Урок 54

Тема: Небилиці-небувалиці. М. Сингаївський «Що воно за диво?». П. Мовчан «Сіяв шпак». П. Воронько «Картина». А. Григорук «Переплутанка»

Мета: ознайомити учнів з небилицями-небувалицями; удосконалювати навички правильного, свідомого, виразного читання; розвивати уяву, фантазію; учити розрізняти реальність і вигадку.

Хід Уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

 1 Читайте, доповнюйте склади!

Мали — ... (на); лимо — ... (над); маши — . (на); воро — . (на); бузи — . (на); лопа — ... (та); воро — ... (та); мор — . (ква); сини — ... (ця).

 2 Читайте! Намагайтеся зрозуміти, про що йдеться

 ШКОДЛИВИЙ ЦАП

На городі цап, цап,

Капусточку хап, хап,

Борідкою трусь, трусь,

Капусточку хрусь, хрусь, Ратичками туп, туп,

Капусточка хруп, хруп.

А за цапом дід, дід,

З батурою хтось, хтось.

Цап, як скоче, — брик,брик,

На все село крик, крик,

На синяки дме, дме,

Вигукує: «Ме! ме!»,

За ним Рябко та: «Гав! Гав!

Оце тобі, щоб не крав!»

— Прочитайте ще раз, зберігаючи ритм.

 3 Гра «Хто це? Що це?»

Цікава, захоплююча, ілюстрована — . (книжка). Солодка, запашна, червона — ... (ягода).

Весела, мелодійна, задушевна — . (музика). Прудка, маленька, пухнаста, руда — . (білка).

III. Перевірка домашнього завдання

Робота в парах. Гра «Хто краще?»

Читання віршів-діалогів.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

Якби пшоно, якби сіль,

То зварила б я кисіль.

Якби снігу та дощу,

То зварила б я борщу.

Якби трохи простокваші,

То зварила горщик каші.

— Що незвичайного у цьому вірші? Чого не буває?

— Сьогодні ми почнемо вивчати вірші-небувалиці. Небилиці, або небувалиці, — це розповіді про те, чого не буває.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

 1 Опрацювання вірша Миколи Сингаївського «Що воно за диво?»

1) Читання вірша вчителем.

— Що найбільше здивувало вас у цьому вірші?

2) Словникова робота.

Дивокислиці

здивувалосиниці

маківкикриниці

Читання слів «луною» за вчителем.

— Назвіть слова-родичі в першому стовпчику.

— Що спільного у словах другого стовпчика?

Кострубата мова — з деякими недоліками, неправильна.

3) Читання вірша учнями «ланцюжком».

— Чи можна назвати цей вірш небувалицею? Доведіть.

— Де росте морква? кислиці? сливи? вишні? мак?

— Де живуть корови? свині?

— Де будують хату? копають криницю?

4) Гра «Диктор телебачення».

Читати текст, періодично відриваючи очі від підручника, щоб подивитися на глядачів.

— Яка небувалиця вас найбільше здивувала?

5) Гра «Хвилі».

Ведучий задає тон і темп гри. Текст вірша читає таким чином, ніби хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше.

 2 Опрацювання вірша Павла Мовчана «Сіяв шпак»

1)Читання вірша учнями. Гра «Бджілки».

— Що посіяв шпак?

— Що вродило? Що змолотив?

— Чия в цьому вина?

2) Читання вірша в парах «луною».

3) Гра «Добери риму».

Мак — так; просо — взялося; жито — літо.

 3 Опрацювання вірша Платона Воронька «Картина»

1) Читання вірша вчителем.

— Хто намалював таку картину?

— Чому вона незвичайна?

— Чому хлопчик зобразив небувалиці?

2) Читання вірша учнями «дощиком».

— Які небувалиці зобразив хлопчик?

3) Гра «Диктор телебачення».

4) Робота в групах.

— Переробіть вірш так, щоб не було дивини, а було все, як насправді.

Учні зачитують свої вірші, обирають найкращий.

 4 Опрацювання вірша Анатолія Григорука «Переплутанка»

1) Читання вірша вчителем.

— Що найбільше вас розсмішило?

— Де могла відбутися така незвичайна подія?

2) Словникова робота.

Читання слів «луною» за вчителем.

— Поставте питання до слів першого стовпчика. (Яке слово «зайве?»), а також до другого стовпчика.

Льоха — свиня.

Плоти — огорожа.

3)Читання вірша учнями. Гра «Дощик».

— Хто зробив роботу льохи? (Пси) Півня? (Цап) Курки? (Кіт) Лебедів? (Індики)

— Як автор називає цапа? Чому?

 Льоха

 подвір’я

 цаписько

 горобці

 обсіли

 пасеться

 несеться

 плавають

— Змініть за зразком.

Цап — цаписько; кіт — ... (котисько); вовк — ... (вовчисько).

VI. Підсумок уроку

— Який настрій панував протягом сьогоднішнього уроку? Чому?

— Чи подобаються вам такі вірші?

VII. Домашнє завдання

Читати виразно, підготувати малюнок до однієї з небилиць.