Пушкіна, Лермонтова. Починав складати вірші спочатку російською мовою, а потім — українською. Свої твори друкував під псевдонімом Дідусь Кенар. Розповідають, що його батько колись купив такого співучого кенара, що його сусіди прозвали Івана Назаровича по-вуличному «Кенар». Це прізвисько і згадав Глібов, віддаючи до друку свого першого вірша для дітей. За своє життя Л. Глібов написав понад 50 віршованих загадок. ми опрацюємо лише дві з них.

2) Читання загадки «Котилася тарілочка» вчителем до слів «.стало жаль усім».

— Хто зможе відгадати загадку?

— Скільки буде відгадок?

— У яких словах сховалися відгадки? (Золота тарілочка, чорна баба)

— Дочитайте загадку до кінця.

3) Словникова робота.

Читання слів «буксиром» за вчителем.

— На яке запитання відповідають слова першого стовпчика?

— Яке слово «зайве» у другому стовпчику? (Крутій)

— У третьому? (Покриє)

 Жар

 крутій

 хорошая

 золотая

 синій

 туман

 жарти

 тарілочка

 котилася

 забавляла

 заховала

 покриє

4) Гра «Бджілки».

Напівголосне читання загадки учнями, кожен — у своєму темпі.

— Знайдіть і прочитайте опис сонця; ночі.

— Із чим поет порівнює сонце? А з ким — ніч?

5) Читання загадки учнями «ланцюжком».

— У якому значенні вжито слово золотая?

— Доберіть синонім до слова ясне (яскраве); антонім до слова чорна (біла).

— Доберіть пестливі слова.

Гора — . (гірка).

Двір — . (дворик).

Баба — . (бабуся).

Сонце — ... (сонечко).

Ніч — . (ніченька).

6) Гра «Луна».

«Сильний» учень читає речення, а «слабкий» читає це речення після прослуховування.

7) Гра «Диктор телебачення».

Учні читають текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

 2 Опрацювання загадки Леоніда Глібова «Хто доня?»

1) Актуалізація опорних знань.

— Що таке акровірш (акростих)?

— Послухайте уважно, пригадайте.

— Ти, Максимку, щось притих?

— Я читаю акростих.

— Що ж воно ото за штука? —

Запитав дідусь онука.

— Перші літери рядків Зверху вниз я разом звів —

Ось і вийшло слово з них:

Це, дідусю, — акростих.

2) Гра «Бджілки».

— Чи відгадали загадку?

— Як ви це зробили?

3) Читання загадки учнями «ланцюжком».

— Яка відома загадка заховалася у вірші?

— Які ще овочі можуть бути відгадкою до цієї загадки? (Редиска, ріпа)

— Знайдіть у вірші слова-синоніми. (Мати — ненька)

4)Гра «Актори».

— Прочитайте загадку із захопленням; зі здивуванням.

 3 Опрацювання вірша Оксани Сенатович «Бігли діти повз ялинку»

1) Самостійне читання вірша учнями.

— Чи здогадалися ви, хто ця пустунка?

— Які слова допомогли відгадати загадку?

2) Читання вірша хором «дощиком».

— що особливого побачили у вірші?

— Згадайте, що таке акровірш.

— Де бігли діти?

— Хто був у хатинці?

— Як білочка привіталася з дітьми?

 4 Опрацювання вірша Тамари Коломієць «Загадка»

1) Читання загадки вчителем.

— Хто розгадав загадку?

— Кого поетеса називає крикля-зникля? Чому?

2) Словникова робота.

Доберіть слова-родичі.

Крик — . (кричати, закричати, перекричати, докричатися). Зник — . (зникнути, зникати).

— Як утворилися слова крикля-зникля?

3) Читання вірша учнями хвилею.

— Чиїми голосами відповідала крикля-зникля?

— Якою ви уявляєте собі криклю-зниклю?

4) Робота в групах.

— Намалюйте портрет криклі-зниклі. Розкажіть про неї.

— Скільки дійових осіб у вірші?

5) Читання вірша за особами.

— Де можна почути луну?

VI. Підсумок уроку

— З якими творами ознайомилися?

— Яка тарілочка кожного дня котиться по небу?

— Як називає ніч Леонід Глібов у своїй загадці?

— Кого побачили діти, коли бігли повз ялинку?

— Хто називає луну крикля-зникля?

— Пригадайте, які ще вірші Тамари Коломієць ви читали?

VII. Домашнє завдання

Підготувати відповіді на запитання в кінці розділу.