Уявлення про мову як засіб людського спілкування. Знакова природа мови. Мова знаків

УРОК № 9

Тема: Уявлення про мову як засіб людського спілкування. Знакова природа мови. Мова знаків

Мета: Формувати в учнів уявлення про роль мови в житті людини; розкрити деякі способи передачі інформації знаками; учити «читати» найпростіші умовні знаки; закріплювати каліграфічні навички письма; розвивати зв'язне мовлення, збагачувати словниковий запас; виховувати спостережливість у сприйнятті навколишньої інформації.

Обладнання: Зображення дорожніх та інших знаків, предметні малюнки.

Хід Уроку

I. Організація класу до уроку

II. Робота за картками

I рівень.

Доповни речення словами, що відрізняються одним звуком. Запиши речення.

У полі росте....

Урічці живе....

У миші є....

У берези біла....

На дереві зламана.... На дубі стрибала....

Слова для довідок:гілка, білка, нора, кора, мак,

рак.

II рівень.

До слів першого рядка добери слова з другого рядка і запиши словосполучення. З одним із словосполучень склади речення.

Прудка, солодкий, золота, весела.

Пісня, осінь, білочка, чай.

III рівень.

Із слів кожного рядка склади і запиши речення, підкресли слова, в яких звуків більше, ніж букв.

1. Люблю, парку, гуляти, по, я.

2. Вирій, відлітають, у, восени, птахи.

3. Є, річок, в, багато, Україні.

III. Каліграфічна хвилинка

Мм мо м од

мова мовлення народ

 Як нема без зірок небозводу,

 Як блакиті без сонця нема,

 Так і мови нема без народу,

 І народу без мови нема.

(В. Забаштанський)

IV. Повідомлення теми і мети уроку

— Як ви розумієте ці слова? Чи може існувати мова без народу? Чому?

— Сьогодні на уроці ми будемо говорити про значення мови в житті людини.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Вступна бесіда.

— Навіщо людям потрібна мова?

— Уявіть, що могло б статися, якби мови не стало?

— Ось послухайте казку.

2. Лінгвістична казка М. Кальчук «Як зайчик навчився говорити».

Жило собі зайченя. Ні з ким воно не розмовляло, тому що майже зовсім не знало слів. Стало сумно йому. Вирішило зайченя: «Подарую товаришу улюблену іграшку, а він нехай мені віддасть свої слова». Дивиться, аж тут біжить мишеня. Став просити зайчик у нього: «Я тобі подарую свою улюблену іграшку, а ти віддай мені всі слова, які ти знаєш». Мишеня, навіть не задумуючись, погодилось. Обмінялись вони бажаним. Мишеня обійняло іграшку, а зайченя раптом заговорило: «Дякую тобі, Мишко. До побачення. Щасливої тобі дороги». Мишеня все мовчало, лише обіймало іграшку. «Ой,— подумало зайченя,— а мишеня і не може мені сказати спасибі. Мені вже жаль його». Неподалік стояв журавлик і все це бачив. Тому він звернувся до зайчика: «Бачиш, що ти накоїв. А міг би піти у лісову школу і навчитись цих слів сам. Нехай мишеня теж говорило б».«Спасибі тобі, журавлику, за пораду. Я зараз так і зроблю»,— відповів зайчик.

Побіг він до мишеняти і розказав, що йому приємно знати і промовляти українські слова, але він хоче, щоб і мишеня їх говорило, тому повертає всі слова йому і дарує іграшку. А сам зайчик піде у лісову школу навчатись українських слів.

— Чому зайчик вирішив вивчати мову?

— Про що не подумало мишеня?

3. Робота з підручником.

— А чи завжди існувала мова? В дуже давні часи, коли люди жили у печерах, мови не було. Але людям потрібно було добувати їжу, домовлятися про полювання, будівництво житла. Так виникли окремі слова, що називали предмети, а потім і мова.

— Прочитайте текст вправи 44, с. 22.

— Пізніше люди навчились і писати, але писали вони не буквами, а знаками і малюнками.

Розгляньте малюнки із вправи 45. Можливо, якісь зображення вам зрозумілі?

— Щоб спілкуватись за допомогою малюнків, всі люди повинні знати, що вони позначають.

4. Гра «Поспілкуємося знаками».

Діти по черзі позначають на дошці своїми знаками речення. Клас намагається відгадати його.

— Зробіть висновок. Чому не завжди правильно можна зрозуміти те, що інший записав знаками?

5. Фізкультхвилинка.

Раз, два — дерева,

Три, чотири — вийшли звірі,

П'ять, шість — пада лист,

Сім, вісім — птахи в лісі.

Дев'ять, десять — це сунички Підвели червоні личка.

6. Робота із знаками — малюнками.

— Малюнки і знаки, зроблені в печерах, на кам'яних та глиняних табличках через тисячоліття донесли до нас інформацію про древні народи, поселення, їхню культуру. А деякі знаки люди використовують і зараз.

— Розгляньте знаки із вправи 46. Що вони означають?

— Погляньте на дошку, які з дорожніх знаків ви ще знаєте?

— А які знаки ми використовуємо в математиці? Розгляньте ці знаки у вправі 47, с. 23. Прочитайте

математичні вправи різними способами.

7. Письмове виконання вправи 48, с. 23.

— Запишіть назви геометричних фігур.

— Поділіть ці слова для переносу.

— Зробіть звуко-буквений аналіз слова квадрат.

VI. Підсумок уроку

— Про що дізнались на сьогоднішньому уроці?

— Для чого потрібна мова?

— Якими знаками користуються люди?

— Якими знаками ми користуємося, щоб записувати слова? (Буквами).

 VII. Домашнє завдання Вправа 49, с. 24.

— До кожної звукової схеми в зошиті запишіть назву предмета, якому вона відповідає. За бажанням можете записати речення з одним із слів.

Категорія: Рідна мова | Додав: SYLER (02.01.2014)
Переглядів: 1722 | Рейтинг: 0.0/0
М. Сингаївський «Що воно за диво?». П. Мовчан «Сіяв шпак». А. Григорук «Переп...
Екскурсія. Ознайомлення з об'єктами неживої та живої природи
Пошиття виробів з тканини. Шви «уперед голку», «через край»
П. Глазовий «Як Сергійко вчив клоуна Бобу складати вірші»
ПІДГОТОВКА ДО УРОКУ-СВЯТА № 32.
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]