УРОК 12

Тема. Як тварини готуються до зими

Мета: з'ясувати причини змін у житті тварин восени; встановити причиново-наслідкові зв'язки між змінами в неживій природі, житті рослин, тварин та трудовій діяльності людини; формувати уявлення про перелітних і зимуючих птахів; виховувати любов, дбайливе ставлення до живої природи; формувати уміння слухати музику природи, помічати гармонію у навколишньому світі.

Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин: заєць, ведмідь, лисиця, вовк, корова, кінь, кіт, собака; комахи, мурашки, бджоли, метелики, сонечко; птахів: ластівки, стрижі, лелеки, дятли, соловей, горихвістка, снігур, деркач; на плакаті:«Пташине повідомлення»; малюнок «Пташина їдальня»; виставка малюнків годівниць.

Хід уроку

І. Ранкова зустріч

Проводять два вчителі: класний керівник і вчитель музики (на шкільному майданчику).

1. Вчитель музики: Музичні твори бувають веселими, сумними, жартівливими, урочистими. Окремі звуки об'єднуються в акорди, які розташовані в певній послідовності, і це допомагає створити різний характер музики. Тобто в музичних творах обов'язково є логічна послідовність звуків акордів різного характеру. Це відбувається завдяки чарівниці, яку звуть Гармонія.

2. Класний керівник: А тепер подивіться навколо.

Дерева біля школи,

І річка, і луги,

Берези і тополі

Як гарно навкруги!

Зверніть увагу, як злагоджено розташовані дерева, кущі. Як ви гадаєте, чи є між ними узгодженість? Може, і у природі панує та ж сама чарівниця Гармонія?

У музиці існують певні закони, яких прагнуть дотримуватися композитори. У природі ми теж можемо простежити певні закономірності, наприклад, зміни пір року. Завдяки цим закономірностям зберігається зрівноваженість у природі — тобто гармонія.

— Прийшла осінь: сонце мало нагріває землю і тому... (діти продовжують називати ті зміни, що відбуваються у природі в залежності від тепла).

— Загальною естетичною категорією як у музиці, так і в природі, є симетрія (розглянути дерево, листочок: побачити симетрію).

— Ритм буває не тільки в музиці, а й у природі (звучить ритмічна мелодія). А в природі яке явище відбувається в певному ритмі? (дощ)

— Виконаємо ритм дощу (оплески у долоні) в залежності від музичного ритму.

— Ось два листочки. Обидва жовтого кольору. Але це тільки на перший погляд, а коли придивимося, то побачимо, що колір цей не одноманітний: то темніший, то світліший. Існує чимало відтінків жовтого кольору.

Так і музика: не одноманітна, а різнобарвна.

Як природа наша гарна:

І річка, й поле, степ і гай.

А що ж таке «музичні барви»?

Ну, хто сміливіший, вгадай!

— Подивіться уважно на дерева і спробуйте уявити собі відповідне звучання симфонічного оркестру. Звучання яких інструментів ви почули? Воно було тихим чи голосним?

3. Вчитель музики. Проведемо гру «Знайди потрібне у природі». Послухайте музичний твір на казковий сюжет. Знайдіть кущ, пеньок або назвіть ті природні явища, які б викликали асоціації з прослуханою музикою.

Почули музику сьогодні.

А де ж вона? Ти відгадай.

Знайди подібне у природі,

Уважним будь і не дрімай!

4. Класний керівник. Гра «Відгадай своє дерево».

Згідно з гороскопом друїдів, кожна людина має своє дерево, яке чимось на неї схоже. Спробуйте уявити собі ваше улюблене дерево. Спробуйте «поговорити» з ним музичною мовою, спочатку подумки, а потім уголос.

Дерева дуже нам потрібні,

Ти з ними пісню заспівай.

Дерева до людей подібні.

Своє ти дерево вгадай!

В природі існує гармонія, порядок, все взаємопов'язано. У давнину люди ставилися до природи дуже поважно, бережливо, шанобливо, бо вважали, що вона не просто жива, а ніби людина, вміє радіти й сумувати.

— Через 5 хвилин я чекаю всіх у класі.

II. Повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні ми розглянемо, як тварини готуютьс до зими і з'ясуємо причини змін у їхньому житті.

III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

— Ви бачите ілюстрації тварин. Назвіть їх. На які групи можна розділити цих тварин? Яких тварин називаємо дикими? Назвіть диких тварин, які живуть у нашому краї.

