Урок 2 Тема: Українська мова і споріднені з нею мови. Старі і нові слова в українській мовіМета: розширювати уявлення учнів про існування споріднених мов, про їхній слов- никовий запас, про виникнення і зникнення слів у мові; розвивати вміння розрізняти на слух та під час читання висловлювання українською мовою та висловлювання спо- рідненими мовами; розвивати мовлення, каліграфічні навички письма; виховувати любов до мови. Хід Уроку I. Організаційний момент УКрАЇНСьКА МОВА Золоте курчатко В золотій торбинці Принесло сьогодні літери дитинці. А дитина з літер Збудувала слово. І звучить, як пісня, Українська мова. Г. Чубач II. Актуалізація опорних знань — Пригадайте, для чого людям потрібна мова? — З чого складається мова? — У який спосіб можна про щось розповідати одне одному? — як обмінювались думками первісні люди? (Жестами, сигналами, мімікою, знаками, інтонацією) — який найважливіший засіб людського спілкування? (Мова) III. Повідомлення теми і завдань уроку — Сьогодні ми продовжимо вивчати тему «Мова і мовлення», поговоримо про спорідненість української мови з іншими мовами, а також про те, як розвивається і змінюється наша мова з часом. IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1 Подорож до слов’янської родини На дошці — малюнок мовного дерева. Розповідь учителя — На земній кулі існує багато мов (понад 5 тисяч), які за своїм походженням поділяються на сім’ї, а ті, у свою чергу, — на групи. Одна з найвідоміших мовних сімей — індоєвропейська. До неї вхо- дять такі групи мов: романська, германська, слов’янська та ін. Робота з дидактичним матеріалом — Прочитайте вірш. Про що в ньому розповідається? Назвіть слова, спільні для слов’янських мов. Велика й могутня слов’янська родина, Колись у слов’ян була мова єдина. З тих давніх часів до сьогоднішніх днів Дійшли до нас групи однакових слів. Послухай, шумить українська верба, І верба російська, й болгарська врьба, І вежба у Польщі, і чеська врба, І сербська врба, й білоруська вярба. А.свашенко — розгляньте слов’янське «Мовне дерево». — які три основні гілки на ньому бачимо? — До якої групи належить українська мова? — які ще мови входять до східнослов’янської групи мов? Спостереження над спорідненістю російської, української, білоруської мов — Більшість слів у цих мовах звучать подібно. Послухайте уривок з казки «Курочка ряба». • Українською мовою Жив дід, жила баба. Була у них Курочка ряба. Знесла курочка яйце. Поставила баба його на поличку. Мишка бігла, хвостиком махнула, яйце впало і розбилося. • російською мовою Жил дед, жила баба. Бьіла у них Курочка ряба. Снесла курочка яйцо. Положила его бабка на полку. Мьішка бежала, хвостиком махнула, яйцо упало и разбилось. • Білоруською мовою Жму дзед, жмла бабка. Бмла у іх Курачка рабка. Снесла ку-рачка яечко. Поставіла яго бабка на паліцу. Ммшка бегла хвосці-ком махнула, яечко упало, пабілося. — чи зрозуміло вам було, про що я читала? — які слова в цих мовах звучать подібно? А які — по-різному? — Запишіть слова курочка, мишка, яйце, поділяючи їх на склади для переносу. — які правила переносу слів ви пригадали? 2 Письмо під диктовку вчителя Українська мова — наша рідна мова. Доля нашої мови залежить від нас. Ми повинні любити її і пишатися нею. Фізкультхвилинка 3 Хвилинка-цікавинка Жив собі чоловік на ймення Воєвода — захисник землі, що звалася Київська русь. І було у нього три сини. Старшого звали Іванком, середнього Ваня, а молодшого ясь. Хоробрі були хлопці: списа міцно тримали, від турків-яничар землю, рідну обороняли. Щасливо жили. Дніпро їх водою поїв, поля-ліси годували. Пройшов час, повиростали хлопці — мужами стали. час і женитися. Вийшли в чисте