УРОКИ 49-50

Тема. Д. Красицький «Тарас Шевченко». Т. Шевченко «Світає...», «Встала весна...», «Вранці», «Зоре моя вечірняя...», «Зацвіла у лузі червона калина...»

Мета: учити дітей читати в особах, формувати навички правильного і виразного читання текстів шляхом добору відповідної інтонації, збагачувати словниковий запас, розвивати образне сприймання довкілля; виховувати шанобливе ставлення до народної творчості, звичаїв і традицій.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, «Кобзар».

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Мовна розминка.

1) Гра «Яке слово зайве».

Яр, яма, ягода, яйце, груша.

Знак, їдальня, їзда, їжачиха, Йосип.

Люда, Оля, Галя, Тарас, Леся.

2) Чистомовка.

Ша-ша-ша — на лугу стоїть лоша,

су-су-су — я водичку йому принесу,

ши-ши-ши — ти тварину не сміши,

ша-ша-ша — буде сміятися лоша.

3) Скоромовка.

Заіскрились в лузі роси,

заспівали в росах коси.

І синочкові не спиться,

коли в тата косовиця.

II. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя з елементами бесіди.

У кожного народу є великі поети, яких знають усі: і дорослі, і малі діти. Для українського народу таким поетом є Тарас Григорович Шевченко. Його ще називають Великим Кобзарем, бо свою найкращу книгу він назвав «Кобзар».

— У кого в сім'ї є ця книга?

— Хто вам її показував?

Кобзар видавався багато разів. У кожній сім'ї є ця книжка, бо Т. Г. Шевченко — народний поет.

Подивіться на його портрет.

— Які у нього очі, погляд?

Т. Г. Шевченко народився 1814 року в с. Моринцях на Черкащині в сім'ї кріпака, тобто селянина, який був власністю пана, жив у неволі, у постійних злиднях. Про життя Тараса Григоровича, його твори ви будете дізнаватись на багатьох уроках, навчаючись у школі, будете звертатись до його книжок усе життя.

Сьогодні ми прочитаємо оповідання про сім'ю Т. Г. Шевченка, його перші роки життя. А ще познайомимось із творами про весну, про природу.

III. Опрацювання нового матеріалу

1. Робота з текстом.

Ознайомлення із твором Д. Красицького «Тарас Шевченко».

1) Читання оповідання вчителем.

— У якій сім'ї народився Тарас Шевченко?

— Коли померла його мати?

— Чому помер батько?

— Що перед смертю сказав батько Тараса?

2) Словникова робота.

Читання колонок слів,

сльози

сироти

здалеку

вишняк

благенька

плекають

заповідала

трудівниця

господарство

застудився

недосипають

приголубити

Тлумачення значень слів.

Панщина — робота, яку виконували для пана;

вишняк — вишневий садок;

хура — великий віз для перевезення вантажів;

свита — верхній одяг;

плекають дітей — пестять, дуже турбуються;

заповідала — висловлювала бажання перед смертю;

вітер поза спиною гуляє — пронизує до самого тіла;

вийде не абищо — виросте незвичайна людина.

3) Самостійне читання твору, складання плану прочитаного.

Учні читають оповідання по абзацах і добирають до кожного з них заголовки.

4) Переказ оповідання за планом.

2. Вправи з читання.

Опрацювання вірша Т. Шевченка «Світає...»

1) Читання вірша вчителем.

2) Читання вірша учнями самостійно. Бесіда.

— У якому темпі, з яким почуттям треба читати вірш?

— Яким ви уявляєте ранок, описаний у вірші?

— Кого згадує автор?

— Які почуття викликали у вас вірші?

3) Вибіркове читання.

— Прочитайте слова, якими поет описує світанок.

— Як ви розумієте вислови: край неба палає, степи, лани мріють; тополі... стоять, мов сторожаї

— Прочитайте останню строфу і скажіть, що з прочитаного можна побачити, а що почути.

— Знайдіть і прочитайте рядки, у яких розповідається про Соловейка, про вітер.

3. Робота у групах.

Робота над зв'язним мовленням.

У ч и т е л ь . Яку словесну картину ви б намалювали до таких слів: І група «Сади рясні похилились...»; II група «Степи, лани мріють»? Які б фарби ви використали?

4. Завдання учням.

Опрацювання твору Т. Шевченка «Встала весна... »

1) Слово вчителя.

На чужині Тарас Шевченко часто згадував милу українську землю, замріяні верби, тихі ставки, зелені левади. Адже туга за Батьківщиною нерозривна зі згадкою про рідну природу.

2) Самостійне читання вірша учнями.

3) Робота над образними виразами. Бесіда.

— Чому земля ніби сонна?

— Як її прикрасила весна?

— Які слова тут передають радість від зустрічі погожого весняного дня?

— Які слова допомагають уявити весну, як живу істоту? (Встала, розбудила, уквітчала, зустріла).

— Який настрій передається у вірші?

4) Виразне читання вірша.

5. Робота з текстом.

Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Вранці...»

1) Читання вірша вчителем. Бесіда.

— Що прославляє поет у вірші?

(Початок нового дня).

— Про яких птахів згадується у прочитаних поезіях (соловейка, жайворонка)? Чому саме про них?

2) Робота над образними виразами.

У ч и т е л ь . Як ви розумієте вислови пішла луна гаєм (дуже дзвінко, голосно); червоніє за горою (осьось зійде сонечко).

3) Робота над виразністю читання вірша. Бесіда.

— З якою інтонацією треба читати вірш?

— Які почуття передає поет у вірші?

6. Самостійна робота.

Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Зоре моя вечірняя...»

1) Самостійне читання вірша учнями, підготовка до вивчення напам'ять. Бесіда.

— Чому поет просить: «розкажи, як за горою сонечко сідає»?

— Чому він говорить: «поговорим тихесенько в неволі з тобою»?

2) Робота над образними виразами.

У ч и т е л ь . Як ви розумієте вислів: «У Дніпра веселочка воду позичає»?

3) Робота на виразністю читання. Прочитати вірш притишено, журливо.

4) Складання з розсипаних букв строфи вірша,

зоре

зійди

поговорим

в неволі

з

моя

над

тихесенько

вечірняя

горою

тобою.

5) Робота в зошитах (с. 33, 34 завдання 1, 2, 3, 4).

IV. Підбиття підсумків уроку

Бесіда.

— Що ви дізнались про життя Т. Г. Шевченка?

— Яка його книга є у кожній українській сім'ї?

— Який вірш поета вам найбільше сподобався? Чому?

V. Домашнє завдання

1. Вивчити вірш «Зоре моя вечірняя...»

2. Самостійно прочитати вірш «Зацвіла у лузі червона калина...»

3. Скласти словесну картинку «Весна сонну землю розбудила»