Урок 5

Тема: Буду я природі другом

Мета: Вчитись читати та аналізувати твори про природу, дбайливе ставлення до мешканців лісів, річок, лугів та вміння культурно відпочивати на природі. Розвивати уміння помічати красу й неповторність природи в усіх її проявах, виховувати любов до навколишнього середовища та культуру поведінки на природі.

Обладнання: Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Тип уроку: Урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

«Я—квітка».

Я—чарівна квіточка. Я освітлена сонцем на лісовій галявині. Я дуже чудова пахуча квіточка. Навколо мене пурхають метелики, дзижчать лісові бджоли. Я дарую всім навколо красу і радість.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда

--Які твори ви читали, готуючись до уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка твору?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

-Як називають людей ,які спостерігають за рослинами і тваринами, за природою?

-А ви за що любите природу?

Сьогодні ми познайомимось з творами про про природу, дбайливе ставлення до мешканців лісів, річок, лугів та вміння культурно відпочивати на природі.

Вони навчать нас бути природолюбами.

ІV. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі

1. Робота над віршем А. Костецького «Дерево»

— Прочитайте твір.

— У якій формі він побудований? (У формі діалогу.)

— Як ви думаєте, хто бере участь у діалозі? (Дитина й батьки.)

— Зачитайте слова дитини. («Нащо у дерева стільки гілок?», «Ну, а навіщо такий стовбурище?», «Нащо ж тоді довжелезне коріння?»)

— Як ви вважаєте, чому саме ці слова належать дитині? (Тому що дитина ставить багато питань, щоб пізнати світ, дізнатися про щось нове.)

— Про яку рослину йдеться у вірші? (Про дерево.)

— Навіщо ж йому потрібні гілки, стовбур, коріння? (Гілки дають захист, стовбур дає змогу «підніматися вище і вище», коріння допомагає «вітровіям злим не коритись».)

— Якщо порівняти дерево й людину, що нагадуватимуть гілки (руки, якими люди виконують певні дії, спрямовані на досягнення матеріального добробуту), стовбур (розум, силу волі,

характер, завдяки яким людина може досягти успіху), коріння (походження людини, її минуле, знання про культуру, традиції, звичаї власного народу)?

— Подумайте і зробіть висновок про те, в якому випадку людина зможе подолати труднощі, досягти успіху в житті? (Коли не буде забувати про своє коріння.)

— З якою інтонацією читатимемо слова дитини, батьків? (Слова дитини читатимемо з питальною, інтонацією зацікавленості; батьків — повчально, переконливо.)

— Прочитайте вірш за особами.

— Розгляньте малюнок, поданий у книзі (с. 30). Якими б кольорами ви його розфарбували? Що б хотіли додати? Розкажіть про це.

2. Робота над віршем С. Михалкова «Прогулянка»

— Прочитайте вірш.

— Куди приїхали герої вірша? Навіщо? (Вони приїхали за місто, щоб відпочити на природі.)

— Чи одразу було знайдено місце для відпочинку? Чому? (Не одразу, тому що більшість місць було зайнято, а вільні місця були забруднені.)

— Яким чином відпочиваючі засмітили довкілля? (Викидали порожні «бляшані банки», розбивали скло, палили багаття, залишали об'їдки.)

— Чи знайшли діти чисте місце? Прочитайте рядки, які описують цю місцевість.

(Ось де місце хоч куди —

недалеко від води.

І пейзажі

І добрий пляж.)

— Як відпочивали самі герої вірша? (Купались, засмагали, грали в м'яча, розвели багаття, пили квас, їли консерви)

— Що лишилося після відпочинку дітей? Прочитайте.

(-- лишились край полянки, [...] Дві розбиті нами склянки, Та обідки, та бляшанки, — Словом, мотлоху гора.)

— Чи відрізнялась поведінка хлоп'ят від поведінки інших відпочиваючих? (Ні.)

— Як ви гадаєте, чому? (Бо багато людей не вміють відпочивати, не мають «культури» відпочинку, не дотримуються правил відпочинку.)

— Доведіть думку словами вірша. («Веселились, як уміли.)

— Як слід поводитися, щоб ваш відпочинок не був схожий на прогулянку героїв вірша? (Багаття розпалювати, попередньо обклавши вибраний для цього шматочок землі цеглою, камінням; не залишати після себе сміття тощо)

— Що може статися, якщо люди не будуть турбуватися про чистоту довкілля? (Можливо, колись не залишиться місця не тільки для відпочинку, а й для життя.)

— Чого навчає вірш? (Турбуватися про збереження природи, про її охорону.)

— Від кого залежить, чи залишиться довкілля екологічно чистим? (Від кожного з нас.)

— Складіть проект збереження й охорони природи, де можна відтворити правила поведінки, господарської діяльності людини.

3. Фізкультхвилинка.

Два — нагнутися додолу.

 Не згинайте, діти, ноги,

 Як торкнетеся підлоги.

Три, чотири — прямо стати.

 Будем знову починати.

 Руки — в боки,

Нахились назад,

 І направо, і наліво,

 Щоб нічого не боліло.

 Раз, два, три, чотири —

Набираємося сили.

 Нахилились, повернулись,

 До товариша всміхнулись.

4. Робота над віршем С. Павленко «Двоколірний вірш»

Перед роботою над віршем учитель може використати запис звуків природи з метою створення доброзичливої емоційної атмосфери.

— Послухайте запис, заплющивши очі. Які звуки ви почули?

— Яку картину уявили? Розкажіть про це.

— Який настрій у вас створився?

