УРОК 21

Tема: Населення України. Охорона природи в Україні

Мета: дати загальне уявлення про населення України, його національний склад, про територіально-адміністративний поділ держави; ознайомити дітей із природними багатствами України; формувати поняття заповідник; навчити охороняти природу рідного краю; розвивати уяву дітей щодо навколишнього світу; розвивати пам’ять, мовлення, мислення; виховувати дбайливе ставлення до природи та почуття патріотизму.

Обладнання: ілюстрації, плакати, діафільм «Охорона природи», фізична карта України.

Хід уроку

I. Перевірка домашнього завдання

1. Фронтальне опитування.

— Які групи тварин живуть у Кримських горах?

— Чому тваринний світ Кримських гір є різноманітним?

— Назвати рідкісних тварин.

— Як змінюються ліси від підніжжя до вершин в Кримських і Карпатських горах? У чому полягає відмінність між ними?

— Чому в Кримських горах не ростуть ялини і смереки?

— Які подібні тварини водяться в Кримських і Карпатських горах?

2. Самостійна робота в зошитах (С. 50).

II. Актуалізація опорних знань

— На якому материку знаходиться Україна?

— З якими державами вона межує?

III. Повідомлення теми і завдань уроку

— Сьогоднішня тема уроку звучатиме так: «Населення України. Охорона природи в України».

IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

1. Розповідь учителя.

— Ми живемо у самостійній незалежній державі — Україні. За своїми розмірами Україна є більшою за такі держави, як: Англія, Австрія, Бельгія, Голландія, Данія, Португалія і Швейцарія, разом узяті.

За чисельністю населення вона посідає п’яте місце в Європі після Німеччини, Італії, Великобританії, Франції та двадцять четверте місце у світі. В Україні живе близько 48 млн осіб.

Населення українських земель у княжу добу було нечисленним. Наприкінці ХІІІ ст. на землях України проживало близько 2 млн чоловік. За часів Б. Хмельницького населення України становило понад 5 млн осіб.

На початок 2001 року в країні налічувалося 49,3 млн жителів.

Сучасне населення України є досить різноманітним за етнічним складом. На території країни живуть представники 110 національностей.

Крім українців, значну частину становлять інші східнослов’янські народи (росіяни, білоруси).

Українці — корінне населення країни, що за чисельністю є одним із найбільших народів Європи.

Українці рівномірно розселені по всій території країни (крім республіки Крим і деяких промислових районів півдня та сходу).

Уся територія України поділена на 24 області та містить у собі республіку Крим. В Україні нараховується 451 місто. Найбільше їх у східних

областях України, найменше — у південних та північних областях. У дев’яти найбільших містах України проживає більше третини міського населення. Це — міста-мільйонери (Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса) і дуже великі міста (Львів, Запоріжжя, Кривий Ріг, Маріуполь). Міста будували там, де є родовища корисних копалин, залізна або шосейна дорога.

— Чим займаються люди в містах?

— Найпоширенішими населеними пунктами в Україні є села, яких майже 29 тисяч. На населеність, розміщення та особливості забудови сіл значною мірою впливали природні умови. Маленькі села переважають на Поліссі. У степах розміщені одновулицеві села, що є витягнутими вздовж річкових долин. У Карпатах поширені хутори, що складаються із розкиданих на значній площі жител.

— Чим займаються люди в селі?

2. Робота з фізичною картою України, картою природних зон і контурними картами.

— Якими умовними позначками позначають міста?

— Чому ці знаки є різними за розмірами?

— Позначте на контурній карті усі обласні центри, столицю Республіки Крим.

— Розгляньте карту природних зон. Які обласні центри знаходяться в кожній із природних зон?

3. Продовження розповіді вчителя.

— Природа України є щедрою, багатою та різноманітною. М’який, помірний клімат, родючі ґрунти, значна кількість водних джерел створюють умови для зростання лісової, лугової та степової рослинності. На півночі країни, а також у гірських районах Карпат, Криму зростають хвойні, мішані та листяні ліси, що поступово переходять у широку смугу острівних лісів лісостепу. Ще південніше, у приморських районах, розкинулася рівнинна степова зона, що нині є майже повністю переораною.

Бурхливий розвиток промислового і сільськогосподарського виробництв, будівництво міст, селищ, розширення мережі залізничних та автомобільних шляхів, осушення боліт, зрошення посушливих земель — все це призвело до значних змін у природі (ландшафту), вплинуло на екологічну рівновагу, видовий і кількісний склад флори та фауни.

За останні десятиріччя помітно звузилися території, що зайняті природною рослинністю, збідніла флора більшості регіонів країни, зменшилася кількість багатьох видів рослин, а деякі з них повністю зникли з поверхні Землі.

У зв’язку із цим у наш час — час технічного прогресу — особливого значення набуває охорона рослинного і тваринного світу.

Трагедією в житті українського народу стала аварія на Чорнобильській АЕС, внаслідок якої забруднилося навколишнє середовище, а це негативно позначилося на флорі та фауні нашої країни.

