Урок 3

Тема: З чистого джерела народної мудрості

Мета: Вчити читанню творів усної народної творчості: пісень, закличок, мирилок, забавлянок, казок. Розвивати навички читання, переказу, вміння спілкуватися. Виховувати в дітей відчуття краси народної мови, збагачувати їхнє мовлення на-родними поетичними виразами, прищеплювати любов до фольклору.

Обладнання: Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Тип уроку: Урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

«Я—українська дитина.»

Я—маленька українська дитина. Я щоранку йду до школи, щоб навчитись доброму, розумному, корисному. Я дуже люблю рідну мову. Читаю українських казок, співаю пісень. Знаю багато загадок, прислівїв, примовок.Хочу навчитись нового і цікавого з фольклору нашого.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда

--Які твори ви читали, готуючись до уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка твору?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

---Скажіть, дітки, чи потрібно нам знати нових казок, прислівїв, приказок, колисанок та інших творів усної народної творчості?

Доведіть, чому.

ІV. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі

1. Робота над українською народною піснею -«Два півники»

— Прочитайте твір.

— Про яких тварин у ньому йдеться? (Про півників, курочок, цапа, козу, козеняток, вовчка.)

— Які дії вони виконували? (Півники горох молотили, курочки до млина носили, цап меле, коза підсипає, козенятко на скрипочку грає.)

— Навіщо тварини виконували ці дії? (Готували крупу.)

— Що сталося з козенятком? (Його вкрав вовчок-сірячок.)

— Хто врятував козенятка? (Старенький цап.)

— Чого це коштувало цапові? (Вовчок обідрав йому реберця.)

— Чому цап урятував козеня, адже він зашкодив своєму здоров'ю? («Зате в тата з матусею радується серце». Він зробив добру справу.)

— Поміркуйте, що відчував цапок після врятування козенятка. (Гордість, радість, щастя, задоволення і т. ін.)

— Як би ви вчинили в подібній ситуації?

— До якого жанру належить прочитаний твір? (Пісня.)

— Якщо знаєте мелодію, проспівайте цю пісню.

— Якщо мелодія не знайома, складіть власну і проспівайте.

— Подумайте, якими діями можна супроводжувати цю пісню?

2. Робота над колисковими піснями

— Прочитайте твори.

— До якого жанру народної творчості вони належать? (Колискові пісні.)

— Поміркуйте, чому пісні названо колисковими. (Мами співають їх дітям перед сном, колисаючи, щоб ті швидше засинали.)

— Пригадайте, які колискові співали вам ваші матусі.

— Знайдіть слова, вжиті в зменшувано-пестливій формі. (Синочку, колисочку, на дудочку, вітрець, котик.)

— Подумайте, чому їх так багато. (Тому що матері з любов'ю, ніжністю ставляться до своїх дітей.)

— Доберіть власні мелодії до пісень. Проспівайте їх.

— Із якою інтонацією слід їх виконувати? (Тихо, повільно.)

— Заповніть таблицю.

Колискова пісня       Пестливі слова

«Люлі, люлі, мій синочку»

«Котику сіренький»

3.Фізкультхвилинка.

Два — нагнутися додолу.

 Не згинайте, діти, ноги,

 Як торкнетеся підлоги.

Три, чотири — прямо стати.

 Будем знову починати.

 Руки — в боки,

Нахились назад,

 І направо, і наліво,

 Щоб нічого не боліло.

 Раз, два, три, чотири —

Набираємося сили.

 Нахилились, повернулись,

 До товариша всміхнулись.

4. Робота над закличками, мирилками, забавлянками.

— Прочитайте твори.

— Яка основна мета закличок? {Звертання до природних сил, явищ із певними проханнями.)

— Прочитайте, які прохання висловлюються в закличках? («Іди, іди, дощику», -«Принеси Маруську», «Пташок викликаю з теплого краю»-.)

— Навіщо потрібні мирилки? (Щоб примиритися з людиною, з якою через якісь причини посварилися.)

— Які слова свідчать про бажання помиритися? («Дуже хочу я дружити», «Ти не ворог, я — не ворог, Нам сваритись просто сором»-.)

— Хто винний у сварці? (Обоє.)

— Які слова це підтверджують? («Винний я, і винний ти».)

— Чи часто у вас виникають сварки з друзями?

— Яким чином ви миритеся?

— Пригадайте мирилки, прочитайте їх.

— Для кого складалися забавлянки? (Для малих дітей.)

— Навіщо потрібні забавлянки? (Розвивають дрібну моторику.)

— Поміркуйте, якими рухами можна супроводжувати за-бавлянки. Продемонструйте.

5. Робота над українською народною казкою «Як лис вовкові масло показав».

— Прочитайте твір.

— Хто головні герої казки? (Вовк, лис.)

— У якому стані був вовк? (Він був голодний.)

— Як вовк хотів вгамувати голод? (Вовк вирішив з'їсти лиса.)

— Як лис вирішив проблему? (Він запропонував вовкові з'їсти масла.)

— Яким чином вовк мав дістати масло? Поміркуйте. (Ану, бери та й хлебчи воду [зі ставка], а на споді є масло. Вперед мусиш випити воду — та так і до масла дістанеш.)

— Чи послухав вовк лиса? Доведіть свою думку словами твору. (Так, він хлебче собі воду, щоб добути масла.)

— Чи сказав лис правду вовкові? (Ні.)

— Чи зрозумів вовк, що з нього кепкують? (Так.)

— Що вчинив вовк, щоб покарати лиса? (Намагався догнати, вхопив за ногу.)

— Чи зміг вовк покарати лиса? Чому? (Яг, тому що лис виявився хитрішим.)

— Яким показано лиса в казці? (Хитрим, розумним, дотепним.)

— Доведіть свою думку фактами із твору. (Лис запропонував випити воду зі ставка і таким чином дістатися до масла; вовку, що вхопив його за ногу, сказав, що то корінь.)

— Якими рисами наділено вовка? (Вовк дурний, довірливий.)

— Навіщо лис обдурив вовка? (Щоб урятувати власне життя.)

— Яка головна думка твору? (Слід знаходити вихід навіть у, здавалося б, найбезвихідніших ситуаціях.)

— Пофантазуйте, як могла закінчитися казка, якби замість лиса була інша дійова особа.

— У якій формі побудовано казку? (У формі діалогу.)

V. Перевірка усвідомленого.

1. Розігрування діалогу між вовком та лисом.

2. Тест по темі «З чистого джерела народної творчості».

 1. Твір «Два півники» за жанром:

а) українська народна пісня;

б) українська народна казка;

в) загадка.

 2. Коли співають колискові пісні?

а)  Коли хочуть розбудити дитину;

б) коли хочуть приспати дитину;

в) під час святкування днів народження.

 3. Для того щоб чогось попросити, співають пісні:

а)  колискові;

б) обжинкові;

в) заклички.

 4. Для кого складалися забавлянки?

а) Для хворих людей;

б) для малих діточок;

в) для учнів молодших класів.

 5. Навіщо потрібні мирилки?

а)  Щоб помиритися;

б) щоб посваритися;

в) щоб подружитися.

 6.  Яким зображено лиса в казці «Як лис вовкові масло показав»?

а)  Турботливим і уважним;

б) легковажним і непосидючим;

в) хитрим і розумним.

VІ. Підсумок уроку

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Яка назва теми?

— Який твори ми читали? Хто їх автори?

--- Який твір вам запам’ятався найбільше і чому?