— Прочитайте вірш.

— На скільки частин його можна поділити? (На дві частини.)

— Про що розповідатиметься в першій частині? (Про те, що є люди, які до природи ставляться з недбалістю: ламають, руйнують, вбивають.)

— Який колір може відтворити настрій цієї частини вірша? (Чорний.)

— Чого навчає друга частина вірша? (Любити природу, всміхатися до неї, милуватися її красою.)

— Які кольори ви б використали для змалювання цієї частини вірша?

— Подумайте, що можуть розказати при зустрічі берізка, зайчик, сонечко?

— Яка картина природи покращує настрій людини?

— Прочитайте рядки, у яких міститься головна думка вірша. («Який же світ кругом чудовий! Додому йду в добрі й любові».)

5. Робота над віршем Д. Білоуса -«Невтомний будівник*

— Прочитайте вірш.

— Про кого йдеться у творі? (Про дятла.)

— Протягом якого часу дятлик живе в гнізді? («Лиш один сезон».)

— Як будує дятел собі житло? (Видовбує дупло в стовбурі дерева.)

— Чи знаєте ви, що допомагає дятлу в будівництві власного житла? (Міцний дзьоб, будова лапок.)

— Яка користь іншим пташкам від того, що дятел покидає дупла? (Таким чином він забезпечує житлом інших пташок, які оселяються в покинутих дятлом дуплах.)

— Яку ще користь дає дятел? (З-під кори дерев він видзьобує личинок комах, а отже, «лікує» дерева.)

При опрацюванні вірша доцільно використати зображення дятла й дати додаткове творче завдання для розвитку мовлення учнів.

— Розгляньте малюнок.

— Опишіть дятла (розміри, будова, колір).

— Яку користь дає птах?

Можна дати завдання диференційовано: скласти твір-розповідь, опис, міркування.

6. Робота над оповіданням В. Леуса «Дім... у сандалику»

— Прочитайте лише назву твору.

— Як ви думаєте, про що буде розповідатися у творі?

— Яку казочку, пов'язану за змістом із цим твором, ви пригадали? («Рукавичка».)

— Чому? (Бо в загубленій рукавичці знайшли притулок лісові звірі.)

— Прочитайте твір і скажіть, чи справдилися ваші припущення.

— Хто головний герой твору? (Микола.)

— Що з ним сталося? (Він відпочивав у таборі й забув там свої сандалики.)

— Як втішала Миколу мама? (Вона сказала, що це добра прикмета і Микола знову побуває в таборі, який йому так сподобався.)

— Чи справдилися мамині слова? (Так, Миколка знову поїхав до табору, але вже в першу зміну.)

— Чи знайшов Миколка свої сандалики? (Так.)

— Що з ними сталося за час відсутності хлопчика? (У них оселилася Мухоловка, зробила з них гніздечко, де висиджувала пташенят.)

— Чому вожата не дозволила дітям торкатися пташиних яєчок? (Бо пташка могла покинути гніздо.)

— Чи жалкував Миколка, що забув сандалики? (Ні, він пишався тим, що його сандалики сподобалися пташкам.)

— Прочитайте слова хлопчика. («Виходить, я подарував пташкам цілий дім...»)

— Як ви думаєте, чому автор написав в оповіданні, що Миколка забув сандалики в третю табірну зміну, а приїхав наступного разу в першу зміну? (Бо за інших обставин він не знайшов би власного взуття і не зміг би поспостерігати за його використанням.)

— Які історії із життя тварин знаєте ви чи зі слів знайомих, чи бачили на власні очі? Розкажіть.

— Намалюйте ілюстрації до твору.

7. Фізпауза для оченят.

1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.

3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.

4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів.

8. Робота над твором О. Секори «Про дерева та вітер»

— Прочитайте твір.

— Що викопали люди в затінку дерев? (Дві криниці.)

— Навіщо потрібні були ці криниці? (Із великої брали воду люди, з малої пили воду тварини.)

— Що захищало криниці від вітру? (Дерева.)

— Чому дощовий вітер завжди віддавав майже всю воду криницям? (Бо вітер не міг перемайнути через дерева.)

— Що сталося з деревами? (Дерева зрубали.)

— Що змінилося внаслідок цього? (Дерева не затримували вітер — і криниці висохли. Через це і люди, і тварини залишилися без води.)

— Хто допоміг порадою? (Лісник.)

— Що порадив лісник? (Посадити дерева, бо «без дерев не буде води».)

— Чи прислухалися люди до поради лісника? Як саме? (Вони посадили нові дерева.)

— Як змінилася місцевість через багато років? (Виросли нові дерева, знову з'явилася вода в криницях.)

— Яка основна думка твору? (Слід охороняти дерева, оскільки вони дають користь: допомагають берегти воду.)

— Яку ще користь можуть давати дерева? (Збагачувати повітря киснем; давати тінь, прохолоду; захищати від дощу; давати плоди й сировину для виготовлення меблів, паперу тощо.)

— Яким чином можна врятувати ліс від знищення? (На місці дерев, що були зрублені або загинули, садити нові.)

— Прочитайте твір у парі. Перевірте, як однокласники зрозуміли його зміст — поставте одне одному питання за змістом оповідання.

V. Перевірка усвідомленого.

1. Обговорення прочитаних творів.

--Давайте, згадаємо назви прочитаних творів, їх авторів та коротка передамо зміст.

VІ. Підсумок уроку

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Яка назва теми?

— Який твори ми читали? Хто їх автори?

--- Який твір вам запам’ятався найбільше і чому?