Урок № 21

Тема: Виражальні можливості ліній (актуалізація знань). Створення виразного образу графічними засобами на основі творчої уяви. «Родина хитрого їжачка».

Мета: продовжувати навчати учнів аналізувати форму, її взаємозв’язок з частинами, передавати в зображенні елементарні співвідношення частин форми; закріплювати поняття «лінія як засіб виразності», навички розміщення зображення на аркуші паперу, виконання лінійного малюнка; навчати учнів міркувати; продовжувати формувати у дітей уміння сприймати, розрізняти й аналізувати характерні риси лінійних форм; розвивати зорове сприйняття форми та її частин, творчу уяву, дрібну моторику руки; стимулювати розвиток допитливості; виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу; забезпечувати доброзичливу атмосферу.

Обладнання: ТЗН; моток дроту; товстий шпагат; дерев’яна рейка; графічні матеріали (олівці: графітні, прості (тверді та м’які), воскові (пастельні), вугільні); альбом для малювання; простий олівець; гумка; чорний фломастер.

Хід уроку

I.         Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань і вмінь

1.        Бесіда

–          Ми вже ознайомилися з малюнком, що його створюють лінії.

–          Назвіть матеріали та інструменти, які допоможуть намалюва¬ти малюнок, що складається з ліній.

–          Як ви вважаєте, чим малювання олівцем відрізняється від ма-лювання фарбами?

–          Чим вам легше малювати — фарбами чи олівцями? Чому?

–          Які матеріали використовують художники для виконання лі-нійного малюнка?

2.        Гра «Відгадай, хто намалював?»

На дошці закріплений аркуш паперу (формат А1). Для гри обирають дві команди. Кількість гравців у кожній має відповідати кількості матеріалів, що запропоновані для розпізнавання.

Учитель демонструє зображення, виконані різними матеріалами. Гравці кожної з команд мають обрати потрібний матеріал із купи запропонованих та продемонструвати його. Один із гравців, команда якого виконала завдання першою, має назвати матеріал, розповісти про його виражальні можливості та продемонструвати, як він малює. (Кожна правильну відповідь оцінюють двома балами.)

Якщо під час розповоді виявлені суттєві помилки, члени команди-супротивника мають виправити їх та доповнити відповідь. (У цому разі бали поділяються між двома командами.). Виграє команда, яка набрала найбільшу кількість очок.

ІІІ. Робота над закріпленням навичок і вмінь

Вчитель пропонує учням виконати в робочому зошиті навчальні вправи, спрямовані на розвиток дрібної моторики руки.

Спочатку лінії прямі, спокійні: вертикальні та горизонтальні,, різної тонової насиченості.

Потім лінії прямі-ламані.

Далі округлі, м’які різної форми.

III.  Узагальнення та систематизація отриманих знань

1.        Організація сприйняття творів мистецтва

(Учитель демонструє репродукції картин, що виконано графічними засобами.)

–          Для яких зображень художники обирають графічні матеріали?

–          Що можна сказати про малюнки, що виконані графічними матеріалами? (Вони виразні, у них яскраво виражений харак¬тер.)

–          Яким є характер ліній на цих малюнках? Чому саме такі лінії використав художник для створення своїх зображень?

–          Складіть невеличку розповідь за одним із малюнків. (Розповіді учнів.)

2.        Пояснення до творчого завдання

–          Прочитаєм казку так —

Тихо, тихо, тихо...

Жив на світі пан їжак Й пані їжачиха.

Тихо вся сім’я жила,

Без журби та лиха:

В тихих їжаків була І дитина тиха.

Ось родина вся іде Ввечері гуляти:

Пан їжак синка веде,

Ну а поруч — мати.

Край стежинки слуха дуб Тихе-тихе «туп-туп-туп».

За С. Маршаком

–          Подивіться, яка чудова родина завітала до нас у гості! Намалюймо їжака-тата, їжачиху-маму і маленьке їжаченя.

(На дошці намальований горизонтальний прямокутник. Учитель показує, як скомпонувати загальну форму малюнка, щоб не залишалося порожнього місця, потім виконує роботу на дошці, завершуючи форму крок за кроком.

Слід звернути увагу учнів на зміну характеру ліній: плавні — на черевцях та носиках їжаків; прямі, уривчасті — на голках; хвилеподібні — на квітках і травиці. За бажанням можна додати листочки.)

3.        Індивідуальна робота за творчим завданням

Учні виконують творчу роботу. Учитель надає індивідуальну допомогу.

IV.  Підсумок уроку:

1. Обговорення учнівських робіт.

2. Бесіда:

–     Що найбільше сподобалось на уроці?

–     Як же слід розміщувати зображення на малюнку?

3.    Прибирання робочих місць.