Урок 1

Тема: Наче вулик, наша школа

Мета: Вчитись читати та аналізувати твори, присвячені навчанню в школі. Вчити учнів правилам поведінки, гарним стосункам з однолітками. Розвивати навички читання, переказу, вміння спілкуватися. Прищеплювати дітям бажання навчатися, оволодівати знаннями, спілкуватися з однолітками.

Обладнання: Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Тип уроку: Урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

«Я—старанна людина»

Я—маленький учень нашої школи. Я щоранку йду до школи, щоб навчитись доброму, розумному, корисному. Я уважно слухаю, вдумливо відповідаю, стараюсь. Зовсім нещодавно я став учнем 2-го класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда

--Які твори ви читали, готуючись до уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка твору?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.

Сьогодні ми з вами поговоримо про школу, про навчання, про шкільні речі та правила користування ними.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Я хочу вас спитати, чи потрібно вам і всім людям вчитись?

--Чи потрібно нам берегти шкільні речі—книги, парти, лавочки, гачки в роздягалці тощо.

ІV. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі

1. Робота над віршем А. Компанієць «Ох, не жарти-смішки...»

— Прочитайте вірш.

— Хто головна героїня вірша? (Дівчинка Катя.)

— Про яку подію її життя йдеться у вірші? (Про відвідування школи вперше в ролі учениці.)

— Як готувалася Катя до школи? (Надягла красиву форму, зібрала до голубого портфелика навчальні речі.)

— Як ви думаєте, навіщо Катя збирала навчальні речі в кількох екземплярах? (Про всяк випадок: щоб поділитися з кимось, у разі втрати тощо.)

— Яку пораду дала бабуся онуці? (-«Вчись, моя дитино: Пташка красна пір'ям, Розумом — людина!)

— До якого жанру усної народної творчості належить вислів бабусі? (Це — прислів'я.)

— Як ви розумієте це прислів'я? (Людину прикрашає не зовнішній вигляд, а п розум.)

— У яких рядках міститься основна думка твору? (У словах бабусі.)

— Подумайте, як автор ставиться до Каті. (Автор милується Кашею.)

— Який настрій викликає цей вірш? (Бадьорий настрій, бажання навчатися, йти до школи.)

— Пригадайте, як кожен із вас готувався до першого навчального дня.

2. Робота над віршем М. Пригари «Перший день»

— Прочитайте лише назву вірша.

— Поміркуйте, про що розповідатиметься у вірші.

— Прочитайте вірш.

— Чи справдилися ваші припущення щодо змісту вірша?

— Про яке диво говориться у творі? (Про те, що до школи йдуть пишнолисті квіти.)

— Хто насправді йшов до школи: діти чи квіти? (Діти.)

— Чому автор саме так, у вигляді квітів, зобразив школярів, що йшли до школи? (Бо 1 вересня — свято, яке діти відзначають, несучи до школи квіти.)

— Які слова (синоніми) використовує автор, щоб замінити слова «йдуть квіти», «розмовляють квіти»? (Поспішають, хилиться, дріботять; говорить, всміхається)

3. Робота над твором за І. Пархоменко «Лінійки — тільки академікам!»

— Прочитайте назву твору. Поясніть, хто такі академіки.

— Що таке лінійка? Де ми її використовуємо? (Лінійка — це прилад для вимірювання довжини предметів. К використовують у математиці, в житті.)

— Прочитайте твір.

— Який вигляд мали лінійки Стародавньої Греції та Риму, Німеччини, Київської Русі? (Вистругані дощечки, тонкі свинцеві пластини, шильця — залізні прути.)

— Подумайте, чому лінійками спершу користувалися тільки академіки. (Тому що більшість населення була неграмотною.)

— Коли лінійками почали користуватися школярі? (На початку XIX ст.)

— Яка інформація з цього твору для вас була вже відомою, а яка — новою?

— Чи можете ви розказати про історію виникнення інших предметів, що використовуються в школі (ручки, олівця, книги, паперу тощо)?

4. Фізкультхвилинка.

Два — нагнутися додолу.

 Не згинайте, діти, ноги,

 Як торкнетеся підлоги.

Три, чотири — прямо стати.

 Будем знову починати.

