УРОК 4

Tема: Нагрівання поверхні Землі сонячними променями

Мета: ознайомити учнів із тепловими поясами Землі та причиною їх виникнення; розвивати науковий світогляд; виховувати інтерес до наукових знань.

Обладнання: глобус, телурій, схема теплових поясів Землі.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Перевірка домашнього завдання

1. Фронтальне опитування.

— Якою є причина зміни дня і ночі? А як думали про це люди в давнину?

— Чому на Землі відбувається зміна пір року?

— Коли під час руху Землі навколо Сонця в Північній півкулі настає літо, а коли — зима?

2. Групова робота.

1 група. Продемонструвати дослід зміни дня і ночі з глобусом і електролампою. Пояснити це явище.

2 група. За допомогою таблиці пояснити, як відбувається зміна пір року.

3 група. Поміркуйте, чи відрізнялися б пори року Північної та Південної півкуль Землі, якби її уявна вісь не була нахилена? Поясніть свою думку.

III. Актуалізація опорних знань

— Що є джерелом енергії, що несе на Землю світло і тепло?

— Як змінюється висота Сонця на небосхилі у різні пори року?

— Чи однаково освітлюються Північна і Південна півкулі?

— Ось сьогодні ми з вами дізнаємося, як нагрівається поверхня Землі сонячними променями.

IV. Робота над новим матеріалом

1. Розповідь учителя на основі схематичного малюнка теплових поясів

Землі (С. 83 підручника).

— Вам уже відомо, що Земля має вигляд кулі. Тому на її поверхню потрапляє неоднакова кількість сонячного світла та тепла: біля полюсів менше, на екваторі — більше. Залежно від цього, земну поверхню умовно поділяють на три частини, які називають тепловими поясами Землі.

Погляньте на схему. У кожній півкулі ви бачите три теплових пояси: жаркий, помірний, холодний.

У жаркому поясі сонячні промені падають на Землю майже весь час прямовисно. Тому ця частина поверхні Землі отримує багато тепла. Тут цілий рік жарко і не буває зими. Замість зими і літа розрізняють сухий період року, коли випадає дуже багато опадів, і дощовий — період злив.

Другий тепловий пояс — помірний. На поверхні помірного поясу промені Сонця падають по-різному, залежно від пір року: взимку — косо, а влітку — пряміше. А тому зимового дня земна поверхня нагрівається слабо. У цей час дні є короткими, а ночі — довгими. Влітку ж Сонце піднімається високо над горизонтом, і сонячні промені, що падають на Землю прямовисно, добре нагрівають земну поверхню. Між цими порами року є ще прохолодні — весна і осінь. Коли ж до Сонця більше обернена Північна півкуля, то простір навколо Північного полюса весь час освітлений. Тобто там тривалий час панує полярний день. У цей час на полюсі Сонце не заходить за горизонт протягом шести місяців. Взимку, коли Північна півкуля менше освітлюється і нагрівається Сонцем, Північний полюс тривалий період перебуває в тіні. Там панує довга полярна ніч (теж шість місяців).

2. Практична робота. Дослід із глобусом або телурієм.

— Ось посередині стола встановимо електричну лампочку. Навколо неї обнесемо глобус так, щоб напрям нахилу осі був постійним. Що ви помітили?

— Правильно. Під час зміни положення глобуса відносно джерела світла краще освітлюється (а відносно Землі і нагрівається) то Північна, то Південна півкулі.

Фізкультхвилинка

V. Осмислення учнями знань

1. Робота з підручником.

Опрацювання статті «Як поверхня Землі нагрівається сонячними променями».

2. Відповіді на запитання.

— Скільки є теплових поясів, і як вони називаються?

— Чому виникають теплові пояси на Землі?

— Чим теплові пояси Землі відрізняються між собою?

3. Робота у зошитах із друкованою основою (С. 20—21).

VI. Підсумок уроку

— Про що ви сьогодні дізналися на уроці?

— Як же змінюється кількість сонячного тепла, яке отримує поверхня Землі, від екватора до полюсів?

— В якому тепловому поясі розташована Україна?

VII. Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника (С. 83—85), відповісти на запитання.