поле, взяли булаву. Кинув булаву старший син і впала вона під ноги хлопцеві. Оженився син Іванко, взяв до себе чорнявку Україну — метку, як блискавка, очі карі, калинове намисто на шиї горить. Кинув булаву Ванюша, і впала вона головою на схід. Оженився середній син на росії — гарна дівчина. руса коса до пояса. Очі сині, як озера... А кинув ясь — лягла головою на за- хід. Узяв за себе хлопець Білорусь, білявку зеленооку. розділили чесно батьківщину на трьох: Ванюші — східні землі росії, Іванкові — центральні України, ясеві — західні Білорусії. Стали хлопці кожен у своєму домі жити, від них пішли три народи-брати: Великий український народ оселився в Україні, великий російський народ оселився в росії, а великий білоруський народ — у Білорусії. Дружать народи між собою, але кожен має свою землю, свою мову, свої звичаї. Наша мова — українська. Навчилися її українці від землі-матінки, створили, слухаючи шум гаїв та рев Дніпра-Славути, спів калинової сопілки та колискову неньки... Широка вона, як український степ; ніжна, як пісня; яскрава, як калина в полі; мужня, як земля-матінка. 4 Ознайомлення зі старими й новими словами в українській мові Розповідь учителя — Наша мова постійно розвивається. З появою нових предметів з’являються і нові слова. А назви тих предметів, які вже віджили або були замінені іншими, поступово виходять з ужитку. Наприклад, у давні часи в жнива люди користувалися жаткою, молотаркою, віялкою. У наш час ці машини замінили комбайном. Старі слова вийшли з ужитку, їх замінило нове слово. Словникова робота. Гра «З якої професії?» — Назвіть, з якої професії прийшли в життя подані прислів’я та приказки. • Куй залізо, поки гаряче. (Коваль) • Жартуй глечичок, поки вушко одірветься. (Гончар) • Порожня бочка горить, а повна мовчить. (Бондар) — Це старі слова. • Хто керує автомобілем? (Шофер) — Це слово прийшло до нас із французької мови. Воно належить до нових слів, хоча ми до нього вже звикли. З французької мови до нас прийшло й слово телевізор (теле — «далеко» і візор — «той, хто бачить»). Каліграфічна хвилинка — Запишіть каліграфічно. Шофер не любить довго спати. — Визначте голосні звуки в словах. Творча робота — Утворіть та запишіть слова зі складів: те..., ле..., ві..., зор... . Розповідь учителя — У наше мовлення повертаються слова, які нагадують про історичне минуле України. Це слова, пов’язані з козацтвом: козак, гетьман, булава, Запорізька Січ; назви свят та народних звичаїв: різдво, Святвечір, колядки, щедрівки. Аудіювання «Козаки» Слово козак означає «вільна, незалежна людина». Козаками ставали втікачі від непосильної панщини. Вони йшли в необжиті степи, розорювали цілину, засівали її, будували житло. Займалися бджільництвом, рибальством, мисливством. Козаки відважно, хоробро захищали рідну землю від ворогів. 1. Козак — це вільна, незалежна людина? (Так, ні) 2. Козаками ставали багаті люди? (Так, ні) 3. Козаки займалися рибальством? (Так, ні) 4. Козаки відважно захищали чужі землі? (Так, ні) Самоперевірка робіт. Відповіді вчитель заздалегідь записує на дошці. V. Підсумок уроку. Рефлексія — Що цікавого дізналися на уроці? — які мови є спорідненими до української мови? — як потрібно ставитись до своєї мови? — якщо вам було цікаво, намалюйте сонечко; якщо ви сумували — хмарку. | |
| |
Переглядів: 3382 | |
У колі рідної сім'ї. Урок позакласного читання |
В. Каменчук «Як Лиска голосок собі кувала». Л.Костенко «Бузиновий цар» |
Створення макета предмета для казкового персонажа |
Т. Коломієць «Диваки», «Лічилка-небувалиця» Г. Бойко «Скоромовка-небувалиця».... |
Передача просторових явищ. Практична робота «Чарівний ліс уночі» |
Всього коментарів: 0 | |