Малювання птахів. «Заспівай мені, райська пташко!»

Мета: навчальна: продовжувати ознайомлювати із жанрами образотворчого мистецтва; закріплювати знання про анімалізм та засоби передавання характерних форм птахів; закріплювати поняття про композицію; навчати спостерігати за красою навколишнього світу; дотримуватися в зображенні пропорцій, розмірів; розвивальна: розвивати комбінаторні здібності, навички та вміння передавати в образотворчому мистецтві рухи птахів; формувати образне, логічне, просторове мислення; продовжувати формувати в дітей уміння аналізувати природну форму; навчати міркувати; розвивати окомір, дрібну моторику руки; виховна: виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу, стимулювати розвиток допитливості.

Обладнання: навчальні плакати, репродукції картин відомих художників і навчальні роботи з методичного фонду, матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи.

Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; акварель; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Тип: комбінований урок.

Методи і засоби роботи: евристична бесіда; практична робота на базі засвоєного матеріалу.

Коментар

Анімалізм (анімалістичний жанр) — зображення тварин у живописі, скульптурі, графіці.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Учитель проводить опитування у формі вільної бесіди з метою виявити знання учнів про анімалізм як жанр образотворчого мистецтва.

МІ. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя

З доісторичних часів у всі століття люди жили в оточенні звірів та птахів і завжди їх зображували: дряпаним контуром і мінеральними фарбами на стінах печер, вирізували з каменю і деревини, ліпили з глини. Фігурки тварин виконували роль талісманів; ними прикрашали побутові предмети, ювелірні вироби, архітектурні споруди. Анімалістичне мистецтво існувало впродовж тисячоліть, у кожного народу і в різні епохи.

Сьогодні ми познайомимося з правилами малювання птахів.

Форми тулуба, голови, крил, хвоста, ніг, дзьоба, шиї, а також забарвлення в різних птахів дуже відрізняються.

Якщо ми подивимося на птаха, то побачимо, що його тіло складається з простих геометричних фігур (коло, овал). Тулуб зображують як овал більш витягнутої або більш округлої форми. Голова має форму кола, яке може бути розташоване близько від тулуба або на значній відстані. Це залежить від довжини шиї та її нахилу. До голови потрібно домалювати ромбічний дзьоб, до овалу тулуба — кутки крил та смужку хвоста. Потім необхідно позначити очі, тоненькі ніжки та пір’я.

Організація сприйняття творів мистецтва

Бесіда за питаннями

(Учитель пропонує учням роздивитися репродукції картин художників-анімалістів, на яких зображено птахів.)

Г. Пінаєва «Сойка» (ХХ ст.) Г. Пінаєва «Птах» (ХХ ст.)

• Яких птахів художники зобразили на картинах?

• Як художник ставиться до того, що зображує?

• Які засоби використовує художник, щоб передати своє ставлення?

• Спробуйте скласти невеличкий усний твір-опис за тією з картин, яка вам найбільше подобається.

 (Під час уроку вчитель нагадує учням основні композиційні схеми та пропонує визначити, за якою композиційною схемою побудовано композицію тієї чи іншої картини, акцентує увагу учнів на відмінностях будови тіл різних птахів.)

 IV. Закріплення вивченого матеріалу

 Творче завдання Слово вчителя

 Для того щоб почути спів казкової райської пташки, зовсім не обов’язково вирушати в далекі краї. Слід уважно роздивитися навкруги — і звичайна сойка засяє на сонці дивовижними барвами.

 Намалюйте на аркуші паперу два кружечки: більший — тулуб, менший — голова. Заповніть кружечки яскравими фарбами, змішуючи їх просто на аркуші. Нехай ваш пензлик повторює задану форму. Потім придивіться уважно та покличте на допомогу уяву. Який казковий птах ховається в яскравих плямах? Домалюйте його фарбами, фломастерами або кольоровими олівцями.

 Індивідуальна робота за творчим завданням

Перед початком роботи слід нагадати учням основи композиції.

Під час виконання малюнків учитель стежить за роботою учнів і за потреби допомагає.

