Караоке. Пісня „Ой на горі та й женці жнуть”
Відомості про особливості жанру дум
Ми вже знаємо багато жанрів української пісенної творчості: ліричні, жартівливі, колискові та історичні пісні. Зі зразками цих жанрів можна зустрітися і у творчості інших народів. Існує жанр, який характерний тільки українському народові, - це думи.

Думами називають пісенно-розповідні твори, призначені для виконання речитативом під акомпанемент музичних інструментів (кобзи, бандури чи ліри).

За розміром дума, як правило, більша за пісню, хоч і має з нею спільні риси.
У багатьох думах розповідається про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників, в них оспівуються народні герої, керівники народних повстань, схвалюються сильна воля, мужність, рішучість тих героїв, які вистояли чи ціною свого життя врятували інших, а також осуджуються недостойні вчинки.
У соціально-побутових та родинно-побутових думах порушуються морально-етичні проблеми.
Розповідь про кобзарів – народних співців, виконавців дум
Виконавцями дум були народні співці України – кобзарі. Вони не тільки їх виконували, але і складали.
Корені виникнення кобзарського мистецтва сягають глибини віків. На фресці в соборі святої Софії в Києві досі зберігся найдавніший портрет бандуриста.
Козак Мамай на картинах зображений не просто воїном, а ще й музикою.
Кобзарі мандрували із села в село, від міста до міста. Їх прихід ставав великим святом: і молоді, і старі, покинувши всі справи, збігалися послухати народні шедеври в їх виконанні. Мало хто з лірників, кобзарів чи бандуристів мав власне житло, а якщо і мав, то не було йому коли доглядати домівку: господар постійно блукав по світах.
Кожен українець мав за честь запросити мандрівного співця переночувати в його хаті, скуштувати хліба-солі.
Відомості про події, що описуються в думі «Іван Богун»
Кобзарі були виконавцями славетних українських дум. Однією з них є дума „Іван Богун”. Вона зображає один із епізодів визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти. Повстання очолив гетьман Богдан Хмельницький. На його заклик український народ одностайно піднявся на боротьбу і здобув блискучі перемоги над шляхтою. Одним із соратників Богдана Хмельницького був вінницький полковник Іван Богун.
Хоча за текстом думи дія відбувається у Вінниці, в її основі можуть лежати події, пов’язані з битвою під Уманню.
Взимку 1654-55 років на Україну вторглися татарські орди з метою грабунку і надання військової допомоги шляхетській Польщі.
10 січня 1655 року польсько-татарське військо облягло Умань. Захистом міста керував прославлений полковник Іван Богун. Умань була оточена високими валами і глибокими ровами. Щоб зробити вали недоступними, Богун наказав обливати їх водою і перетворити на слизькі льодяні гори.
Облога тривала 4 дні. Оточеним не вистачало провіанту, дошкуляв сильний мороз. У запеклих боях значних втрат зазнали обидві сторони. Сили оборонців танули. У вирішальний момент Богун зі своїми загонами непомітно вийшов із Умані, вдарив у тил польсько-татарському війську і після кровопролитного бою з’єднався з військом Хмельницького, яке поспішало на допомогу.
Унаслідок важких і тривалих боїв просування ворога углиб України було зупинено.
Речитативна декламація думи „Іван Богун”
Отже, Іван Богун став народним героєм. Недарма слава про його подвиги дійшла і до нашого часу. Спробуймо й ми розповісти про Івана Богуна в стилі народної думи - імпровізаційно-речитативно.
Імпровізаційно – це вигадуючи і одразу виконуючи мелодію до тексту, речитативом – співом, наближеним до мови. А ось вам і текст!
У Вінниці на границі стояв зі своїм військом Іван Богун.
«Із турками-пашами, Крулевськими ляхами, Камлицькими князями Богун воював!»
Багато він ляхів та турків порубав, «в річку Буг утопляв».
Та ось польський король і турецький паша зібрали силу війська і обложили Богуна. Три тяжкі неділі Богун зі своїми козаками був в облозі. Потім він сів писати листа Хмельницькому, просив у гетьмана батьківської поради та підмоги:
«Просто Бога й тебе,
Дай помочі, порадь і повесели нас!..»
Зачувши це, Хмельницький через чотири доби прибув до Вінниці, знищив турецько—польське військо і визволив Богуна з козаками. Щиро дякував його за спасіння Іван Богун:
Слава Богу і хвала гетьману,
Що не дав нас у неволю, ляхам на поталу!
Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися ще з одним жанром української пісенної творчості – думами, а також визначили особливості звучання цих творів на прикладі думи „Іван Богун”.