— Яких тварин називаємо свійськими?

— Які свійські тварини є у вас вдома?

— Хто їх доглядає? Який корм їм до вподоби?

— До кого із членів сім'ї вони найбільш прихильні?

Чому?

1. Гра «Впіймай свійську тварину».

Вчителька називає тварин: корова, вівця, лисиця, ведмідь, кролик, індик, козуля, олень, коза, білка, іжак. Діти плещуть у долоні лише тоді, коли вчителька називає свійську тварину.)

2. Бесіда з елементами розповіді.

— На які групи ми поділяємо тварин? (Звірі, птахи, комахи). Яких ви знаєте комах? (мурашки, мухи, жуки, сонечка, бджоли, джмелі, метелики.)

— З першими холодами гине більшість метеликів.

Деякі забираються в щілини дерев, огорож, будинків і там зимують.

— Як люди допомагають бджолам готуватись до зими? Що нам дають бджоли?

— Бджоли надзвичайно корисні. Вони дають поживний, цілющий мед, віск. Щоб бджолі зібрати 100 кг меду, їй потрібно відвідати 1 млн. квіток.

Бджіл називають помічниками землероба, або крилатими агрономами. Трудяться бджоли в саду, на соняшниковому чи гречаному полі — чекай багатого урожаю.

— Згадайте легенду про лелеку. Про яку їжу для лелеки розповідає легенда? Чи можуть лелеки знайти її взимку?

— Які ще птахи не знайдуть для себе корму взимку?

Ластівки, стрижі — комахоїдні, відлітають у серпні, коли ще холод не відчувається.

3. Слово вчителя.

Багатьом пернатим взимку у нас немає що їсти.

Крім того, протягом дуже короткого зимового дня багатьом птахам не вистачає часу, щоб достатньо наїстися. Тому восени, коли дні стають коротшими, а ночі довшими, для багатьох птахів настають такі умови життя, за яких вони існувати не можуть. От і починається переселення в місця, де день досить довгий. Такі птахи називаються перелітними. У птахів є цікаві порядки, пов'язані з перельотом.

Кожного року птахи-мандрівники долають багато тисяч километрів, вони знають такі місця, в яких можна якийсь час прожити — добре прогодуватись.

Одні птахи вирушають у мандри малими групами, другі великими зграями. Птахи летять із різною швидкістю. Дрібні співочі птахи — соловей, горихвістка — долають 30-48 км/год. А деяких летунів не наздоженеш і найшвидшим потягом. Стрижі, ластівки, які годуються в повітрі під час польоту, навіть долають 130 км/год. Є такі птахи, що летять день і ніч без відпочинку. От, наприклад, журавлі. Як виберуться в дорогу, то не зупиняться доти, доки не прилетять на місце. А деркач, перепілка цілі сотні кілометрів проходять пішки (під час розповіді показує малюнки птахів).

— Скільки б разів не гостювали птахи в теплих краях, та щороку навесні вони повертаються до рідних домівок.

— А які пташки залишаються зимувати у нас, бо можуть знайти поживу? (горобці, синички). Птахи, які не відлітають, називаються зимуючими. Це сойки, сороки, ворони, сичі, дятли, снігур.

Птахи залишили нам повідомлення. Але щоб прочитати, треба спочатку скласти слова з літер, які намальовані;

— на листях берези;

— на листочках;

— на деревах.

— Що ж нам написали пташки пташиною мовою?

Хто швидше прочитає? (Зробіть нам годівниці!) До кого звертаються пташки, хто ще не зробив годівницю?

— А тепер подивіться на малюнок « Пташина їдальня» . Ці діти раніше прочитали послання і вже зробили годівниці та прилаштували їх на дерева.

— Які можуть бути годівниці? (Виставка годівниць).

— А чим можна підгодовувати птахів? Хто поділиться досвідом?

4. Фізкультхвилинка

5. Бесіда.

Підготовка звірів до зими.

— Що вам відомо про білочку? Зайчика? Лисичку?

— А ведмідь, їжак, барсук — запасають жир і на зиму впадають у сплячку. Під час зимової сплячки серце цих тварин б'ється повільно і мляво, дихання ледь помітне, температура тіла знижується. Організм живиться за рахунок жиру.

Засинають змії, ящірки, ховрахи, хом'яки.

VI. Домашнє завдання

Розповісти цікавинки про комах, птахів, звірів.