V. Підбиття підсумків

Коментар

Під час уроку учні мають демонструвати знання про жанри образотворчого мистецтва та про анімалізм, а також про засоби передавання характерних форм птахів; вміти передавати в зображенні пропорції, розмір, характерні рухи птахів.

Обговорення учнівських робіт Учитель пропонує учням роздивитися малюнки одне одного та визначити їх переваги та недоліки. Виявляючи помилку, учень має запропонувати свій варіант її виправлення. Решта учнів можуть погодитися з ним або запропонувати інше рішення, обґрунтовуючи свою думку.

Із малюнків створюють виставку «Заспівай мені, райська пташко!» Виставку можна використовувати на уроках природознавства.

Схема виконання малюнка птаха

VI. домашнє завдання

Якщо запропоновану роботу не було завершено упродовж одного уроку, учні продовжують роботу вдома з урахуванням зауважень учителя та решти учнів.

Додатковий матеріал

Художник Василь Олексійович Ватагін прожив довге, сповнене невпинною працею життя.

Дві пристрасті визначили долю митця: тварини та мистецтво. Він народився з любов’ю до світу тварин. Сприйняття живої природи було йому властиве, як дихання. Він її не просто бачив, а всім єством відчував, вбирав, співпереживав. Ватагін глибоко страждав від жорстокості людей стосовно тварин і не втомлювався закликати до гуманності та милосердя.

Справжнім святом у дитинстві були рідкі поїздки до зоологічного саду; улюбленим заняттям — малювання тварин із репродукцій у журналах і книгах.

1904 року, вже студентом університету, він починає відвідувати класи малювання, організовані відомим російським живописцем К. Ф. Юоном. Два роки занять — ось, по суті, і вся його професійна підготовка.

Роботи Ватагіна відтворюють особливий світ, що руйнує звичайні уявлення про тварин. Мавпи Ватагіна не гримасують, не стрибають, не потішають. У них немає смішного. Зупинені художником миті їхнього життя, як правило, сповнені тишею. Вони часто задумливі, деколи сумні. Скульптор охочіше обирає стан ліричний, спокійний. У нього є «Мавпа, що горює», під кінець життя він створює «Сумну мавпу». Погляд художника на свою модель серйозний і уважний; він творить композиції врівноважені, замкнуті, ніби застиглі.

Мавпи, слони, ведмеді, пінгвіни, птахи Ватагіна не вирвані з їхньої рідної стихії. Він не виставляє їх на осуд людини. Навпаки, він уміє прочинити завісу, запрошуючи нас заглянути, залучитися ДО природи, доторкнутися до її суті, до її таємниці.

Життя Ватагіна, сповнене працею, не було безхмарним і легким. Але він почувався щасливим, хоча доводилося віддавати сили не тільки творчості, але й невпинній боротьбі за визнання анімалістики рівноправним жанром образотворчого мистецтва. Переконувати і звичайних людей, і колег-художників.

Тому метою чудової книги «Зображення тварини. Записки анімаліста» і було розвіяти скептицизм останніх: «На схилі віку мені здається можливим підбити підсумок мого досвіду, накопиченого протягом півстолітньої праці, об’єднати свої враження, виявити свою точку зору, значення анімалізму в мистецтві і допомогти порадою тому, хто вибрав зображення тварини темою для своєї творчості.

 Я сподіваюся, що приклади, взяті з величезного спадку, створеного поколіннями художників-анімалістів давніх і нових часів, зможуть похитнути їхнє недовір’я та допомогти визнанню цієї галузі мистецтва».

 Людина, сама частинка природи, не може жити ізольовано від неї. І чим густішим стає потік автівок на магістралях, тим гострішою — туга за чистим, незакопченим небом над головою. Людину тягне на простір, у ліс, до річки, на галявину. Вона прагне до зустрічей із живою природою також і завдяки образотворчому мистецтву.

 Ватагін — скульптор, ілюстратор, графік, живописець. Він був художником-біологом і художни-ком-творцем. Його літературний дар втілився в чудовій книзі, спогадах і статтях. І ще один рідкісний талант було йому надано: талант проникливого, глибинного розуміння живої природи.