Урок 25

Тема: Де сила не зможе, там розум допоможе. «Цап та Баран» (українська народна казка)

Мета: вчити учнів свідомо і виразно читати казки; розвивати вміння виділяти в тексті дійових осіб, давати їм характеристику; виховувати почуття дружби, взаємодопомоги.

Хід Уроку

I.Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

 1 Гра «Читай по складах»

Для контролю глибокого, але короткого дихання під час вимовляння коротких складів чи слів: секундний видих-вдих на «раз» — пауза, «два» — видих під час вимови складів і слів, надрукованих на дошці:

Ба-ран, ба-ра-нець, ба-ран-чик, ца-пок, вов-чик.

 2 Вправа «Голосно — тихо» (вправляння у змінюванні сили голосу і темпу вимовляння)

Учитель підіймає указку вгору — діти промовляють слова скоромовки голосно, з поступовим підсиленням; поволі опускає —говорять зі зниженням сили голосу.

Наварили смакоти —

Будем їсти я і ти.

А со-рро-ки І во-рро-ни

Будуть їсти макарони!

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Як ви гадаєте, що починається такими словами: «Жили собі дід та баба.», «Були собі.»? (Казки)

— Які ще зачини казок пам’ятаєте?

— Які казки є найдавнішими?

— Сьогодні ми продовжимо читати казки про тварин. Про одну з них послухайте вірш Грицька Бойка.

БАРАНЕЦЬ

Ви послухайте, малята!

Казка ця

Про одного молодого баранця.

Був в кошарі у отарі баранець.

На узліссі він одбився від овець.

Загулявся і подався напрямки!

— Тупу-тупу, ноженята до ріки!

Він із річки пив водичку

й з усіх ніг

Сам, раденький, що дурненький, —

В ліс побіг.

В темнім лісі заблудився баранець.

— Як добратись до кошари, до овець?! —

А назустріч баранцеві

Мчать вовки,

Очі світяться І клацають клики.

Повернув він і подався навтьоки!

А назустріч баранцеві ще вовки.

Що робити? Зупинився баранець.

Тільки казочці, малята, не кінець.

Я тоді писав у лісі книжку цю І відкрив одну сторінку баранцю.

В цьому вірші він сховався залюбки.

Ви спитаєте у мене:

— Де ж вовки? —

Перегризлися від злості

й на траві

Розпластались

Всі чотири

Неживі.

— Чи сподобався вам віршик?

— Яким був баранець?

— Чому він потрапив у халепу?

— Назву наступного героя переплутав вітерець-пустунець.

ПЦА (ЦАП)

IV.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

 1 Читання казки «Цап та Баран» учителем

— Хто автор казки? (Народ)

— Чим сподобалася вам казка?

 2 Словникова робота

Читання слів «луною» за вчителем: проженімо, компанією, ворожбит, відсіля.

«Довідкове бюро»

Відсіля — звідси.

П’ятами накивати — швидко втекти.

Курінь — легка будівля, сторожка.

Прибрались — тут: пішли геть.

Ворожити — тут: передбачати, вгадувати.

Ворожбит — тут: той, хто ворожить.

 3 Самостійне читання казки учнями

— Чому чоловік та жінка вигнали Цапа й Барана?

Читання казки вголос «ланцюжком» до слів «Приходять туди, аж вовки кашу варять». Далі учні читають методом «Незнайко».

 4 Аналіз казки з елементами вибіркового читання

— Що зробили Цап та Баран, коли хазяї вигнали їх з двору?

— Що вони побачили посеред поля?

— Що робили вовки?

— Як Цап та Баран обхитрили хижаків?

— Як вовки хотіли врятуватися?

— Прочитайте зачин казки; кінцівку.

 5 Гра «Закінчіть речення»

 • А збирайтеся, Цапе й Баране,.

 • Ох, тут уже вовки.

 • Стали вовки думати-гадати.

 6 Характеристика героїв казки

Попрацюйте в групах!

— На початку казки говориться, що Баран був дужий та несміливий, а Цап — сміливий, та недужий. Які ще риси характеру виявили ці герої?

 7 Читання казки за особами

— Скільки дійових осіб у казці?

 8 Гра «Ти — мені, я — тобі»

— Придумайте запитання за змістом казки, поставте їх однокласникам.

V. Підсумок уроку

— Чи сподобався вам урок?

— Чого вчить нас казка «Цап та Баран»?

VI. Домашнє завдання

Читати казку. Вміти переказувати її за малюнками підручника.