Із метою охорони і збереження тих видів рослин і тварин, які зникають, ще у 1948 році на Міжнародному симпозіумі охорони природи (МСОН) була створена постійна комісія із питань їх охорони. А вже наступного року була створена Міжнародна Червона книга, в якій описані види рослин і тварин планети, яким загрожує небезпека повного зникнення.

У 1980 році була видана Червона книга України. Рослини і тварини, що занесені до Червоної книги, охороняються законом.

Держава піклується про охорону природи, на цю справу виділяються величезні кошти. Створюються заповідники, заказники, в яких охороняються рідкісні тварини і рослини.

Зараз в Україні нараховуються 13 заповідників, 2 національні парки, 4 заповідно-мисливських господарства, понад 1500 державних заказників та близько 4000 заповідних об’єктів: урочищ, пам’яток природи, парків тощо.

Метою створення заповідників є збереження в природному стані типових або унікальних для даної місцевості природних комплексів, вивчення природного ходу процесів та явищ, що в них відбуваються. У заповідниках здійснюється значна наукова робота. Все, що знаходиться на території заповідника, — земля, її надра, водні простори, живі організми — вилучається із господарської діяльності і передається у безтермінове користування заповіднику.

Найдавнішим у країні є державний заповідник — Асканія-Нова (Херсонська область, 1921 рік).

Наймолодшим заповідником є Медобори, що створений у 1990 році. Він розташований у Тернопільській області (це, переважно, урочища Кременецьких гір та гори Медобори). Основна територія масиву є вкритою лісами (98 %), а решта — лугові та степові ділянки, розсипи вапняків.

Заповідник багатий на тваринний світ та археологічні пам’ятки.

Крім того, ще є такі заповідники, як:

1) Дунайські плавні (Одеська область);

2) Карадазький ДЗ (схід Південного берега Криму);

3) Канівський ДЗ (Черкаська область);

4) Карпатський ДЗ (Закарпатська область);

5) Луганський ДЗ (Луганська область);

6) Мис Мартьян (Крим, білям. Ялта);

7) Поліський ДЗ (Житомирська область);

8) ДЗ Розточчя (Львівська область);

9) Український державний степовий заповідник (Запорізька та Сумська області);

10) Чорноморський ДЗ (Херсонська та Миколаївська області);

11) Ялтинський державний гірсько-лісовий заповідник (Кримські гори). На території Тернопільської області знаходиться 95 видів вищих рослин, і проживає 39 видів тварин, які занесені до Червоної книги нашої країни.

4. Хвилинка-цікавинка (розгляд ілюстрацій).

Рослини, що занесені до Червоної книги:

1) дерева — береза Клокова, береза темна;

2) кущі — бруслина карликова, вовчі ягоди пахучі, зіновіть біла, клокич-ка периста, таволга польська;

3) трав’янисті рослини — анемона розлога, беладона звичайна, відкатник татарниколистий, зозулині черевички справжні, ковила волосиста, ковила периста, лілія лісова, лунарія оживаюча, любка дволиста, молочай волинський, росичка англійська, сон великий, сон-цецвіт сивий, цибуля ведмежа, ясенець білий тощо.

Тварини, які занесені до Червоної книги:

1) комахи — шовкопряди березовий та кульбабовий, бражник дубовий, мертва голова та Прозерпіна, Аполлон, махаон і т. д.;

2) риби — стерлядь, марена звичайна, вирезуб, рибець малий;

3) плазуни — полоз лісовий, мідянка;

4) птахи — лелека чорний, лебідь-шипун, беркут, змієїд, шуліка рудий, орел-карлик, орлан-білохвіст, балабан, скопа, пугач;

5) звірі — кутора мала, підковоніс малий, пічниця триколірна, широ-ковух європейський, сліпак подільський, перегузня, горностай, тхір степовий, видра річкова, борсук, кріт лісовий.

V. Осмислення учнями знань

1. Робота з підручником.

Читання статей «Населення України», «Охорона природи в Україні».

2. Відповіді на запитання.

— Хто становить більшість народу України?

— Які ще національності входять до складу народу України?

— Скільки областей є в Україні? Яка республіка входить до складу нашої держави?

— Як наша держава піклується про охорону природи в Україні?

— Яка небезпека загрожує природі?

— Для чого створена Червона книга?

— Що таке національний природний парк?

— Для чого створюють заказники?

— Чим заповідник відрізняється від національного природного парку?

— Що станеться, якщо природу не охороняти?

3. Робота в зошитах із друкованою основою (С. 45—46, завдання 1—9).

VI. Узагальнення та систематизація знань

1. Розповіді 2—3 учнів про особисту участь в охороні природи.

2. Бесіда.

— Що нового ви почули на уроці?

— Що станеться, якщо природу не будуть охороняти?

VII. Домашнє завдання

Прочитати в підручнику статті «Населення України», «Охорона природи в Україні». Позначити на контурній карті заповідники.

Творче завдання: підготувати свою програму збереження природи в Україні.