Урок 10

Тема: «Ми, українці, велика родина, мова і пісня у нас — солов'їна». Л. За-башта «Рідна мова»

Мета: удосконалювати навички правильного та виразного читання віршів; учити аналізувати прочитане, виділяти головне; розвивати зв'язне мовлення; виховувати любов до рідної мови.

Хід Уроку

I.Організаційний момент

Учитель

Нумо, діти, до роботи!

Для навчання час настав,

Наберімося охоти До потрібних добрих справ.

Девіз нашого уроку:

Не просто слухати, а чути,

Не просто дивитись, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно й плідно працювати.

II. Мовленнєва розминка

 1 Робота над скоромовкою

Запитала мишка мишку:

— Ти чого погризла книжку?

Мишка їй відповіла:

— їжі іншої не мала.

В.Каліна

 2 Гра «Блискавка»

Учитель демонструє протягом кількох секунд картку. Учні вилучають «зайве» слово.

мив коса сам

мив коза сам

мив коса сам

лив коса сам

мив коса сом

III. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності

— Діти, ми продовжуємо вивчення розділу. А як він називається? («Врідній школі — рідне слово»)

— На які дві теми розподілений розділ? («Наче вулик, наша школа...»; «Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово...»)

— Саме другу тему розділу ми почнемо сьогодні вивчати.

— Про що йтиметься мова у творах цієї теми?

— Так, саме літературні твори про нашу рідну мову ми будемо читати.

Читання строфи з плаката

Велична, щедра і прекрасна мова!

Прозора й чиста, як гірська вода.

Це українська мова барвінкова,

Така багата й вічно молода.

— Про що цей вірш?

— Для кожного народу його мова — найкраща. Нам, українцям, найближча до серця українська. Вона нічим не гірша від італійської — така ж співуча, та від російської — така ж багата.

Українська мова — державна мова України. Це записано в Основному Законі — Конституції нашої держави у статті 10. Кожна культурна, вихована, освічена людина повинна досконало

знати свою мову. Але ми будемо разом навчатися, опановувати мову. Сьогодні на уроці ми будемо читати вірш Любові Забашти «Рідна мова».

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання вірша любові Забашти «рідна мова»

 1 Виразне читання вірша вчителем

— З якою інтонацією читається вірш? (Урочисто)

 2 Словникова робота

Розвивайсябарвінки

звеселяйсяжитом

зодягайсяжиття

колосисямовоньку

— Що спільного у словах першого стовпчика? (Відповідають на запитання «щороби?»)

— Чи є слова-родичі у другому стовпчику? (Житом — життя)

— Що можете сказати про слово мовонька? (Пестливе слово)

 3 Ознайомлення із легендою

Демонстрування малюнка барвінку — рослини, яка є одним із символів України.

ПОДОРОЖ У ЛЕГЕНДУ

Життя квітів починається з барвінку. Барвінок — квітка ніжна, але смілива. Ще не зійде сніг, а вже крізь сніжне покриття пнеться тремтливий вічнозелений листок барвінку. Все вкриває, все захоплює войовничий, непідступний та сміливий барвінок.

Існує така легенда.

Жили колись чоловік із жінкою у злагоді і любові. А найбільшою потіхою для них був синок на ім’я Бар. Скоро виріс парубком. Багато дівчат мали на думці вийти за нього заміж. Сохло серце за Баром і в однієї дівчини, що мала за матір відьму. Але Бар посватався до іншої, що називалася Вінка. І от настав день весілля. Щасливі молодята чекали тої хвилини, щоб піти до святої церкви до шлюбу.

Аж тут де не взялася та ворожка зі своєю дочкою. Ворожка стала перед молодими, проголосила своє прокляття й окропила молодят смердючим настоєм якогось зілля. За хвилю, де стояли Бар і Вінка, нічого не було. Кинулися люди до ворожки, а вона махнула руками і злетіла до хмар сірою галкою. Впала мати на землю, де стояв син із нареченою, й окропила землю слізьми.

І сталося диво: на очах у всіх із землі проросло зелене зілля, уквітчане дрібненьким блакитним цвітом. Назвали його барвінком.

 4 Читання вірша учнями мовчки

— Як поетеса звертається до рідної мови?

— Із чим порівнює рідне слово?

— Який наказ дає нам поетеса?

— Які речення є спонукальними?

 5 Знаходження у вірші слів, що римуються

 6 Гра «Відновіть вірш»

Учні читають з плаката:

Колосися житом в., піснею в., щоб зростали наші. мудрі і.

 7 Заучування вірша

Всі народи мови мають,

Всі пісень своїх співають,

Бо хто має мову рідну, —

Той багатий, а не бідний.

V. Підсумок уроку

— Завершується наш урок. Сподіваюся, що ваших сердець торкнулися слова про багатство, красу та мелодійність української мови — нашої гордості, мови, якою ми розмовляємо, без якої не мислимо свого існування як держава і народ. Сподіваюся, що ви відчули, що мову потрібно не лише любити, а й берегти.

VI. Домашнє завдання

Дібрати прислів’я про мову.