Урок мужності: Минулого вогонь не згасне
Урок мужності: Минулого вогонь не згасне
присвяченого Дню пам’яті та примирення та 70 річниці Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Мета заходу: виховувати в учнів повагу до героїчних подвигів співвітчизників, ушанувати пам'ять тих, хто загинув у роки Великої Вітчизняної війни; формувати патріотичні почуття гордості за старше покоління; уболівати за майбутнє країни. Хід уроку: Чимало свят дарує нам весна, Як в рідний дім повернення з дороги. Та є найбільш хвилюючим для нас Величне свято Перемоги. Це свято не затьмариться в віках. В цей день нестимуть люди завжди квіти, Не обміліє пам’яті ріка – В серцях нащадків буде вічно жити… 9 травня.. Буде грім салютів, І поруч з нами в димній вишині Повстануть ті близькі і незабуті, Хто назавжди лишився на війні. І будуть радість, будуть сум і сльози, Багрянець квітів, спогади, пісні. Прийдуть до хат і сядуть на порозі, Хто назавжди лишився на війні. Як тільки вберуться у чарівні білі квіти сади навесні, засвітять дивовижні свічки каштани, а в повітрі розіллється тонкий і ніжний аромат, в бузкових кущах заллються піснями невсипущі солов’ї, а вся земля випромінюватиме радість і щастя, нестримну жагу до життя, 8 та 9 травня ми відзначатимемо День пам’яті та примирення та 70-у річницю Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Німецько-фашистські війська вторглися в нашу країну. Великі літаки із намальованими на крилах хрестами літали в нашому небі. Фашисти скидали з них бомби, які падали на землю і взривалися. Гинули люди, руйнувалися будівлі, палали міста і села. А по наших полях сунули страшні німецькі танки, які руйнували все на своєму шляху, стріляли в людей і будівлі. Благословляла мати сина, А синові - сімнадцять літ... Іти на бій за Батьківщину - Був материнський заповіт. Сховала сльози на прощання, Щоб не пекли його вони... І син пішов... Лишив чекання, Лишив свої хлопчачі сни. Фашисти хотіли завоювати Україну, господарювати на наших полях, жити в наших будинках, володіти нашими лісами, ріками, полями. Проте на захист рідної України стали наші війська, міські жителі і селяни, дорослі і діти. Вони захистили рідну землю від фашистських завойовників. По всій Україні йшли жорстокі кровопролитні бої. У тій страшній війні загинули мільйони людей. Проте українці не віддали свою рідну землю ворогу. Україна була звільнена. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу, тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Перемога ціни не має, різні долі – вона одна, Але час, на жаль, віддаляє і обличчя, і імена. Вітер вічний вогонь гойдає, і печаль, і пісні, і сміх. Всіх полеглих ніхто не знає, пам'ятають усіх. Понад 2 тисячі українців стали Героями Радянського Союзу. Льотчик Іван Кожедуб отримав цю нагороду тричі. З 40 маршалів — 10 народились в Україні, а серед генералів та адміралів нараховувалося близько 300 наших земляків. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому випало пройти через горнило битв і дожити до цього світлого дня. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. Їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати. Страшні сліди залишила війна. На території України в руїни та згарища перетворили фашисти 114 міст і 28 тисяч сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами! 1418 днів і ночей ішли воїни вогненними дорогами. Кожен день, як рік, кожен рік, як століття. Сьогодні в кожному домі віддають данину шани й поваги тим, хто в лиху годину війни мужньо боронив українську землю. Захисників Вітчизни вшановує вся Україна. А ми згадаємо сьогодні наших прадідусів, які разом з мільйонами інших людей здобували перемогу. ( розповіді учнів ) Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали, Пам’ятайте про тих, що не встали як впали. Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,- Такі чисті і чесні, як повітря прозоре. Пам’ятайте про тих, що за правду повстали, Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах. Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки... Є в місцях невідомих невідомі останки. Є в лісах, є у горах, і є під горою – Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв. Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні – Хай відомими стануть всі герої безвісні. У нашому місті є кілька Братських могил. Це святе місце для нас. Там поховані воїни, які загинули, визволяючи наш рідний Оріхів. Вдячні жителі села шанують пам’ять про героїв, приходять туди з квітами, подумки завжди дякують воїнам- визволителям. Відлунали залпи Другої світової війни. Але ніколи не згасне пам’ять про подвиг українського солдата, про його мужність і благородство, патріотизм і жертовність. День Перемоги! День Перемоги! Іде по країні весна. Дев’ятого травня! Дев’ятого травня! Війна закінчилась страшна. Ти прийшла, Перемого, слідами війни, З-під заліза і попелу – цвітом весни, Тим навічним вогнем, що горить – не згора, Обеліском, який увінчала зоря. Закінчуючи наш захід, присвячений Дню Перемоги, хочеться нагадати вам такі слова: «Батьківщину люблять не за те, що вона велика, а за те, що вона своя». Сподіваюся, що ви будете справжніми захисниками своєї Вітчизни. Щиро бажаю всім нам миру! | |
| |
Переглядів: 3024 | |
Київ — столиця України |
Твій друг — книга. Урок позакласного читання |
Живі організми, їх ознаки та умови, необхідні для життя, різноманітність |
Згинання і складання паперу. Виготовлення іграшок із паперу. Жабка |
Тварини рідного краю |
Всього коментарів: 0 | |