 Руки — в боки,

Нахились назад,

 І направо, і наліво,

 Щоб нічого не боліло.

 Раз, два, три, чотири —

Набираємося сили.

 Нахилились, повернулись,

 До товариша всміхнулись.

Фізпауза для оченят.

1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.

3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.

4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів.

5. Робота над твором О. Мороз -«Перший день у школі»

— Прочитайте твір.

— Як проходить перший навчальний день у різних країнах світу?

— Які традиції подібні до традицій нашої країни?

— Доповніть речення.

В Індії навчання починається у ... .

Діти вивчають літеру ... .

Батьки дітей одягають вчителеві... .

— Самостійно складіть питання до цього твору. Задайте їх своєму сусідові по парті.

6. Робота над твором В. Сухомлинського -«Через потік»

— Прочитайте твір.

— Хто головні герої твору? (Андрійко та Ніна.)

— У яку ситуацію потрапили діти? (Переходили через потік.)

— Чому Андрійко повернувся до Ніни? (Бо непокоївся, як Ніна зможе перейти потік.)

— Про які риси характеру Андрійка свідчить його вчинок? (Про турботливість, уважність.)

— Поміркуйте, які взаємовідносини в подальшому можуть виникнути між дітьми.

— Пофантазуйте, який діалог склався між дітьми після цієї події? Розіграйте.

— Як ви ставитеся до вчинка Андрійка?

— Чи була подібна ситуація у вашому житті?

— Як би ви повелися в аналогічній ситуації?

— Які стосунки між хлопчиками та дівчатками у вашому класі?

7. Робота над твором В. Сухомлинського -«Не хочу бути слабшим»

— Прочитайте оповідання.

— Про кого йдеться у творі? (Про першокласника Петра.)

— Яка біда була в Петра? (Лінощі.)

— Чому Петро погано читав? (Не хотів брати до рук книги.)

— Що зробив Петро, щоб навчитися читати краще? (Почав читати.)

— Яка подія змусила хлопчика замислитися над своїми досягненнями? (До нього прийшла вчителька, присоромила його, попередила, що залишиться на другий рік у першому класі.)

— Яку рису характеру розвивав у собі Петро, змушуючи себе читати, а не йти гуляти на вулиці? (Наполегливість.)

— Хто більше вплинув на рішення Петра навчитися читати: вчителька чи сестра Марійка? Доведіть свою думку. (Мабуть, Марійка, бо Петрусеві соромно було перед сестрою, яка вже вміла добре читати.)

— Пригадайте, як ви вчилися читати. Хто вам у цьому допомагав?

— Як би ви допомогли навчитися читати своїм братам, сестричкам, друзям?

—        Які книжки ви полюбляєте читати?

V. Перевірка усвідомленого.

1.Узагальнююча бесіда.

--Який твір вам найбільше запам’ятався і чому?

--Який вірш ви б змогли вивчити напам’ять?

2. Тестове опитування.

 1.  З якого твору ці рядки?

«Вчись моя дитино: Пташка красна пір'ям, Розумом — людина!»

а)  «Перший день» М. Пригари;

б) «Перший день у школі» О. Мороза;

в)  «Ох, не жарти — смішки» А. Компанієць.

2. Коли почали користуватися лінійками школярі?

а)  У XVIII ст.;

б) на початку XIX ст.;

в) у кінці XIX ст.

 3.  Коли починається навчання в Японії?

а)  У вересні;

б) у квітні;

в) у січні.

 4.  Яка головна думка твору В. Сухомлинського «Через потік»?

а)  Слід турбуватися про свою безпеку;

б) не треба довіряти навіть друзям;

в) справжні друзі пізнаються в біді.

 5.  Через що головний герой твору В. Сухомлинського «Не хочу бути слабшим» погано читав?

а)  Через лінощі;

б) через зайнятість;

в)  був ще дуже малим.

 6.  Яку рису характеру виховував у собі Петро з твору В. Сухомлинського «Не хочу бути слабшим»?

а)  Силу волі;

б) наполегливість;

в) спостережливість.

VІ. Підсумок уроку

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Яка назва теми?

— Який твори ми читали? Хто їх автори?

--- Який твір вам запам’ятався найбільше і чому?